"Как много дается нам Свыше! Как мало мы берем из того, что дается! Если рассуждать о культуре общественных взаимоотношений, то, убежав очередной раз в детство, я обнаружила там столько помощи, которая предлагалась мне именно в этом вопросе. Именно в постижении культуры взаимоотношений". Ия Сапина. Марьюшка (отрывок из книги "Вехи взросления")
Нарешті почались рухи з Положенням про соціальне замовлення. Вірніше, з його проектом.
21 вересня на засіданні профільної комісії міськради її члени підтримали винесення проекту Положення про соціальне замовлення у Білій Церкві на сесію міськради, яка має відбутися 27 вересня.
Не все йде гладенько, проект не завізували начальники фінвідділу, управління соціального захисту, заступник міського голови Новогребельська. До сесії ще спробуємо вияснити, що викликало їхнє заперечення.
Остання новина: начальник фінансового управління Терещук С.Г. погодилась із нашими аргументами, висловила свої зауваження і дала "зелене світло" соціальному замовленню.
Черга за іншими начальниками і депутатами міськради. Положення про соціальне замовлення затверджено депутатами Білоцерківської міськради 27.09.18.
Гріх– негожий вчинок, порушення (релігійних) правил, приписів. У сучасному світі, за дві тисячі років існування християнської релігії число людей, які прийняли цю віру «розумом, душею і серцем», тобто мислячих, розмірковуючих, осмислюючих Вчення і заповіді Ісуса Христа, збільшилося багаторазово. Але зросла і кількість освічених громадян серед атеїстів, яким не чужі гуманізм і знання про моральні цінності в душі, відповідальність і законослухняність в розумі. Тому в теперішній час поняття «гріховність» стало універсальним і може бути застосовано не тільки для позначення порушення релігійних правил серед віруючих людей, а й негожих вчинків (з точки зору християнської моралі) в середовищі освічених інтелігентів-атеїстів. Гріхопадіння – вчинок, здійснений в порушення норм суспільної поведінки, моральних правил. В релігії такий вчинок першими зробили Адам і Єва, коли порушили заповіт послуху. Потім їхній син Каїн зробив братовбивство через заздрощі до Авеля, жертвоприношенню якого Бог віддав перевагу. Пізніше – невдячний Хам посміявся над своїм батьком Ноєм, що врятував усю сім'ю від всесвітнього потопу. Ще пізніше жадібний, заздрісний і невдячний Юда зрадив Ісуса Христа, передавши в руки ворогів Його за тридцять срібняків. Ці грішники в одну мить опинилися в прірви бездуховності, аморальності, божевілля. Як же не допустити падіння людини розумно мислячої, але забобонної (що перебуває більшу частину доби в суєті світу матеріальних цінностей) в безодню гріховності? Падіння це небезпечне тим, що відбувається не відразу, а поступово, сходинами. Ось про них (про сходини) слід не лише знати, а й навчитися «вловлювати» своє перебування на кожній з перших трьох. Вчасно зупинившись, можна уникнути падіння на наступну (низьку) і натомість отримати силу і знання, якщо перейти на попередню (вищу) сходинку.
"Как много дается нам Свыше! Как мало мы берем из того, что дается! Если рассуждать о культуре общественных взаимоотношений, то, убежав очередной раз в детство, я обнаружила там столько помощи, которая предлагалась мне именно в этом вопросе. Именно в постижении культуры взаимоотношений".
