ПОТРІБНІ НОВІ СЛОВА ЧИ НОВІ ЛЮДИ?

Ія Сапіна , оповідання з книги  "Подолання"

Осмотревшийся – воспрянет.

Всяк поднявшийся – пойдет.
Шаг чеканя – тверже станет.
Через бурю, через хаос.
Песню грянет. И, – вперед!

                      Емма Піньковська

У період перебудовної свободи слова, з'явилися, і все частіше почали вимовлятися в повсякденному мовленні незнайомі мені слова. Їх було безліч, але особливо незрозумілими були – «жлоб» та «халява» .
Похідні від них: "жлобство", "жлобяра", "халявщик" - мало, що пояснювали мені, що приїхала з Сибіру, ​​і там їх жодного разу не чула. Чому? На запитання, поставлене собі самій, звикла сама шукати відповідь. Почала пильніше вдивлятися в людей, їхні взаємини, слухати їхні судження. Проступило ось що.

Все сміливіша громадська думка дорікала медичних працівників за відсутності милосердя стосовно хворих, безкорисливості при виконанні лікарського обов'язку і навіть у низькому професійному рівні.

 

Подібні закиди не тільки виходили з-під пера журналістів, але чути були і серед інтелігенції, і серед обивателів. Навіть власне начальство повторювало за народом ті самі закиди на адресу своїх колег-підлеглих на медичних «розборах» та адміністративних «розгонах». Вони (начальники) не розуміли, що від них залежить порядок, дисципліна, професійне зростання та якість медичної допомоги? Складалося враження, що біля «керма» виявилися малограмотні, неправдиві та безвідповідальні люди. Причому це сталося не лише в медицині, а й у всіх галузях народного господарства, у політиці, науці, культурі. Ця гірка правда, що вже видно неозброєним оком, особисто мені була дуже неприємною.

У всіх прошарках суспільства помітним стало явище, зване: «зниження планки моральності», яке раптово проявившись, множилося «не щодня, а щогодини», відразу після проголошення «Перебудови».

 Раптом виник і почав виявлятися «дух протиріччя», непримиренності, невдячності та неповаги у всіх до всіх. У колективах і навіть сім'ях люди переставали розуміти одне одного. Що це за час почалося? Розбудова чого? Перебудова у чому? Перебудова для чого?

Як ставитися до нинішньої політичної ситуації в країні?

На питання:"Як Ви ставитеся до нинішньої політичної ситуації в країні?"  Піньківська Емма Анатоліївна  відповідає, що  «ремствує в дусі»* та по'яснює, що це означає. 

"Мною не раз повторювалося, що людина розумно мисляча повинна вміти «ремствувати в дусі» на якесь явище чи подію, так чи інакше, що стосується її самої, якщо при цьому сама вона не може ліквідувати того, на що нарікає.

Як поводитися, щоб «врятувати і зберегти» самоволодіння , щоб не упустити свою честь, не розгубити почуття власної гідності, не уподібниться іншим кон'юнктурникам та «хамелеонам»?

Наприклад, як бути, якщо людина розумно мисляча, що має свою філософську і релігійну позицію, потрапляє в суспільство інакомислячих іновірців?

Не маючи можливості переконати або просто висловити вголос свій протест тому явищу чи події, з яким категорично не згодна (за релігійними переконаннями), людина може поставити заслін у своєму розумі, у душі та в серці. Або ще зрозуміліше – не погодитися з логікою, емоціями та почуттями навіть більшості людей. При цьому, подумки протиставити цьому явищу чи події свою логіку, свої емоції та почуття, не обов'язково їх демонструючи. Головне – не «інфікуватися» невластивими думками чи емоціями.

Сьогодні вміння «ремствувати в дусі» дуже актуально. Мудреці закликають – «залишайся самим собою!».

Не кожна людина готова ремствувати внутрішньо і відстоювати свою позицію, розуміючи ризики такої поведінки. Не всі готові витримати несправедливе ставлення до себе, продовжуючи працювати в тому ж ритмі.

Тільки той може осмислено ризикувати своїм благополуччям, хто цінує свою честь і гідність.  Эмма Піньковська

Не всі роблять вибір між компромісом зі своєю совістю та доганою від начальства. Багато хто схиляється на користь компромісу.Чому так? Мужності не вистачає.

* У словниках поняття «ремствувати в дусі» трактується, як висловлення сильного невдоволення, протесту. Передбачається, що при цьому бажана відсутність агресії та наявність володіння собю.

НУЖНЫ НОВЫЕ СЛОВА ИЛИ НОВЫЕ ЛЮДИ?

Ия Сапина, рассказ из книги "ПРЕОДОЛЕНИЕ"

Осмотревшийся – воспрянет.
Всяк поднявшийся – пойдет.
Шаг чеканя – тверже станет.
Через бурю, через хаос.
Песню грянет. И, – вперед!

                      Эмма Пиньковская

В период перестроечной свободы слова, появились, и все чаще стали произноситься в обиходной речи незнакомые мне слова. Их было множество, но особо непонятными были – «жлоб» и «халява».
Производные от них: «жлобство», «жлобяра», «халявщик» – мало, что объясняли мне, приехавшей из Сибири, и там их ни разу не слыхавшей. Почему? На вопрос, заданный себе самой, привыкла сама искать ответ. Начала пристальнее вглядываться в людей, их взаимоотношения, слушать их суждения. Проступило вот что.

Все смелее общественное мнение упрекало медицинских работников в отсутствии милосердия по отношению к больным, в отсутствии бескорыстия при исполнении врачебного долга и даже в низком профессиональном уровне.

 

Подобные упреки не только выходили из-под пера журналистов, но слышны были и в среде интеллигенции, и в среде обывателей. Даже собственное начальство повторяло вслед за народом те же упреки в адрес своих коллег-подчиненных на медицинских «разборах» и административных «разгонах». Они (начальники) не понимали, что от них зависит порядок, дисциплина, профессиональный рост и качество медицинской помощи? Складывалось впечатление, что у «руля» оказались малограмотные, неправдивые и безответственные люди. Причем это произошло не только в медицине, но во всех отраслях народного хозяйства, в политике, науке, культуре. Эта горькая правда, уже видимая невооруженным глазом, лично мне была очень неприятной.

ХІІ Всеукраїнська конференція з питань самоорганізації населення

Листопад 29, 2017
В Херсоні відбулась ХІІ Всеукраїнська конференція з питань самоорганізації населення. Цього року темою конфереції стали інновації щодо громадської участі та розвитку соціального капіталу в громадах.

Захід об’єднав представників органів державної влади, місцевого самоврядування, лідерів громадських організацій, керівників ОСНів України, науковців.
Метою конференції стало обговорення питань удосконалення суспільних відносин між членами територіальних громад (як об’єднаних, так і необ’єднаних), між ІГС, що представляють інтереси певних соціальних груп, між ними й органами та посадовими особами публічної влади ‒ для налагодження плідної взаємодії між владою і громадою та підвищення на цій основі рівня взаємної довіри і солідарності в українському суспільстві.