понеділок, 1 листопада 2021 р.

СІБУРДЕ на тему "Реформа місцевого самоврядування"

Перш за все, нагадаю читачам Принцип Парето: 20% громадян здійснюють 80% змін. Його часто цитують на лекціях, тренінгах, у публічних виступах, але тільки не в реальному державотворенні. Він не знайшов утілення навіть у Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, в якій цей принцип мав би стати наріжним каменем

Друге. Є така собі Європейська Хартія місцевого самоврядування, прийнята у Страсбурзі 19 жовтня 1985 року. Зокрема, Стаття 9. "Фінансові ресурси органів місцевого самоврядування" декларує: "Органи місцевого самоврядування мають право в рамках національної економічної політики на свої власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень".

Третє нагадування – кілька цитат з нової Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства. Зосереджусь на двох стратегічних напрямах:

2. Створення сприятливих умов для формування та інституційного розвитку інститутів громадянського суспільства
Спільна діяльність громадян у рамках інститутів громадянського суспільства дає їм змогу більш системно та довгостроково працювати над розв'язанням суспільних проблем, захищати свої права та представляти інтереси, реалізовувати суспільно значущі проекти.

3. Стимулювання участі інститутів громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку України
  • створення правових, регуляторних та економічних умов для участі інститутів громадянського суспільства у наданні за бюджетні кошти суспільно значущих послуг …
  • створення сприятливих умов для участі інститутів громадянського суспільства у державно-приватному партнерстві…
В результаті втілення цих стратегічних завдань інститути громадянського суспільства мають отримати рівні можливості у наданні суспільно значущих послуг за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Що маємо в реаліях?

1. Читаємо "Пропозиції державних органів до Плану заходів" – "суспільно значущі послуги" – 0 згадок. У минулій стратегії було те ж саме. І жоден посадовець за це не відповів.

2. Саме поняття "суспільно значущі послуги" смутно викладене лише в Законі "Про державно-приватне партнерство". А у згадуваному проекті Плану дій про таке партнерство знову 0 букв. Хоча вказаний закон давно потребує суттєвого оновлення.

3. Ефективність громадського контролю теж дорівнює 0, оскільки теоретична невідворотність покарання в реаліях трансформувалась у практичну безкарність "правильних" виконавців побажань вищих керівників чи зацікавлених фінансових угруповань.

4. Ми спробували у Білій Церкві творчо втілити одеський механізм надання суспільно значущих послуг. І що? На повну відчули "турботу" держави і місцевих чиновників, які просто заснути не можуть, якщо не зроблять щось доброго для розвитку громадянського суспільства. А саме:
  • Авансування проектів громадських організацій навіть з власних коштів громади прямо заборонено Постановою Кабінету Міністрів України і Бюджетним Кодексом.
  • Місцеві чиновники не ризикують скористатися правом, визначеним вищеназваною Хартією місцевого самоврядування.
  • Громадські організації у більшості випадків не мають достатньо ресурсів, аби виконати завдання за своїми проектами і лише потім очікувати компенсації.
В результаті міський голова Білої Церкви з 2-мільярдним бюджетом під надуманим приводом заблокував виділення 100 тисяч гривень на виконання проектів переможців конкурсу, а ми повернули 43 тисячі гривень до Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Оскільки внаслідок протидії чиновників не змогли виконати усі заплановані дії.

Підсумовуємо математичним рівнянням:


Що варто здійснити

1. Гарантувати реальну підтримку громадських ініціатив, а саме:
  • Розробити і затвердити Закон "Про бюджетну підтримку суспільно значущих ініціатив". Відповідний грантовий проект Одеського інституту соціальних технологій в даний час перебуває на розгляді експертної комісії ІСАР "Єднання".
  • Забезпечити затвердження підзаконних актів, які дадуть можливість повноцінно реалізувати положення Закону.
  • Гарантувати можливість авансування суспільно значущих ініціатив громадських організацій, а також надання соціальних послуг. І цим усунути дискримінацію громадських організацій, порівняно з державними чи комунальними закладами.
  • Громадський контроль має спиратися на чіткі механізми, процедури і невідворотність покарання чи заохочення конкретних посадовців. Тоді він буде дієвим. Отже, такі механізми і процедури потрібно створювати якнайшвидше.
2. План дій має стати системним документом, який покроково визначатиме досягнення стратегічних цілей, а не вінегретом з пропозицій центральних чи місцевих органів виконавчої влади. Інакше чергова Стратегія стане черговим фіаско нездійснених мрій наївних представників громадянського суспільства.
До речі, один із творців одеського механізму Андрій Семенович Крупник до минулого року навіть не здогадувався, що 2001 року вони створили саме механізм надання суспільно значущих послуг. А я навіть не здогадувався, що цей механізм є ідеальним інструментом пошуку, відбору та експрес-навчання тих активних громадян, які й стануть основою 20-відсоткової когорти головних творців нової країни.

Валерій Панько,
президент Фонду "Творча Ініціатива"

2 коментарі:

  1. …Отже, у вересні минулого року указом Президента була затверджена «Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки» (нижче - Стратегія). І те, що були проаналізовані результати виконання попередньої «Національної стратегії … на 2016-2020 роки» і прийнято новий аналогічний документ, безмовно, є позитивним фактом. Але тільки за умови послідовної реалізації системи конкретних заходів. Здавалося б – це аксіома. Проте, як переконливо розкрито в публікації Валерія Панька уже на етапі формування Плану дій були підстави сумніватися в тому, що він стане справжнім системним документом, який забезпечуватиме покрокове досягнення стратегічних цілей. Виписаний жирними мазками реальний стан взаємодії органів публічної влади і громадських об’єднань на місцевому рівні також далеко не втішний…
    Можливо, поза сподіваннями влади Стратегія оголила чимало гострих проблем, що потребують як подальшого осмислення, так і невідкладних дій щодо їх практичного розв’язання. До серйозних роздумів спонукає і мінімальна суспільна реакція на її прийняття…
    На продовження розмови сподіваюся поділитися деякими судженнями на цю тему в окремій публікації.
    Надолішній Петро, д. держ. упр., професор.
    Одеса

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую за позитивну оцінку викладеного матеріалу. З нетерпінням чекаємо Ваших суджень. Можливо, започаткуємо віртуальну дискусію.

    ВідповістиВидалити