"Александрия" ожидает творческой инициативы" (статья из журнала "Оружие и охота", февраль 2001 г.)

… на окраине Белой Церкви, что в Киевской области, на 300 гектарах раскинулся удивительный парк. Удивительный своими неповторимыми ландшафтами и загадками. Не удержусь от цитаты: "Это своеобразная галерея живых картин, созданных мастерами ландшафтной архитектуры прошлого, сохраняемых и в настоящее время. Однако все это относится к официальному, современному парку "Александрия", с его современными ландшафтами, современными людьми и таким же современным отношением к парку. Между тем, все еще жив подлинный парк-усадьба графов Браницких "Александрия". Он живет в развалинах своих дворцов, скрытых под грудами битого кирпича и мусора, в непонятных и частично измененных ландшафтах, в скрытом смысле своих аллей… Он еще живет, но уже давно молчит… Молчит потому, что ему не с кем говорить на том языке, на котором говорила с ним его создательница. Ведь сейчас нет людей, которые бы помнили то время – бурную вторую половину XVIII века" ("Мемориал светлейшему князю Григорию Потемкину-Таврическому в Белой Церкви", 1997).

Много воды утекло с тех пор из озер парка в тихие воды реки Рось. Много трагических страниц было написано в истории государства Советского. К сожалению, не миновала сия чаша и парк "Александрия". В 1918 году он был разграблен, его постройки – сожжены. Полностью был разрушен ландшафтно-архитектурный комплекс Летнего дворца и окружающих зданий. Исчезло большинство ценных скульптур работы французских и итальянских мастеров XIX столетия, которые были установлены в парке. После Второй мировой войны парк долго лежал в развалинах и его восстановление, планировавшееся в 50-е годы, не закончено и по сей день. Да и как его закончить, если кроме строительства необходимо восстановить целые массивы вырубленных в разное время деревьев.

Но и это еще не все. Охоты на деревья, ландшафты и старинные здания человеку показалось мало. Что ж это за однобокая охота на культурное наследие. Стрелять, так стрелять… Задача ясна? Нет проблем! И построили рядом с парком военный аэродром, авиаремонтный завод, а чтобы мало не показалось, невдалеке закопали в землю огромные бочки, полные топлива и еще какой-то гадости. И пошло-поехало…

На аэродроме усердно сливали на землю авиационный керосин (автору об этом рассказывал очевидец и, к сожалению, участник "процедур"). Авиазавод внес свою лепту соединениями хрома и других тяжелых металлов, а чтобы мало не показалось, мыли какой-то весьма ядовитой гадостью авиадвигатели. Ну не вывозить же, в самом деле, в специальные хранилища. А бачки с сотнями тонн нефтепродуктов на топливных складах в свое время так прохудились, что их впору было назвать "решето для разлива топлива в почву".

ПРО ПАТРІОТИЗМ І ПАТРІОТІВ

Уявне як дійсне!?

"Революцію дійсно революційну здійснити можливо не в зовнішньому світі, а лише в душі і тілі людини". М.Бердяєв

Патріотизм - відданість і любов до своєї Вітчизни, до свого народу, готовність до будь-яких жертв і подвигів в ім'я інтересів своєї Батьківщини.

Жертва - добровільна відмова на користь кого-небудь, чого-небудь.

Про різні форми та прояви патріотизму ми зачасту особливо не замислюємося.

Цікаво про це описано у  главі   книги «Хто ти?» Е.А.Піньковської під назвою «Відчуй себе патріотом своєї країни». Вражає  несподіваний підхід до прояву патріотизму.

«Принести в жертву хоча б частину негативних рис, які в міру вдумливого читання виявиш в собі. Це так просто, підвладне всім. Але це і складно. Архіскладно! Інакше ми всі, люди, що живуть на планеті, були б уже без вад».

Якщо поміркувати і почитати ще й політичний лікнеп автора, розумієш і погоджуєшся з тим, що:

«Майбутнє країни залежить від твоєї праці в перебудові власного мислення з низького чи середнього рівня в наступний, більш високий. Відчути себе будівничим майбутнього можеш і ти, якщо патріот».

Виявляється, що лише носити вишиванку, співати хором, ходити строєм з правильними гаслами, прапорами і плакатами зовсім недостатньо. Спекулювати на патріотичних почуттях співвітчизників і підміняти, спотворювати суть поняття патріотизму, безумовно - злочинно і безвідповідально. Очевидно, що починати треба з себе і подавати особистий приклад оточуючим.

Взрывная Дейтериевая Энергетика Снежинцев и Сироты

Данной теме посвящен трактат Манифест термоядерной науко-инженерии от 19 января 2021 года, вышедший в свет 23 января 2021 года и предполагающий дальнейшее развитие и усиление предлагаемой концепции энергетического преображения Мира Земного.

Сирота Анатолий Васильевич, к.т.н.
Сирота Владимир Анатольевич, инженер-механик по самолетостроению

Рассмотрим кратко некоторые соображения. Полагая, что, при надобности, в каждом случае можно внести необходимые коррективы. Но прежде сконцентрируем научно-инженерный смысл ВДЭСС.

 
А) Главным фактором является обеспечение недоступного современным технологиям неразрушающего взаимодействия термоядерного или кварк-глюонного реактора с плазмой, имеющей температуру до десяти и более миллиардов градусов. Истоком данного прорыва является ВДЭ (взрывная дейтериевая энергетика), разработанная и исследованная в Снежинском Ядерном Центре.

Б) Создание сверх температурной плазмы осуществляется электро-взрывом, либо столкновением в коллайдере ядер свинца или ядер иных металлов, разогнанных до около световой скорости. В нашей постановке эта задача решается на основе наших же предварительных изобретений, определяющих потребность дальнейшего патентования новых решений.

 

ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ НЕЗАВИСИМОСТЬ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА

3-14 июня 1992 года в Рио-де-Жанейро прошла Конференция ООН по устойчивому развитию, которую иногда называют Саммит Земли. И на которой была принята «Повестка дня на XXI век» (англ. Agenda 21), провозгласившая необходимость перехода мирового сообщества на рельсы устойчивого развития, обеспечивающего баланс между решением социально-экономических проблем и сохранением окружающей среды, удовлетворением основных жизненных потребностей нынешнего поколения с сохранением таких возможностей для будущих поколений.

Энергетика в жизни любого общества и человечества в целом всегда имела, имеет и будет иметь наиважнейшее значение. И термояд, "оседлать" который пока тщетно пытались многочисленные исследователи и предприниматели от науки, должен стать мощнейшим "локомотивом" развития для всего человечества.

Шановні друзі, сердечно вітаємo з Новим 2021 роком !

І розквітне Україна,
Заколоситься в житах,
Будуть люди, лихо згине!
Щиро вірим – буде так! 

Сон розуму і душі породжує чудовиськ

             

«Сон розуму породжує чудовиськ». Це іспанське прислів'я, фабула відомого однойменного офорта Франциско Гойї із циклу «Капрічос». Повний текст звучить так: «Фантазія, покинута розумом, створює неймовірних монстрів: в поєднанні зі свідомістю фантазія є матір'ю мистецтва та походженням її чудес».  

В якому сні знаходиться зараз уся Україна і увесь світ?

Допитливий болгарський дослідник, публіцист, політик і нарешті ветеринар з 30 роками досвіду наукових досліджень, у тому числі з вірусології, імунології та створення вакцин – людина з полум’яним іменем Пламен Пасков – сформулював так звані 5D принципи англосаксонської колонізації:

.  дебілізація, .  деіндустріалізація, .  денаціоналізація, .  дегуманізація, .  депопуляція З огляду на це давайте спробуємо вибудувати логіку тих процесів, які останні 7 років відбуваються в Україні.

ЕКСКЛЮЗИВ ВІД "МІСЬКОЇ ГАЗЕТИ"

Шановний читачу!

Ми вже публікували на цьому сайті кілька матеріалів з одного колишнього місцевого видання під невибагливою назвою "Міська газета". Нещодавно, гортаючи підшивку, стало зрозуміло, що там було надруковано багато не просто цікавих матеріалів, а таких, які й нині не втратили своєї актуальності. Тому вирішили зробити відповідну серію публікацій.

Сьогодні розміщуємо інтерв'ю з Дмитром Гродзинським ("Міська газета", № 7 (91), 24 лютого 2003 року)

На жаль, з 2016 року вже немає з нами цієї мудрої людини, нашого земляка. Як і немає вулиці Шаумяна, де він виріс разом із братом, теж видатним науковцем. Вірніше, вона лишилася, але нині ця затишна білоцерківська вулиця носить ім'я Академіків Гродзинських...

Дмитро ГРОДЗИНСЬКИЙ – доктор біологічних наук, академік НАН України, завідувач відділом біофізики і радіобіології Інституту клітинної біології і генетичної інженерії, академік-секретар відділення загальної біології Національної Академії Наук України, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного університету “Києво-Могилянська академія" та Міжнародного Соломонового університету, голова Національної комісії з радіаційного захисту населення при Верховній Раді України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки, творець теорії надійності біологічних систем, автор понад 650 наукових праць, співавтор підручників "Біофізика” та “Біоніка”, енциклопедії “Чорнобильська катастрофа”.

 – Дмитре Михайловичу, довкола нас занадто вже багато негараздів. У кого шукати доброї поради? У країні точиться багато розмов, чиновники б’ють себе в груди як перші захисники знедолених, особливо перед виборами, а поряд з цим людей продовжують грабувати як не прямо, то опосередковано — через тарифи, ціни... 

– “Забавна” ситуація: ті, хто грабує, часто мають вигляд більш привабливий, ніж ті, кого грабують. Той же Лазаренко, наприклад, свого часу організовував справу великої державної ваги: здійснення екологічної освіти у вузах України... 

– А зараз пограбували парк “Олександрія” (вкрали чавунного лева часів Браницьких) – все тишком-нишком, жодних “кругів на воді". Мабуть, злодіям сподобалося, от уже й бюст Катерини II поцупили, роботи видатного скульптора Ф. Шубіна. Академія Наук мовчить...

– Ви знаєте, я про це довідався від директора “Олександрії” п. Мордатенка і бухгалтера парку, вона привезла папірець з проханням оцінити вкрадену скульптуру. Звичайно, ситуація вельми неприємна. Я дивуюсь, адже продати таку річ дуже важко. Хіба що хтось виконав конкретне замовлення або вирішив насолити директору. В останньому випадку скульптура колись знайдеться. 

– А, може, на дачу якомусь “крутелику” відвезли? 

 

Концепція програми соціального, економічного та культурного розвитку Білої Церкви на 2003-2006 роки

Шановні читачі!

 З певним душевним хвилюванням подаємо документ, який створювався невеликою групою фахівців ще 2002 року. Можна по-різному оцінювати його (документ) сьогодні. Але на той час це була, на нашу думку, спроба потужного ривка у розвитку міста.

На жаль, ми на той час не знали про існування Перспективного плану розвитку Білої Церкви від 1986 року, що свідчить лише про те, що і тоді, й сьогодні розвиток нашого міста планується келейно, залежно від нагальних вузькогрупових інтересів і без поєднання з попередніми напрацюваннями.

Проект 

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І ПІДХОДИ

 створення Програми соціального, економічного та культурного розвитку

 Білої Церкви на 2003-2006 роки

(технічне замовлення)

Створено групою експертів Фонду "Творча Ініціатива"

за ініціативою депутата Білоцерківської міської ради, 

голови постійної комісії з питань соціально-

економічного розвитку міста Мороза П.М. 

Грудень 2002 року

"Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю… Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави".

ст.3 Конституції України

1. ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ СТРАТЕГІЧНОГО  

ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ МІСТА 

Згідно міжнародних угод, Україна брала на себе зобов’язання "розробити місцеві стратегії з метою поліпшення якості життя і навколишнього середовища, що передбачають рішення питань землекористування і раціонального використання земельних ресурсів, капіталовкладення в державному і приватному секторах, а також мобілізацію людських і матеріальних ресурсів, сприяючи, завдяки цьому, створенню робочих місць, що були б екологічно безпечнішими і спрямовані на охорону здоров’я людини". З 2000 року згідно Постанови Верховної Ради України № 1359-XIV від 24 грудня 1999 року, розвиток територій повинен здійснюватися згідно "Концепції сталого розвитку населених пунктів".

Уривок з одного давнього інтерв'ю - як актуально!

Із задоволенням поспілкувався з Піньковською Е. А. 

Валерій Панько (2002 р.)

... - Чому брехуна частіше оточують нечесні партнери? 

"Свій свояка бачить здалеку». Сірий керівник обов'язково має таких же сірих заступників, нечесний - таких же партнерів. І тільки мудрий керівник розуміє, що суть Вчителі - виростити Учня краще за себе. Але поки в аморальному суспільстві «свояків» багато, їм комфортно, вони крадуть один у одного потихеньку ...

- Значить, одне з головних завдань суспільства - збільшення кількості моральних людей? Як це зробити?

Я знаю тільки один спосіб вирішити цю задачу: стати самому моральним. Адже ми, будучи самі недосконалими, всіх навколо чомусь хочемо зробити верхом досконалості. Але як тільки починаєш когось виховувати і перевиховувати, обов'язково отримуєш відсіч. Тому, наприклад, потрібно спочатку навчитися «не сунути ніс не в свою справу». Якщо вже начальник довірив щось підлеглому, навіщо контролювати кожен його крок? Краще дати можливість для творчості, розуміючи, що обидва працюють у зв'язці. Так, можуть бути проблеми, але вирішуватися вони повинні в рамках своїх прав. Це стосується як бізнесу, так і виховання дітей, політики ...

- У будь-якому місті більшість населення майже завжди невдоволено своєю владою ...

Перше - якщо населення незадоволене владою - навіщо вибирає? Друге - якщо ти ніколи не

Читати

був в ролі мера, дуже важко судити про його діяльності. Адже іноді людина щось може зробити проти совісті, щиро думаючи, що так буде краще для блага міста. Вона так думає, це його право. Тому важко судити, чи завжди це зло і чи завжди це погано. Судити потрібно не по справах, а по спонуканню. Якщо людина сидить на вершині і гребе тільки під себе - навіщо вона потрібна? Якщо ж вона намагається щось зробити для міста, але у неї не виходить, - може, спробувати їй допомогти? Тому і даються 4 роки на те, щоб проявити себе. Взагалі з владою ми частіше стоїмо на одній сходинці. Скажімо, якщо народ голодний, бомжі ходять по смітниках, а кількість сиріт при живих батьках все додається, але при цьому ми щороку святкуємо День незалежності - це аморально. Краще всі гроші, зібрані на свята, направляти на будь-яке добре діло, але ми все святкуємо ... А поїздили б чиновники в електричках, - дивись, по-іншому рішення приймали б.

- З людьми ясно: вибрали другий, третій раз людину, яка не виконує зобов'язань, - так на кого скаржитися? А чим загрожує це для самого обраного?

Якщо людина має в душі Бога, то вона просто не допустить недостойних дій. Але якщо місця для Бога в її душі поки що немає, то, як не прикро це звучить, розплачуватися будуть і люди, які її обирали, і, звичайно, сам ви нуватець теж.
- Ви говорите про незвичних і не завжди приємні речі. Як Вас сприймають люди?
Моя мета - пропаганда культури духовного здоров'я. Коли я зрозуміла, що хворіють, як правило, хитрі, злобні, жадібні і ледачі люди, а мені не вірили, тоді я перестала говорити про це, а почала писати книги. Їх також не всі приймають, але я знаю точно, що ці книги отримують і розуміють ті, кому потрібно. На Сході існує мудрість: ніхто тобі не друг, ніхто не ворог, а кожна людина тобі Вчитель. Моя перша книжка вийшла 5 років тому, і тільки зараз її не просто читають, а вона стає необхідною для багатьох людей.

- Яка, на Ваш погляд, місія нашого міста?

Біла Церква – це місто талантів з потенціалом просто безмежним. І звичайно, воно має своє «завдання», що виходить з його назви. Згадаймо, що кожен колір існує сам по собі, а ось білий означає їх єднання. І якщо говорити про церкви, то я вважаю, що мова йде про душі людей, про той Храм, який повинен бути побудований в душі кожного. Адже друге пришестя Христа відбудеться не на Землі ...

                                                                                                       На сповідь  (Галина Пензарева)

Читати  інтерв'ю повністю

Нашому соратнику 80!

1 вересня члену нашого фонду Анатолію Сироті виповнилося 80!
    

Позаду буремні часи злетів і падінь, сподівань на нових людей і розчарувань у їхніх старих обличчях та устремліннях.
     

Віримо, що настав час для величних звершень, до яких Анатолій Васильович обов'язково докладе свій розум, досвід і шалену жагу зробити Білу Церкву та Україну форпостом народження нової України.

Ми йому бажаємо миру і добра в серці, спокою в думках, звершення мрій і ...