Показ дописів із міткою мислення. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою мислення. Показати всі дописи

субота, 1 листопада 2025 р.

КУЛЬТУРА НЕЗГОДИ

Війна між віруючими різних релігій. Війни між країнами. Війна між партіями. війна між громадянами однієї країни. Війна між працівниками одного колективу. Війна між членами однієї сім'ї. Війна забирає життя, руйнує віру, вбиває надію. Уяви, як небезпечна людина, за відсутності в ній внутрішнього миру
 .
Зізнаємося собі, що дуже хочеться, щоб стосунки в сім'ї, в колективі, в соціумі «за щучим велінням, на моє бажання» змінилися із завтрашнього дня і стали більш відкритими, поважними, дружелюбними, душевними. Чому, чим дорослішим і розумнішим ти стаєш, тим безжально загострюються, оголюються виразки в суспільних взаєминах? Чому деякі з оточуючих людей (передусім доброзичливих) стають, раптом, неприємними, незрозумілими, ненависними? Для конкретної людини будь-які пояснення є вірними на даний момент. Вона так розуміє. 
Вона так вихована. Тому і судить так (по собі) про вчинки оточуючих. Деякі розумні та освічені люди часто не розуміють, як можна їм самим залишатися спокійними, стриманими, поблажливими, якщо навколо них постійно виявляються люди, які з легкістю, а деякі з явним задоволенням їх ображають, дратують, докучають? Виявляється, можна і треба вміти бути стриманим.
Культурна людина вміє змовчати, зрозуміти та пробачити кривдника.

неділя, 4 травня 2025 р.

Карфаген у собі має бути зруйнований

Carthago delenda est. Карфаген має бути зруйнований. Це слова римського державного діяча Марка Порція Катона Старшого. У другому столітті до нашої ери це був відомий трибун, консул і цензор Римської імперії. Він кожну свою промову завершував цією фразою, навіть якщо вона не стосувалися Карфагену.

У сучасному розумінні вислів означає наполегливу вимогу остаточно знищити ворога або якусь перешкоду.
Якщо ви подумали, що я закликаю знищити північного сусіда, який попер з війною на нашу країну – помиляєтеся. Наш головний ворог знаходиться не зовні – не в Росії, об’єднаній Європі, Америці чи Китаї. Він тут – в наших головах, думках, переконаннях, спотворених емоціях і цінностях. Як наслідок – у помилкових причинно-наслідкових зв’язках, хибних пріоритетах, переповненому ненавистю колективному несвідомому, яке блокує найменші спроби вирватися з нинішнього інферно (передостаннього кола пекла) і нарешті почати будувати нову країну. Країну Добра і Справедливості.

вівторок, 27 грудня 2022 р.

Что грозит русской культуре? Михаил Казиник


 
Эмоциональное и острое интервью Михаила Казиника британскому изданию.

Русская культура, тайны гениев и наше будущее. Произошла ли отмена культуры? Прогнозы на ближайшее будущее и рассуждения о свежих новостях. Каким будет новый 2023 год кролика. Сегодня все смотрят политиков, Россия 24, новости о войне, Украина, но, позвольте немного отвлечь вас от этого и напомнить, что политика - вовсе не главное наше отличие от животных и с культурой она имеет мало общего. 

вівторок, 1 листопада 2022 р.

ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Ох, ця справедливість! Чи існує вона взагалі? – часто можна почути подібні вигуки від скептиків-демагогів, які загальмувалися у своєму духовному просуванні. А тобі, читачу, чи доводилося ловити у собі подібні думки? Ні? Якщо твоя відповідь прозвучала як тверде «ні», то ти або все вже знаєш про це питання (з чим тебе вітаємо!), або ще жодного разу не замислювався всерйоз про це.

Говорячи про справедливість взагалі, слід пам'ятати, що людська свідомість здатна розуміти лише те, що відповідає її рівню та ступеню розвитку.

Свідомість людини егоїстичної, яка живе заради отримання особистого задоволення, дуже відрізняється від свідомості людини альтруїста-суспільника. Ця душевна людина тяжіє до благодійності і тому вже безкорисливо віддає сили, час, часом і кошти, дбаючи ще про когось, крім себе. У той же час обидві ці свідомості не можуть йти в порівнянні з мудрістю людини, яка живе жертовним, «духовним» життям.

Для тілесного розуму, керованого егоїстичним принципом «я – мені – моє», справедливість може виглядати у найвищому її прояві начебто навіть пристойно. Людина з таким рівнем розвитку своєї свідомості може декларувати, що всі земні блага необхідно ділити з усіма по справедливості. Але мені, так думає егоїст, справедливо мати більше, ніж інші (за статусом, заслугами та пільгами).

Для свідомості людини душевної "я і вони" (в сім'ї, в колективі) сприймається вельми справедливо, як належне, поділ благ - "по-братськи" (50:50).

Свідомість розумно мислячої людини, що розвивається до "я + вони", вже інша формула може сприйматися як справедливий поділ. Наприклад, частини державного бюджету: одну третину треба віддати минулому (на пенсії, лікарні, оздоровниці, культуру), одну - майбутньому (на школи , спорт, гуртки, ВНЗ, культуру) та одну теперішньому (на забезпечення життєво важливих об'єктів для розвитку людини). У сім'ї – це батькам, дітям, собі. У державі – пенсіонерам, учням, працівникам.

Для духовно розвиненої свідомості справедливою є формула мислення від «вони і я» до "вони + я", при цьому осмислення справедливості таке, коли особистим потребам приділяється останнє місце (67:33).

У святих людей формула поділу благ незбагненна для усередненої людської свідомості і виглядає це «ми» як (83:17), де перша цифра відображає частину грошей, сил, часу, знань, яку людина здатна безкорисливо віддати людям. Це і є та любов і віра, розумінням сенсу якої стурбоване прогресивне людство. Така любов усе перемагає, а «гірчичне зерно» подібної віри здатне зрушити гори.

Якщо життя душевної людини сприймається оточуючими як безкорисливе служіння людям, то життя духовної людини – як подвиг в ім'я служіння Богу, на благо людям, справі, ідеї.

Чому ж стільки несправедливості довкола? – часто вигукують у розпачі деякі розумно мислячі люди, які прагнули самопізнання і самовдосконалення.

Найімовірніше тому, що зараз багатьом людям більш зрозумілі й тому прийнятні прості формули. Як виглядає поділ всіляких благ іншим і собі за наявністю ступеня безкорисливості у відсотковому відношенні?

17:83 нижча (егоїстична форма свідомості)
33:67 низька (раціональна)
50:50 середня (доцільна)
67:33 висока (самовіддана)
83:17 найвища (жертовна)

А ти? Ти сам аналізував своє ставлення до справедливості? Ти здатний міркувати про добро і зло, про життя земне і вічне, про багато законів: причин і наслідків, доцільності, співмірності, вибору головного? Уяви собі, що ти про все вже читав, все теоретично засвоїв. Це похвально. Але для вічного життя цінним видається не багаж знань, не багатство матеріальне, а вміння застосувати в житті те, що придбав, нагромадив чи отримав у спадок. Інакше всі накопичення можуть перетворитися на порох.

Ти навчився накопичувати? Навчися зберігати.
Навчився купувати? Навчися віддавати!
Отримав у дарунок? Скористайся на благо!

Хитрі, жадібні та ліниві люди, їх називають егоїстами, на відміну від щирих, безкорисливих і працьовитих, будь-яке явище, поняття, справу здатні видозмінити на свою користь, тобто довести до абсурду.

Індивідуальна «справедливість» у її спотвореному вигляді сприяє розвитку жорстокосердя, цинізму та послаблює душевне і духовне здоров'я суспільства.

Як і будь-яка хвороба, неповноцінна справедливість вимагає зцілення, іноді краще - хірургічним шляхом. Відповідай, хто останнім часом до тебе ставився, на твою думку, несправедливо?
  1. Усі навколо?
  2. Родичі?
  3. Керівництво?
  4. Вчителі?
  5. Друзі?
  6. Кохана людина?
  7. Батьки?
На якому б із цих пунктів ти не обрав для відповіді «так», знай, що настав час тобі особисто переглянути своє ставлення до справедливості. Час виходити до іншого, вищого (див. вище) її відсоткового виразу. Ти цілком готовий бути кращим і вищим за того, ким ти вже є, але сам гальмуєш своє просування. Іншої дороги до Світла та Добра немає. Тому, коли декларуєш, що готовий до душевного життя, то не забувай, що в цьому періоді життя частіше не тобі даруватимуть і віддаватимуть, а ти. Задля справедливості треба нагадати тобі про закони доцільності, співмірності та необхідності. Це означає, що віддавати можеш лише те, що необхідно, лише тому, кому ти винен або вважаєш за доцільне, і лише стільки, щоб не пошкодувати про це. Порівнюй свої можливості в даруванні, спонсорстві, меценатстві.

Уникай безрозсудних поривів, щоб не вводити себе в подальшу жалість про вчинене тобою благодіяння. Дарувати благо теж треба вміти. Тут слід пам'ятати про закон Причин і Наслідків та універсальні правила - "Не нашкодь" і "Ніщо не занадто".

Тому існує наука мудрих людей своїм послідовникам, які розумно мислять, чим слід ділитися: "Дати бідному духом багатство, багатому знаннями - терпіння і любов усім".
Це буде надзвичайно справедливо!

(З книги «Егологія»)
Піньковська Е. А.

четвер, 9 травня 2019 р.

КУЛЬТУРА НЕЗГОДИ

Війна між віруючими різних релігій. Війа між країнами. Війна між партіями. Війна між громадянами однієї країни. Війна між співробітниками одного колективу. Війна між членами однієї сім'ї... Війна забирає життя, руйнує віру, вбиває надію. Уяви, якою небезпечною є людина, при відсутності в ній внутрішнього миру. 

Зізнаємося собі, що дуже хочеться, аби відносини в сім'ї, в колективі, в соціумі «по щучому велінню, по моєму хотінню» змінилися від завтра і стали більш відкритими, поважними, доброзичливими, душевними. Чому, чим дорослішими і розумнішими ми стаємо, тим безжалісніше загострюються, оголюються виразки у суспільних взаєминах? Чому деякі з оточуючих людей (раніше доброзичливих) стають раптом неприємними, незрозумілими, ненависними? 
Для конкретної людини будь-які пояснення є вірними на даний момент. Вона так розуміє. Вона так вихована. Тому і судить так (по собі) про вчинки оточуючих. Деякі розумні й освічені люди часто не розуміють, як можна самим залишатися спокійними, стриманими, поблажливими, якщо навколо них постійно проявляються люди, які з легкістю, а деякі і з явним задоволенням їх ображають, дратують, докучають? Виявляється, можна і потрібно вміти бути стриманим.
Культурна людина вміє змовчати, зрозуміти і пробачити кривдника.

середа, 23 серпня 2017 р.

КУЛЬТУРА НЕСОГЛАСИЯ


Война между верующими различных религий. Война между странами. Война между партиями. Война между гражданами одной страны. Война между сотрудниками одного коллектива. Война между членами одной семьи. Война отнимает жизнь, разрушает веру, убивает надежду. Представь, как опасен человек, при отсутствии в нем
внутреннего мира
.
Признаемся себе, что очень хочется, чтобы отношения в семье, в коллективе, в социуме «по щучьему велению, по моему хотению» изменились с завтрашнего дня и стали более открытыми, уважительными, дружелюбными, душевными. Почему, чем взрослее и разумнее ты становишься, тем безжалостнее обостряются, оголяются, обнажаются язвы в общественных взаимоотношениях? Почему некоторые из окружающих людей (прежде дружелюбных) становятся, вдруг, неприятны, непонятны, ненавистны? Для конкретного человека любые его объяснения являются верными на данный момент. Он так понимает. Он так воспитан. Потому и судит так (по себе) о поступках окружающих. Некоторые разумные и образованные люди часто не понимают, как можно им самим оставаться спокойными, сдержанными, снисходительными, если вокруг них постоянно проявляются люди, которые с легкостью, а некоторые и с явным удовольствием их обижают, раздражают, досаждают? Оказывается, можно и нужно уметь быть сдержанным.
Культурный человек умеет смолчать, понять и простить обидчика.

пʼятниця, 30 грудня 2016 р.

О БЕЗОТВЕТСТВЕННОСТИ И ПОПУСТИТЕЛЬСТВЕ

"В Новом, 2017 году ЛИКБЕЗ крайне необходим для ликвидации безответственности в общественном сознании.
Тому, кто желает стать ответственным семьянином, гражданином, специалистом в своем деле, следует постоянно заниматься самосовершенствованием. Чтобы трансформировать собственную ментальную безграмотность, научись вначале:
1. Думать «от добра» о людях.
2. Рассуждать с инакомыслящими согражданами при помощи аргументов и фактов, не запрещая никому иметь свою точку зрения.

3. Размышлять о неприятелях и соперниках, как о «зеркальном отображении» собственных мыслей (что у тебя на уме, то у соперника о тебе на языке)".

неділя, 4 серпня 2013 р.

СИНДРОМ МЕНТАЛЬНОГО ИММУНОДЕФИЦИТА

   


Сила человеческой мыслиКак уберечь себя, но особенно своего ребенка от ментального «инфицирования» посторонними негативными мыслями? Этот вопрос, в его различных интерпретациях, сегодня весьма актуален. Многие родители озабочены этим, пребывая в информационном хаосе, который ворвался для большинства людей в их быт неожиданно, требуя изменения обычаев и традиций в прежде спокойной и размеренной жизни.

Чтобы защитить себя от чего-то, надо ясно представить себе от чего именно есть желание защититься? Нельзя говорить и думать «вообще». Ментальное тело, или сознание и свое, и ребенка, каждый человек может и должен уметь защищать от разрушающих воздействий собственных и чужих слов, звуков, мыслей. Но возникает вопрос: как распознать свои и чужие мысли? Это на первый взгляд сложно.

Достаточно вспомнить о законе относительности и о том, что все явления в жизни имеют двойственное значение: что одному - «добро», то другому может быть «зло». Унифицировано можно представить себе все явления, разделив их, как «низшие», «средние» и «высокие».
В любом хаосе можно добиться простого порядка, затем, то чем увлекся можно сделать удобным для себя, упорядочить, систематизировать (это уже наука!), унифицировать, универсализировать.

четвер, 27 вересня 2012 р.

Ментальный иммунитет и культура мышления



"Человечество так любит панацеи. Между тем панацея лишь одна – возвышенное сознание!"
Живая Этика

Филосорфский труд Пиньковской Э.А. под общим названием Спаси и сохрани, относится к познанию физической и душевной сути современного "человека разумного". Автором даются подсказки к ступенчатому, постепенному, осознанному преодолению физических и душевных (нравственных) недугов и недостатков каждым человеком индивидуально.
«…Наряду с образом жизни, образ мышления разумных людей нуждается в еще большем исправлении. Можно сказать - в лечении.
Страх, сомнение, отсутствие элементарных знаний о профилактике здорового способа мышления (логике) и сравнения себя с кем-то – это составные части того, что не дает быть человеку бодрым, здоровым и сильным, чтобы дать отпор любой болезни, любой неудаче, чтобы защитить себя и близких в случае возникшей опасности.
Иммунитет (лат. избавление)
- защитная реакция живого организма.
Иммунитет -Невосприимчивость к данному заразному заболеванию.
…в жизни можно желать и делать все, что хочешь, но желания твои могут быть благородны и неблагородны. Одни желания твои целесообразны, а другие – нецелесообразны. Желания есть эгоистичные и во благо людей. Одни несут зло, а другие добро. Разрушение и созидание. А судьи кто?

понеділок, 24 вересня 2012 р.

Мир мыслей особый мир


Думающие беспорядочно подобны машущим руками в темноте и не знающим, какой предмет заденут...
Дать себе отчёт в направлении мышления уже поможет сдвинуть сознание.
Живая Этика
 
   В продолжение темы публикации о 10 способах манипулирования и поставленном вопросе: что делать?  Подумалось, ведь речь идет о чувственной сфере человека, его  мышлении, о мысли как таковой- инструменте и  орудии всяческих манипуляций нашим сознанием. Как просто грамотно, понятно, интересно и полезно, целенаправленно и емко (четко) освещена эта тема  в статьях и книгах Пиньковской Эммы Анатольевны. И ответ заключен в идее, которую они несут о системе познания современным человеком самого себя, в его направленности на формирование и укрепление ментального иммунитета – самоусовершенствовании. Вот несколько отрывков из романа Ии Сапиной (псевдоним Пиньковской Э.А). «Зиночка книга2-одиночество», в которых предлагаем каждому самостоятельно найти ответы на интересующие вопросы по теме.
« Мир мыслей особый мир. В нем существуют свои порядки и законы. Если человек не знает законов Тонкого мира, или не умеет правильно их применять ( с достоинством вести себя в этом мире), то он может иногда запутаться в рассуждениях и не отличить своих мыслей от чужих, чем-то похожих.

середа, 27 липня 2011 р.

Цели тысячелетия ООН - новый взгляд

Цели развития тысячелетия...
 Очень ответственно определить, но ещё ответственнее выбрать, каким путем достичь их. Можно найти больные точки на планете и всем миром оказывать благотворительную помощь для их оздоровления. Но при этом нужно четко знать меру благотворительности. Ведь если вовремя не остановить помощь, то большинство превратиться в агрессивных иждивенцев, считающих себя жертвами и ожидающих благ, а чаще требующих очередных льгот. 
Конечно, в таком случае люди никогда не смогут понять, на что они способны сами, реализовать себя, свой собственный потенциал, стать хотя бы самостоятельными, не говоря о самодостаточности, а, значит, никогда не будут счастливы.