четвер, 4 січня 2024 р.

ПРО ДЕМОКРАТІЮ ТА ВИБОРИ

Ознайомившись уважно та вдумливо зі змістом брошури Ії Сапіної :
"Азбука для розумно мислячого виборця", приходиш до висновку, що в сучасному світі 
в жодній з нинішніх країн немає  зразкової демократичної моделі, яку можна було б 
повністю запозичити на інших принципах, взявши все найкраще, що існувало досі.

Демос (гр.) – народ. Кратос (гр.) – влада. Це всім відоме. явища, можливо цікаво.Весь народ (всі його представники) у державі має однакове право на загальнолюдські цінності. Саме так розуміють значення слова «народ» сучасники.Однак у Стародавній Греції, де народилося і застосовувалося словосполучення – демократія, словом «демос» ( що у перекладі з давньогрецької означає - народ) так називалося не все, а лише вільне населення, це були люди, які мали всі громадянські та політичні права.
Тому в той же час, там же, у Греції, поряд з «демосом» проживали і були безправними раби. Ще в цій державі жили раби, що приїхали з різних країн, і вільні чужоземці (купці), але вони не мали політичних прав. Крім того, серед них мешкали власні раби, відпущені на волю. Таких людей називали – метеки. Вони, ці «метеки», маючи особисту свободу, теж не мали політичних прав. Вони не могли обирати та бути обраними до владних структур.

Таким чином, ті, кого в далекі часи називали «демос», тобто менша частина населення (вільні та багаті люди), обирали зі свого середовища «кратос» (влада), яке створювало закони для зручності власного існування демосу в зовнішніх умовах, що змінюються. особистого життя. Виходить, що більшість у давній демократичній країні Греції підкорялася меншості? Нічого не нагадує така державна система? Улови, розумно мислячий читач, підміну понять (подвійний зміст) у сучасному політичному русі, що зветься «демократією».

понеділок, 1 січня 2024 р.

Перезаснування країни: хто стане українським де Голлем?



Василь Куйбіда — президент Всеукраїнської асоціації магістрів державного управління, доктор наук з державного управління, професор, заслужений юрист України.
Розмова з Василем Куйбідою стосувалась нинішнього стану і можливих сценаріїв розвитку країни. Пан Василь аргументував потребу, можливість і механізм перезаснування країни за прикладом П’ятої Французької республіки. Василь Куйбіда — український політик, громадський діяч, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України. 

Наукова стаття В.Куйбіди "Модернізація української держави у воєнний період і її перезаснування після війни", про яку йшла мова в інтерв’ю, розміщена на сайті Фонду "Творча Ініціатива" за посиланням http://cif-bc.blogspot.com/2023/12/bl... Також рекомендуємо познайомитися зі статтею "Про патріотизм і патріотів", http://cif-bc.blogspot.com/2021/03/bl..., а також попередніми передачами: "Три причини корупції і очікувані три революції в ході побудови Держави Справедливості" (https://youtu.be/FIVIDd1wf5I). "Ще раз про симуляцію реформ і чи є світло в кінці тунелю" https://youtu.be/xWj_-w4X2x0 В публікаціях і відео на конкретних прикладах проілюстровані базові причини корупції, яка пронизала практично усі сфери нашого життя та нашої держави в цілому. Це – спотворені цінності (честь і совість стали в суспільстві переважно архаїчним явищем), керований хаос в управлінні (за якого дуже успішно ловиться рибка в мутній воді) та нарешті – безвідповідальність посадовців і депутатів за свої дії чи бездіяльність. На цьому міцно тримається Система Адміністративної Ренти. В її руках фінанси, законотворчість, судова система та інші атрибути влади, включаючи безумовний вплив на вибори усіх рівнів. Чи є вихід із замкнутого кола "фасадної демократії"? Так, світло в кінці тунелю таки є. І це не поїзд, який шалено мчить нам назустріч… Це Українська Громадянська Ініціатива Партнерства для Добра і Справедливості (https://initiative-2025.blogspot.com). Поки що це єдина програма дій, спрямована не на побутополіпшення в суціль корумпованій Україні, а на руйнування базових основ СИСТЕМИ.