На питання:"Як Ви ставитеся до нинішньої політичної ситуації в країні?" Піньківська Емма Анатоліївна відповідає, що «ремствує в дусі»* та по'яснює, що це означає.
"Мною не раз повторювалося, що людина розумно мисляча повинна вміти «ремствувати в дусі» на якесь явище чи подію, так чи інакше, що стосується її самої, якщо при цьому сама вона не може ліквідувати того, на що нарікає.
Як поводитися, щоб «врятувати і зберегти» самоволодіння , щоб не упустити свою честь, не розгубити почуття власної гідності, не уподібниться іншим кон'юнктурникам та «хамелеонам»?
Наприклад, як бути, якщо людина розумно мисляча, що має свою філософську і релігійну позицію, потрапляє в суспільство інакомислячих іновірців?
Не маючи можливості переконати або просто висловити вголос свій протест тому явищу чи події, з яким категорично не згодна (за релігійними переконаннями), людина може поставити заслін у своєму розумі, у душі та в серці. Або ще зрозуміліше – не погодитися з логікою, емоціями та почуттями навіть більшості людей. При цьому, подумки протиставити цьому явищу чи події свою логіку, свої емоції та почуття, не обов'язково їх демонструючи. Головне – не «інфікуватися» невластивими думками чи емоціями.
Сьогодні вміння «ремствувати в дусі» дуже актуально. Мудреці закликають – «залишайся самим собою!».Не кожна людина готова ремствувати внутрішньо і відстоювати свою позицію, розуміючи ризики такої поведінки. Не всі готові витримати несправедливе ставлення до себе, продовжуючи працювати в тому ж ритмі.
Тільки той може осмислено ризикувати своїм благополуччям, хто цінує свою честь і гідність. Эмма ПіньковськаНе всі роблять вибір між компромісом зі своєю совістю та доганою від начальства. Багато хто схиляється на користь компромісу.Чому так? Мужності не вистачає.
* У словниках поняття «ремствувати в дусі» трактується, як висловлення сильного невдоволення, протесту. Передбачається, що при цьому бажана відсутність агресії та наявність володіння собю.