Війна між віруючими різних релігій. Війа між країнами. Війна між партіями. Війна між громадянами однієї країни. Війна між співробітниками одного колективу. Війна між членами однієї сім'ї... Війна забирає життя, руйнує віру, вбиває надію. Уяви, якою небезпечною є людина, при відсутності в ній внутрішнього миру.
Зізнаємося собі, що дуже хочеться, аби відносини в сім'ї, в колективі, в соціумі «по щучому велінню, по моєму хотінню» змінилися від завтра і стали більш відкритими, поважними, доброзичливими, душевними. Чому, чим дорослішими і розумнішими ми стаємо, тим безжалісніше загострюються, оголюються виразки у суспільних взаєминах? Чому деякі з оточуючих людей (раніше доброзичливих) стають раптом неприємними, незрозумілими, ненависними?
Для конкретної людини будь-які пояснення є вірними на даний момент. Вона так розуміє. Вона так вихована. Тому і судить так (по собі) про вчинки оточуючих. Деякі розумні й освічені люди часто не розуміють, як можна самим залишатися спокійними, стриманими, поблажливими, якщо навколо них постійно проявляються люди, які з легкістю, а деякі і з явним задоволенням їх ображають, дратують, докучають? Виявляється, можна і потрібно вміти бути стриманим.
Культурна людина вміє змовчати, зрозуміти і пробачити кривдника.
Для людини яка розумно мислить, уміє керувати своїми бажаннями та емоціями, неважко зберігати дружелюбність і повагу навіть до кривдника. Інтелігентна людина тим відрізняється від інших, що вміє поводитися з гідністю в будь-якій конфліктній ситуації. Адже вміння зберігати спокій – це індикатор розвитку її інтелекту. Стриманість – це індикатор виховання. Самовладання – індикатор мудрості.
Багато хто хотів би виховати в собі ці три чесноти, але як?
Розвиток загальної культури передбачає освоєння культури незгоди. Для вдосконалення культури спілкування один з одним предки залишають нащадкам моральні рекомендації: «сім разів відміряй, один раз відріж» (про дії); «Слово срібло, а мовчання – золото» (про мову); «Не приймай рішення в тому, в чому бере участь твоє роздратування» (про думки).
Перша ступінь на сходах розвитку духовної культури – це постійна пам'ять про суть зазначених вище мудрих порад і виконання їх.
Друга ступінь – оволодіння позитивним мисленням (уміння знайти в іншій людині в момент конфлікту три позитивних якості).
Третя ступінь – розуміння і прощення ворога свого (люди навколо різні й не ти їм суддя).
Той, хто знає про закон дзеркального відображення, той розуміє, що «ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог, але кожна людина тобі Вчитель».
Прислухайся до неприємних слів, придивляйся до витівок іншої людини і розглядай себе (особливо свої думки) в ній. Якщо побачиш багато схожого з нею, тоді, можливо, і пробачиш кривдника.
"Культура взаємин людини з людиною починається там, де кожного буде непокоїти думка: як би собою і своїми проблемами не обтяжити життя іншому". "Егологія"
Піньковська Е.А.
Джерело: Товариство культури "Світло"
автору браво
ВідповістиВидалити