Шановні друзі, сердечно вітаємo з Новим 2021 роком !

І розквітне Україна,
Заколоситься в житах,
Будуть люди, лихо згине!
Щиро вірим – буде так! 

Сон розуму і душі породжує чудовиськ

             

«Сон розуму породжує чудовиськ». Це іспанське прислів'я, фабула відомого однойменного офорта Франциско Гойї із циклу «Капрічос». Повний текст звучить так: «Фантазія, покинута розумом, створює неймовірних монстрів: в поєднанні зі свідомістю фантазія є матір'ю мистецтва та походженням її чудес».  

В якому сні знаходиться зараз уся Україна і увесь світ?

Допитливий болгарський дослідник, публіцист, політик і нарешті ветеринар з 30 роками досвіду наукових досліджень, у тому числі з вірусології, імунології та створення вакцин – людина з полум’яним іменем Пламен Пасков – сформулював так звані 5D принципи англосаксонської колонізації:

.  дебілізація, .  деіндустріалізація, .  денаціоналізація, .  дегуманізація, .  депопуляція З огляду на це давайте спробуємо вибудувати логіку тих процесів, які останні 7 років відбуваються в Україні.

ЕКСКЛЮЗИВ ВІД "МІСЬКОЇ ГАЗЕТИ"

Шановний читачу!

Ми вже публікували на цьому сайті кілька матеріалів з одного колишнього місцевого видання під невибагливою назвою "Міська газета". Нещодавно, гортаючи підшивку, стало зрозуміло, що там було надруковано багато не просто цікавих матеріалів, а таких, які й нині не втратили своєї актуальності. Тому вирішили зробити відповідну серію публікацій.

Сьогодні розміщуємо інтерв'ю з Дмитром Гродзинським ("Міська газета", № 7 (91), 24 лютого 2003 року)

На жаль, з 2016 року вже немає з нами цієї мудрої людини, нашого земляка. Як і немає вулиці Шаумяна, де він виріс разом із братом, теж видатним науковцем. Вірніше, вона лишилася, але нині ця затишна білоцерківська вулиця носить ім'я Академіків Гродзинських...

Дмитро ГРОДЗИНСЬКИЙ – доктор біологічних наук, академік НАН України, завідувач відділом біофізики і радіобіології Інституту клітинної біології і генетичної інженерії, академік-секретар відділення загальної біології Національної Академії Наук України, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного університету “Києво-Могилянська академія" та Міжнародного Соломонового університету, голова Національної комісії з радіаційного захисту населення при Верховній Раді України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки, творець теорії надійності біологічних систем, автор понад 650 наукових праць, співавтор підручників "Біофізика” та “Біоніка”, енциклопедії “Чорнобильська катастрофа”.

 – Дмитре Михайловичу, довкола нас занадто вже багато негараздів. У кого шукати доброї поради? У країні точиться багато розмов, чиновники б’ють себе в груди як перші захисники знедолених, особливо перед виборами, а поряд з цим людей продовжують грабувати як не прямо, то опосередковано — через тарифи, ціни... 

– “Забавна” ситуація: ті, хто грабує, часто мають вигляд більш привабливий, ніж ті, кого грабують. Той же Лазаренко, наприклад, свого часу організовував справу великої державної ваги: здійснення екологічної освіти у вузах України... 

– А зараз пограбували парк “Олександрія” (вкрали чавунного лева часів Браницьких) – все тишком-нишком, жодних “кругів на воді". Мабуть, злодіям сподобалося, от уже й бюст Катерини II поцупили, роботи видатного скульптора Ф. Шубіна. Академія Наук мовчить...

– Ви знаєте, я про це довідався від директора “Олександрії” п. Мордатенка і бухгалтера парку, вона привезла папірець з проханням оцінити вкрадену скульптуру. Звичайно, ситуація вельми неприємна. Я дивуюсь, адже продати таку річ дуже важко. Хіба що хтось виконав конкретне замовлення або вирішив насолити директору. В останньому випадку скульптура колись знайдеться. 

– А, може, на дачу якомусь “крутелику” відвезли? 

 

Концепція програми соціального, економічного та культурного розвитку Білої Церкви на 2003-2006 роки

Шановні читачі!

 З певним душевним хвилюванням подаємо документ, який створювався невеликою групою фахівців ще 2002 року. Можна по-різному оцінювати його (документ) сьогодні. Але на той час це була, на нашу думку, спроба потужного ривка у розвитку міста.

На жаль, ми на той час не знали про існування Перспективного плану розвитку Білої Церкви від 1986 року, що свідчить лише про те, що і тоді, й сьогодні розвиток нашого міста планується келейно, залежно від нагальних вузькогрупових інтересів і без поєднання з попередніми напрацюваннями.

Проект 

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І ПІДХОДИ

 створення Програми соціального, економічного та культурного розвитку

 Білої Церкви на 2003-2006 роки

(технічне замовлення)

Створено групою експертів Фонду "Творча Ініціатива"

за ініціативою депутата Білоцерківської міської ради, 

голови постійної комісії з питань соціально-

економічного розвитку міста Мороза П.М. 

Грудень 2002 року

"Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю… Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави".

ст.3 Конституції України

1. ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ СТРАТЕГІЧНОГО  

ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ МІСТА 

Згідно міжнародних угод, Україна брала на себе зобов’язання "розробити місцеві стратегії з метою поліпшення якості життя і навколишнього середовища, що передбачають рішення питань землекористування і раціонального використання земельних ресурсів, капіталовкладення в державному і приватному секторах, а також мобілізацію людських і матеріальних ресурсів, сприяючи, завдяки цьому, створенню робочих місць, що були б екологічно безпечнішими і спрямовані на охорону здоров’я людини". З 2000 року згідно Постанови Верховної Ради України № 1359-XIV від 24 грудня 1999 року, розвиток територій повинен здійснюватися згідно "Концепції сталого розвитку населених пунктів".

Уривок з одного давнього інтерв'ю - як актуально!

Із задоволенням поспілкувався з Піньковською Е. А. 

Валерій Панько (2002 р.)

... - Чому брехуна частіше оточують нечесні партнери? 

"Свій свояка бачить здалеку». Сірий керівник обов'язково має таких же сірих заступників, нечесний - таких же партнерів. І тільки мудрий керівник розуміє, що суть Вчителі - виростити Учня краще за себе. Але поки в аморальному суспільстві «свояків» багато, їм комфортно, вони крадуть один у одного потихеньку ...

- Значить, одне з головних завдань суспільства - збільшення кількості моральних людей? Як це зробити?

Я знаю тільки один спосіб вирішити цю задачу: стати самому моральним. Адже ми, будучи самі недосконалими, всіх навколо чомусь хочемо зробити верхом досконалості. Але як тільки починаєш когось виховувати і перевиховувати, обов'язково отримуєш відсіч. Тому, наприклад, потрібно спочатку навчитися «не сунути ніс не в свою справу». Якщо вже начальник довірив щось підлеглому, навіщо контролювати кожен його крок? Краще дати можливість для творчості, розуміючи, що обидва працюють у зв'язці. Так, можуть бути проблеми, але вирішуватися вони повинні в рамках своїх прав. Це стосується як бізнесу, так і виховання дітей, політики ...

- У будь-якому місті більшість населення майже завжди невдоволено своєю владою ...

Перше - якщо населення незадоволене владою - навіщо вибирає? Друге - якщо ти ніколи не

Читати

був в ролі мера, дуже важко судити про його діяльності. Адже іноді людина щось може зробити проти совісті, щиро думаючи, що так буде краще для блага міста. Вона так думає, це його право. Тому важко судити, чи завжди це зло і чи завжди це погано. Судити потрібно не по справах, а по спонуканню. Якщо людина сидить на вершині і гребе тільки під себе - навіщо вона потрібна? Якщо ж вона намагається щось зробити для міста, але у неї не виходить, - може, спробувати їй допомогти? Тому і даються 4 роки на те, щоб проявити себе. Взагалі з владою ми частіше стоїмо на одній сходинці. Скажімо, якщо народ голодний, бомжі ходять по смітниках, а кількість сиріт при живих батьках все додається, але при цьому ми щороку святкуємо День незалежності - це аморально. Краще всі гроші, зібрані на свята, направляти на будь-яке добре діло, але ми все святкуємо ... А поїздили б чиновники в електричках, - дивись, по-іншому рішення приймали б.

- З людьми ясно: вибрали другий, третій раз людину, яка не виконує зобов'язань, - так на кого скаржитися? А чим загрожує це для самого обраного?

Якщо людина має в душі Бога, то вона просто не допустить недостойних дій. Але якщо місця для Бога в її душі поки що немає, то, як не прикро це звучить, розплачуватися будуть і люди, які її обирали, і, звичайно, сам ви нуватець теж.
- Ви говорите про незвичних і не завжди приємні речі. Як Вас сприймають люди?
Моя мета - пропаганда культури духовного здоров'я. Коли я зрозуміла, що хворіють, як правило, хитрі, злобні, жадібні і ледачі люди, а мені не вірили, тоді я перестала говорити про це, а почала писати книги. Їх також не всі приймають, але я знаю точно, що ці книги отримують і розуміють ті, кому потрібно. На Сході існує мудрість: ніхто тобі не друг, ніхто не ворог, а кожна людина тобі Вчитель. Моя перша книжка вийшла 5 років тому, і тільки зараз її не просто читають, а вона стає необхідною для багатьох людей.

- Яка, на Ваш погляд, місія нашого міста?

Біла Церква – це місто талантів з потенціалом просто безмежним. І звичайно, воно має своє «завдання», що виходить з його назви. Згадаймо, що кожен колір існує сам по собі, а ось білий означає їх єднання. І якщо говорити про церкви, то я вважаю, що мова йде про душі людей, про той Храм, який повинен бути побудований в душі кожного. Адже друге пришестя Христа відбудеться не на Землі ...

                                                                                                       На сповідь  (Галина Пензарева)

Читати  інтерв'ю повністю

Нашому соратнику 80!

1 вересня члену нашого фонду Анатолію Сироті виповнилося 80!
    

Позаду буремні часи злетів і падінь, сподівань на нових людей і розчарувань у їхніх старих обличчях та устремліннях.
     

Віримо, що настав час для величних звершень, до яких Анатолій Васильович обов'язково докладе свій розум, досвід і шалену жагу зробити Білу Церкву та Україну форпостом народження нової України.

Ми йому бажаємо миру і добра в серці, спокою в думках, звершення мрій і ...
 

З 25 - річчям Фонду "Творча Ініціатива”!

Нашому фонду 25 років. 7 липня 1995 року організація була зареєстрована.
Вітаю! З повагою, президент фонду Валерій Панько.

Дмитрий Лихачев о культуре

"Надо уметь разбудить в людях их лучшие качества и не замечать мелкие недостатки".

"Культура в конечном счете - цель, а не средство, не условие, не благоприятствующая среда. Природа миллиарды лет совершенствовала сама себя и наконец создала человека. Человек создан с огромными, до конца не использованными творческими возможностями. Для чего все это? Для того, очевидно, чтобы человек не прекратил собой это развитие, не замкнул на себе то, к чему природа стремилась миллиарды лет, а продолжил это развитие. Конечно, продолжение - это не создание еще более совершенного организма, а использование тех возможностей, которые уже есть в человеке, для создания произведений высочайшей культуры".

"У нас в стране до сих пор нет концепции культуры и культурного развития. Большинство людей (в том числе и "государственных мужей") понимают под культурой весьма ограниченный круг явлений: театр, музеи, эстраду, музыку, литературу, иногда даже не включая в понятие культуры науку, технику, образование... Вот и получается зачастую так, что явления, которые относятся к культуре, рассматриваются в изоляции друг от друга: свои проблемы у театра, свои - у писательских организаций, свои - у филармонии и музеев и т. д.

Между тем культура - это огромное целостное явление, которое делает людей, населяющих определенное пространство, из просто населения - народом, нацией. В понятие культуры должны входить и всегда входили религия, наука, образование, нравственные и моральные нормы поведения людей и государства.

Культура - это то, что в значительной мере оправдывает перед Богом существование народа и нации".

"Народ спасёт культура, не надо искать никакую национальную идею, это мираж.
Культура — основа всех наших движений и успехов".

Источник

Що означає бути хорошим мером? Пояснюємо на кейсах

Незабаром в усіх містах України розпочнуться запеклі партійно-політичні дискусії та лайнометання на тему, хто найдостойніший посісти найголовніше крісло міста. Попри те, що за логікою мало б бути обговорення, яким мешканці хотіли б бачити своє місто, що треба зміни. І лише після цього - хто спроможний це зробити, не грабуючи місцевий бюджет і не влаштовуючи на "хлібні" місця своїх родичів, ділових партнерів чи колишніх підлеглих.
Пропонуємо познайомитися із публікацією на «Хмарочосі», журналісти якого з’ясовували, у чому полягає ефективність роботи мера і яка його роль у розвитку міст.

У містах проживає 55% населення світу. У 1950 році налічувався 751 мільйон містян, а у 2018 році – 4,2 мільярди. За прогнозами ООН, до 2030 року в світі буде 43 мегаполіси з понад 10 мільйонами жителів, більшість із них – у розвинених регіонах.

Завдання мерів

Науковий журнал Environment&Urbanization опублікував матеріал про роль мерів у системі міського управління. У ньому йдеться, що мери є гарантами якісних соціальних послуг, суспільного блага та участі громадян у житті міста. Вони приймають політичні та адміністративні рішення. Відповідають за роботу органів, які ухвалюють рішення про отримання або будівництва житла, доступу до води, санітарії тощо. Від них залежить якість систем охорони здоров’я, освіти та забезпечення верховенство права.Дослідницький центр Бостонського університету «Menino survey of mayors» у 2017 році провів опитування серед 115 мерів різних американських міст з понад 75 000 жителями, щоб з’ясувати, які міські проблеми вони виокремлюють та як їх вирішують.

Конспект: бывший мэр Боготы об идеальном городе

Південноамериканська країна Колумбія славетна, мабуть, своїми крайнощами. То футбольний фанат застрелить гравця національної збірної з футболу, який фатально помилився на чемпіонаті світу. То мафіозі збудують наркокартель, з яким уряд ніяк не може впоратися. То покажуть світу зразок служіння людям на прикладі легендарного мера колумбійської столиці Енріке Пеньялоси.

Це йому належить фраза: "В наше время основной источник богатства – это квалифицированные специалисты, люди". Або ще кілька цитат, які варто написати великими літерами у Статуті будь-якого міста: 

"В первую очередь мы построили школы, сделали пешеходные дорожки, парки и только потом - асфальтированные дороги для автомобилей".
"Город отражает ценности своего общества, и прекрасная библиотека или чудесная школа ведут нас вперед".

Що ми бачимо і чуємо від очільників українських міст? "Нам треба створювати умови для розвитку бізнесу". І розвивають так активно, що аж тирса сиплеться. Вірніше, сиплються місцеві бюджети.

Скоро нам доведеться обирати міських, селищних та інших голів, місцевих депутатів. Тож читаємо вдумливо матеріал від LB.ua і робимо висновки.

"Уважение - чувство взаимное, как любовь и забота. Потому кто-то должен быть всегда первым. Сеятелем уважения, так сказать". Ия Сапина 

60-летний Энрике Пеньялоса – колумбийский политик, урбанист, бывший мэр Боготы (1998-2001), занимается защитой прав пешеходов. Ему удалось серьезно изменить архитектурный облик Боготы, создав огромную пешеходную зеленую зону, парки и стадионы для общественного пользования. При Пеньялосе тротуары в Боготе были очищены от автомобилей и существенно увеличены.

В марте 2012 года Энрике Пеньялоса выступал в Киеве в Доме архитектора. Прошло три года, а его советы по-прежнему актуальны. LB.ua прослушал полуторачасовую лекцию Энрике об организации городского пространства, расшифровал ее и выбрал самое важное.

О концептуальном видении новой организации государственного управления

Наша государственная система убедительно демонстрирует свою неэффективность во всех сферах деятельности. Периодическое появление и быстрое исчезновение отдельных личностей, предлагающих субъектам власти новые прогрессивные технологические решения, лишь подтверждают тезис о неспособности властных институтов реформировать самих себя, а значит, продолжается путь деградации и распада.

Печальный опыт глобальных концепций и стратегий реформирования для Украины, составляющихся обычно под какие-то выборы (региональные или общегосударственные) авторства «Озимого поколения» имени Хорошковского и Богословской или «Нового курса» Тимошенко показывает, что массовое сознание украинцев не воспринимает пусть даже грамотно изложенные тексты, не подтвержденные социальной практикой и отсутствием обратных связей между реформаторами и населением, с одной стороны и этими же реформаторами и властной верхушкой, с другой стороны.

О справедливом государстве

Термин «справедливое государство» по умолчанию является идеалистическим, популистским и хорош для употребления на митингах и других массовых акциях, где целью есть получение эмоциональной реакции массы. Справедливость является этической, субъективной и размытой категорией и главным аргументом ее реализации является призыв «отнять и поделить». Более внятным и логически аргументированным понятием является, на мой взгляд, «социальное или социально-ориентированное государство».

Тогда мы вправе использовать перечень конкретных показателей, индексов и уровней этой социальной ориентации, выражающихся в цифрах, правах и законах, например, таких экономических, политических, демографических, правовых психологических и других показателей, например: уровни бедности, ВВП, качества жизни, прожиточного минимума, индекс человеческого развития, уровни открытости, демократичности, коррумпированности, преступности, экологичности, продолжительности жизни, рождаемости и смертности, индекса счастья и т.д. и т.п.

Книга Анатолия Овчарова : "Душа вождя"

Эта книга - новый взгляд на личность Иосифа Сталина без демонизации и идеализации. Стоит прочесть, чтобы возможно пересмотреть своё отношение к этой исторической фигуре. Ведь как писал известный поэт С. Есенин:

"Лицом к лицу
Лица не увидать.
Большое видится на расстоянье...."

"Это интересное информативное историческое эссе. В ней описаны не только биография Сталина и исторические события того времени, касающиеся личности Сталина и его окружения - семьи и соратников, но и представлен психологический портрет Сталина".  А. Овчаров

Аннотация

Книга посвящена одной из самых знаковых исторических личностей ХХ века – Иосифу Сталину, который оказал влияние на политическое устройство ушедшей эпохи и психологию миллионов людей.

В отличие от большинства исследований, посвященных Сталину как политику, в этой книге представлен его объективный психологический портрет на фоне исторических событий и показаны причины его прихода к власти и огромного влияния на общество.

Мы надеемся, что эта книга будет интересна широкому кругу читателей, которые познакомятся с психологической сутью феномена вождизма, его влияния на индивидуальное и общественное сознание и имеющего как созидательный, так и разрушительный характер.

Будуємо справедливу державу: візія нової України

"Корупція процвітає там, де демократичні основи слабкі, а політики-популісти можуть використати її у своїх цілях".      Деліа Феррейра, голова Transparency International

За даними Human Development Indices and Indicators, Україна нині займає 88 місце серед 189 країн за рівнем людського розвитку. На думку В. Дубровського (CASE Україна) та Джона Лафа (Chatham House), «діяльність державних установ в Україні, як і в багатьох інших країнах з менш розвиненими системами управління, наскрізь пронизана корупційними схемами. Громадяни усвідомлюють це і вважають корупцію, особливо на вищому рівні, однією з найбільших проблем, з якими зіткнулася Україна».

Іншими словами, країна фактично перетворилася в корупційну державу з адаптованою для цього нормативно-правовою базою, неефективною системою управління, спотвореними цінностями[1]. Основним джерелом наживи стали схеми крадіжки з бюджету під прикриттям «прозорих» механізмів бюджетних закупівель, державних і місцевих цільових програм. Практика розробки, прийняття і реалізації цих програм свідчить про значні корупційні ризики, що виникають на всіх етапах цього процесу.

І навіть впровадження багатьох прогресивних положень нового антикорупційного законодавства на практиці гальмується переважно через різноманітні фактори, головними з яких є недостатність політичної волі у органів виконавчої влади та правоохоронних органів[2].

Тому боротьба з корупцією фактично звелася до гучних розслідувань (частіше журналістських) і не менш гучних затримань без подальших «посадок» корупціонерів. Але не торкнулася фундаментальних основ корупційної держави: відсутності культури як системи цінностей у всіх сферах, відсутності системи в управлінні на всіх рівнях і реальної безвідповідальності посадових і виборних осіб за свої дії чи бездіяльність. У цьому ж ряду і принцип колективної безвідповідальності Кабінету Міністрів, регіональних і місцевих виконавчих комітетів.

Для ілюстрації наведемо лише кілька характерних прикладів:

Далай-лама о человечестве, науке и морали

Сегодня человечество находится на перепутье. Новейшие достижения в области нейробиологии, и в особенности генетики, к концу двадцатого столетия открыли новую эру в истории человечества. Наши знания о человеческом мозге и теле на клеточном и генном уровне вкупе с технологическими возможностями для манипулирования генами достигли такого высокого уровня, что вместе с ними возникает великое множество проблем этического характера. Совершенно очевидно, что наша мораль попросту не поспевает за столь быстрым прогрессом в области освоения новых знаний и возможностей. При этом последствия новых открытий и их практического применения настолько серьезны, что речь идет уже о самом понятии человеческой природы и сохранении человека как вида.
Мы, как общество, больше не можем придерживаться той точки зрения, что наша задача состоит лишь в том, чтобы и дальше развивать научное познание и совершенствовать технологии, предоставляя каждому отдельному человеку выбирать, как использовать это знание и технологические возможности. Мы должны найти способ сделать так, чтобы базовые гуманные и этические соображения принимались во внимание при определении направления научного развития, особенно в биологических науках. Говоря о базовых этических принципах, я не призываю объединить религиозную этику и научный поиск. Я скорее имею в виду то, что я называю «секулярной этикой», которая включает в себя такие ключевые этические принципы как сострадание, терпимость, забота, уважение к другим и ответственное использование знаний и технологических возможностей – принципы, для которых не существует барьеров между верующими и не верующими, между последователями разных религий.

Далай-лама
22 березня 2014 р. ·

ОТ КУЛЬТУРЫ МЫШЛЕНИЯ К ЗДОРОВЬЮ

"Культура начинается там, где присутствует порядок в мыслях у человека и понимание иерархии в его словах и поступках".  (из романа "Зиночка")

Читатели уже знакомы с неординарным человеком, врачом с 33-летним стажем, автором нескольких книг Эммой Пиньковской («МГ» № 29 от 29 июля 2002 г.) Но мало кто знает, что она была участником небольшой команды специалистов, разрабатывавшей Концепцию Программы развития Белой Церкви на 2003-2006 годы, которую постигла «подсуконная» судь­ба. Об этом мы также писали и надеемся вернуться к программотворчеству более пристально и аналитически. Один из разделов Концепции был посвящен нынешней и будущей медицине. Авторский текст в слегка сокращенном виде мы предоставляем вашему вниманию. Возможно, не всем придутся по душе краткие и жесткие формулировки автора, особенно в части причин болезней и характеристик больных.  Что ж, иметь свою точку зрения - неотъемлемое право каждого человека. Но вот в себя люди заглядывают все реже. Глубоко, в самую душу. Ан нет, фигушки, еще че-нибудь непотребное проявится... Лучше уж пальчиком показывать на врагов, которые о здоровье трудящихся не пекутся, о Чернобыле, об Усаме Будь-Он-Неладен. Так легче... погладить по головушке себя любимого. Пожалеть.  «Мы живем так, как думаем»?  Како тако думаем!?  Как денег в кармане шуршит...

Історичний граблінг з періодом у 100 років

У Володимира Зеленського є шанс здійснити ВЧИНОК і зробити правильні висновки з подій  100-літньої давності.

Пам'ятаєте сакраментальну фразу, що історія людства розвивається по спіралі? Смисл цього був висловлений відомим філософом Фрідріхом Гегелем: "Історія повторюється двічі: вперше – у вигляді трагедії, вдруге – у вигляді фарсу". Тобто, що незасвоєні уроки історії повторюються. І це є непорушним історичним законом, хочеться це визнавати чи ні.

Про що це я? Та все про Гончарука з його командою Прохвесіоналів. А паралель хочу провести із подіями 100-літньої давності. Післяреволюційними 1917 року, коли у ленінському уряді переважно керували професійні революціонери, які:

• жодного дня ніде і нічим не управляли, окрім олівців, щелеп та своїх статевих органів
• абсолютні невігласи у сферах, якими були призначені керувати
• здобували знання про революційну теорію у зарубіжних вояжах на гроші закордонних спонсорів
• не мали жодного досвіду практичної роботи і жодної собачої будки не збудували.

Чим близькі між собою події 100-літньої давності та нинішні?

• революція і наступна війна (внутрішня із залученням зовнішньої інтервенції) 
• розграбована і значною мірою знищена промисловість; те, що лишилося – нещадно грабується і остаточно добивається
• руйнівне некваліфіковане державне та місцеве управління під орудою та в інтересах тіньових спонсорів революції
• волюнтаризм та «революційна доцільність» у прийнятті управлінських рішень
• невиконання ключових обіцянок, даних людям («землю – селянам, фабрики – робітникам»
• суцільна безвідповідальність керівних осіб першого ешелону, які приймали руйнівні рішення (маленька поправочка: на першому колі історії товариш Сталін пізніше з лихвою виправив помилки щодо безвідповідальності керівників…)

НУ ПОЧЕМУ ОПЯТЬ – КАКОКРАТИЯ!?

Известно, что в мире зафиксировано около пятидесяти разнообразных форм управления государством. Некоторые из них, уже знакомы читателю из брошюры «Азбука избирателя», выпущенной в 2014 году. Тем не менее, вспомним некоторые формы государственного правления. Ниже представляются в алфавитном порядке.

Автократия (гр. автос – сам; кратос – власть) – самовластие, самодержавие (в Древней Греции, Риме, Византии).

Анархия (гр. ан – отрицание; архе - власть) – безвластие, безгосударственное общество (первобытно общинный строй).

Аристократия (гр. аристос - превосходный, кратос- власть) – власть, принадлежащая знати (в Древнем Риме, в республиках средневековой Европы).

Бюрократия (фр. бюро – канцелярия; гр. кратос - власть) – централизация правительственной власти (в Древних Шумере, Египте, Риме, Византии и в Китае).

Геронтократия (гр. герон - старик) – правление старейшин (у аборигенов Австралии, в Океании, на Кавказе).

Демократия (гр. демос -народ, кратос - власть) – политический режим, в основе которого лежит коллективное принятие решений. Основные признаки современной демократии:

1. Лидеры избираются путем честного, состязательного и всенародного голосования.
2. Народ является единственно легитимным источником власти.
3. Общество занимается самоуправлением ради достижения всеобщего блага.

Изократия (гр. изос - равный) – власть равных или равенство во власти. Изократия распространяет норму изономии на юридическую и политическую системы: от равенства перед законом до равенства в управлении. Утверждая, что армия и полиция нужны лишь господствующему классу, изократия предлагает в федералистской модели охрану общественного порядка, оборону и аварийные службы обеспечивать за счет народных дружин. Сочетание этих особенностей дает право утверждать, что изократия представляет в себе «лучшие элементы либеральных, социалистических и анархических мыслей».

Идеократия (гр. эйдоос - идея, идеал) – общественный строй, основанный не на материальных ценностях, а на сознательных идеях (в зрелом Средневековье – церковный догматизм, в период Якобинской диктатуры - идея всеобщего равенства, мелкобуржуазная утопия; в СССР - идея построения коммунизма).

Какократия (гр. какос - плохой) – власть плохих или плохая власть.

Біла Церква – місто Добра: громадська стратегія

Ми вже згадували про три  причини проблем нашого суспільства і держави – безкультур’я, безсистемність в управлінні та безвідповідальність. Але вказати на причину біди – це лише півкроку до її усунення. А що треба зробити, щоб опинитися у омріяному світлому майбутньому? Є думка, що на це питання можлива лише одна правильна відповідь: творити добро, змінювати себе, а головне – діяти, не рахуючи, скільки добра отримаєш у відповідь… «Біла Церква – місто Добра». Ще не так давно красномовний плакат зустрічав усіх, хто приїздив до нашого міста з боку столиці. А потім раптом зник, як і розмови про місто Добра. Чи то Добра цього так мало стало, чи мрії у міських очільників змінилися, але Біла Церква вже стала «містом Ярослава». Але ми впевнені, що даремно відмовилися від «Добра». Для нас велична мрія про «Білу Церкву – місто Добра» є дороговказом. Адже саме з мрії починається будь-яка дія. Яка мрія - таке і майбутнє. А значить, у майбутнє Добра ведуть:

Ярослав Мудрий

Добра думка – Добре слово – Добра справа

Біла Церква. Стратегія - 2032. Старт

Чим вразив, насторожив та надихнув старт стратегічного планування від команди Павла Козирєва, що відбувся 24 січня 2020 р. Матеріал "Білоцерківська стратегія 2025: спроба незалежного аналізу", про який згадувалося в передачі, розміщений за посиланням

Процитуємо:
"Стратегія є "живою” лише тоді, коли є готовність громадян розділити спільну відповідальність за долю громади, а це можливо за умови активної участі самої громади в плануванні і здійсненні власного майбутнього". 
Здається є розуміння з цього приводу:
Дієва стратегія. Старт