О БЕЗОТВЕТСТВЕННОСТИ И ПОПУСТИТЕЛЬСТВЕ

"В Новом, 2017 году ЛИКБЕЗ крайне необходим для ликвидации безответственности в общественном сознании.
Тому, кто желает стать ответственным семьянином, гражданином, специалистом в своем деле, следует постоянно заниматься самосовершенствованием. Чтобы трансформировать собственную ментальную безграмотность, научись вначале:
1. Думать «от добра» о людях.
2. Рассуждать с инакомыслящими согражданами при помощи аргументов и фактов, не запрещая никому иметь свою точку зрения.
3. Размышлять о неприятелях и соперниках, как о «зеркальном отображении» собственных мыслей (что у тебя на уме, то у соперника о тебе на языке)".

Пиньковская Э.А. О безответственности и попустительстве

Х-Фактор-7: there мистецтво is dead

Не вперше на Х-Факторі серйозний конкурсант з чітко українським відображенням мистецтва дивним чином програв. У цьому сезоні дивним чином програла рок-група з Києва. Ні у кого не виникає сумніву, що це українська музика, тим більше рок завжди вважався музикою незалежних музикантів, з власною точкою зору не тільки на саму музику. Тож у їхню перемогу на саме цьому конкурсі, який не дуже то пахне національним, проукраїнським конкурсом, було важко повірити з самого початку.

Особливо після артпідготовчого анонсу О. Марченко про те, що конкурсанти згідно підрахунку голосів ідуть рівно. Після того, як на пісню С. Ханагяна була показана підтримка по Телепорталу під дивних 90% . Аудиторію готували. Х-Фактор is dead.

Тепер і я знаю, «какая музыка звучит в аду». Савлєпов показав. На його концерт не піду навіть у тому випадку, якщо мені заплатять. Якщо це не так, значить, саме така музика – взірець мистецтва по-Савлєпову. І по Х-Фактору. Комусь із нас дійсно потрібна медсестра. Тільки не дай Боже та, яку показали на Х-Факторі – хоч з мікрофоном, хоч зі шприцом. Є підстава здогадуватись, які медсестри у пеклі.

Філософи, ау-у-у!

Про демократію та вибори

Нещодавно на безкрайніх просторах Інтернету знову натрапив на Оруеллівське "Люди, які голосують за невдах, злодіїв, зрадників і шахраїв, не є їх жертвами. Вони співучасники..." Згадав ще одну популярну цитату "кожен народ заслуговує на свій уряд" і замислився, що треба зробити, щоб це "заслуговує" стало набагато кращим, ніж було.

Насамперед, давайте спробуємо знайти відповідь, чому "заслуговуємо". Цікаву версію знайшов у політичному Лікнепі Е.Піньковської:

1. Народ гідний свого уряду (адже обираються кращі з гірших).
2. Політики роблять те, про що потай мріють їхні виборці (в справах депутатів, як у дзеркалі, відображається те, що народ має в думках своїх).
3. Не можна осягнути неосяжне (не можна ощасливити всіх, у всьому і відразу).