неділю, 13 березня 2022 р.

Милосердя, як сувора справедливість

МИЛОСЕРДЯ – співчутливе, доброзичливе, дбайливе, любовне ставлення до іншої людини. Милосердя – це доброта та мудрість.

Серце милуюче. Милість сердечна. Як зрозуміти суть цього?
Милосердя – це почуття (думка + емоція).
«Пізнання почуттів – процес необхідний в епоху милосердя та співчуття». 
«Милосердя слід відрізняти від зовнішньої благодійності, коли серце не бере участі у справах милосердя. Милосердна людина знає, що «на добро треба відповідати добром, а на зло – справедливістю».
  (Е.А. Піньковська)

Один із проявів милосердя – сувора справедливість.

Є люди, що стогнуть і плачуть, споживачі, потрібно виявляти до них милосердя, але й певну суворість, допомагаючи таким чином їм подолати лінь і жалість до себе.
Сувора справедливість – «…це означає суміщення певної суворості та справедливості».
Не кожен і не одразу може зрозуміти та прийняти таке милосердя ні від Бога, ні від людей.
СПРАВЕДЛИВИЙ – діючий об'єктивно, відповідно до істини. Спрямований на здійснення правильних, нагальних завдань. Істинний, правильний.

Милосердя, як сувора справедливість  болісне, змушує страждати, переживати душевні муки. Зате в результаті позбавляє від ще незрівнянно більших страждань у майбутньому, які міг би заподіяти незжитий порок (вада, гріх) його носію.

пʼятницю, 11 березня 2022 р.

Війна 2.0: Милосердя VS Ненависть - хто кого?


 
Сподіваємося, що глядачі/читачі наших матеріалів - люди з критичним мисленням, спроможні зрозуміти, що ненависть лише укріплює сили зла. Що екзальтоване бажання смерті керівнику держави-агресора лише посилює ненависть у його підлеглих та жорстокість по відношенню до мирного населення України. Що переповнений ненавистю солдат по Закону Магніта притягує смерть і нещастя.
Можливо, комусь це здасться дивним, але розмова у відео про милосердя і гуманізм. Саме в час, коли на голови українців сипляться бомби і ракети від північних сусідів. Сьогодні війна дійшла до точки неповернення і вже малоймовірно, що вона закінчиться потисканням рук і дружнім "Ізвінітє, ошиблісь!" Що далі? Давайте подумаємо разом.

Згадаймо знаменитого козацького ватажка Івана Сірка, на загибель якого Османський султан навіть видав фірман (таємний наказ) про моління в мечетях. При цьому запорізькі козаки під командою Івана Сірка більше 20 років лупили турків без жодної поразки.
Так, від ворогів треба захищатися, у т.ч. зі зброєю в руках, але в душі має бути рівновага. Адже які рішення може згенерувати затьмарений ненавистю розум?

На правильне переосмислення подій здатен холодний і тверезий розум людини.
Якщо ми дійсно відчули власну гідність і готові утверджувати Свободу, треба думати і рішуче діяти.
На прийняття самостійних рішень потрібен вольовий характер.

Чи зможемо ми нарешті заспокоїтися, припинити партійно-політичні чвари, реально оцінити глибинні причини і наслідки сучасного стану, сформувати план побудови нової України та успішно його реалізувати, без огляду на інтереси партій, наших "зарубіжних партнерів" та інших "доброзичливців"?

Чомусь віриться, що цього разу нам вистачить розуму, любові та рішучості побудувати Державу Справедливості й Відповідальності!