На думку історика, філософа і гуманіста С. Оріховського, справедливість – це душа держави, головна чеснота, на основі якої мають вирішуватися всі питання. Держави, позбавлені справедливості, є ні чим іншим, як справжньою злочинністю. І в цій державі злочинна влада так просто gе віддасть свої "відвоювання" в народу. Тому лише єдність навколо скривджених для захисту справедливості зможе послужити відновленню істинної державності, де найбільшою цінністю є людина, захищена законом. Громадя́нське суспі́льство – система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства на противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи). |
Право – це міра реалізації свободи і у той же час – норма політичної справедливості. Іншими словами, право є нормативно закріплена справедливість. СПРАВЕДЛИВИЙ – діючий неупереджено, відповідно до істини. Спрямований на здійснення правильних, насущних завдань. Дійсний, правильний. Справедливість – загальне співвідношення цінностей, благ і конкретний розподіл їх між індивідами, належний порядок людського співжиття, який відповідає уявленням про сутність людини і її невід'ємні права. Все еволюціонує по спіралі. В суспільному розвитку теж, явища повторюються, тільки на іншому витку. «Не будемо самі себе дурити, бо наші суди – це дзеркало нашого духовно спотвореного суспільства, яке пронизане корупцією наскрізь і деградує швидкими темпами. І в судах приймають рішення, спираючись не на Закон, а керуючись власними або ж проплаченими інтересами. ... А суди в Україні – це бізнес – структури, а судді – це бізнесмени, а бізнес їх – корупція. А самі вони – гравці, і грають "по- крупному”, не розмінюючись на дріб’язок. |