Хай живуть гостинні люди
У добрі та славі.
Хай душа співоча буде
У міцній державі.
Рівно чотири роки тому, вранці 21 листопада 2013 року ми вперше винесли на публічне обговорення за Круглим столом нові правила життя у громаді, які об′єднали у Програму розвиткугромадянського суспільства у Білій Церкві. І чи не вперше тоді спробували заговорити про філософію місцевої влади, філософське осмислення розвитку суспільства.У добрі та славі.
Хай душа співоча буде
У міцній державі.
Але не склалося. Наші високі думки про нову філософію, цінності, гідність, відповідальність, громадянське суспільство, справедливість торкнули лише філософа Олександра Ярмолу та головного редактора газети «Соборна Київщина» Михайла Салівона. А тодішній заступник міського голови М.Антонюк у своєму виступі вщент розгромив нашу програму, мовляв, «це філософствування», а не муніципальна програма, і ніхто у Білій Церкві її не затвердить.
Хто б міг подумати, що вже увечері відбудеться перша дія «Марлезонського балету», яка переросте у криваві події Революції Гідності. Революції, яка зараз мені нагадує слова радянського поета Ю.Каменецького: «Есть у революции начало, нет у революции конца».
Який же прозорливий і досвідчений був заступник міського голови. До затвердження справа дійсно не дійшла. Навіть не розглядали. Ні депутати, ні міський голова чи секретар міськради. Та й крізь громадську раду новий вітер правил життя промайнув, наче крізь сито.
Чи добре це? Ймовірно що так, адже за чотири роки ми краще осмислили наші підходи, поспілкувалися з багатьма фахівцями, громадськими активістами, впевнилися у правильності обраного шляху і в той же час побачили слабкі місця і пошукали більш сильних аргументів та рішень. Якісь пропозиції плавно перекочували у Програму розвитку громадянського суспільства, що була створена працівниками міськвиконкому і затверджена депутатами міськради. І це вже крок уперед.
