Три причини корупції і очікувані три революції в ході побудови Держави Справедливості

Україна за 30 років незалежності з потужного постачальника інтелектуальних та матеріальних ресурсів для СРСР перетворилась у другосортну державу з елементами незалежності та потужною корупційною системою, яка нині контролює практично всі сфери економіки і суспільного життя країни.

В чому причини корупції в Україні, чому українці не спромоглися здолати це ганебне явище і що варто зробити кожній людині, яка вважає себе Громадянином України, задля повного руйнування корупційної системи, яка, немов ракова пухлина з метастазами, поглинула країну, перетворивши її в корупційну державу? Чи зможемо ми нарешті позбавитися залежності від корупціонерів? 

Впевнений, що так, але за умови розуміння українцями зазначених у відео причин корупції та активних дій з руйнування її фундаменту: спотворених цінностей, керованого хаосу в управління та безвідповідальності посадових і виборних осіб за свої дії чи бездіяльність. Тобто, після двох революцій, що вже відбулися (Помаранчева та Гідності) ми маємо здійснити три безкровні революції: Цінностей (культурну), Управління та Відповідальності. 

До речі, певною мірою відповідальність за нинішній стан країни несе і кожен українець, який своїм голосом на виборах сприяв посиленню корупційних мурів. Але на виправдання варто зазначити, що не всі виявились готовими протистояти потужному маніпулюванню політтехнологів вкупі з медіа. Плюс хитромудрим виборчим законам і шахрайству в ході виборів та підрахунків результатів волевиявлення громадян. 

Слід пам’ятати: якщо ми не зруйнуємо фундамент корупційної системи, будь-які спроби реформування країни будуть марними і лише прикрашатимуть «фасад псевдодемократії», збудованої в Україні за 30 років незалежності. 

Вже сьогодні кожен українець на шляху до Країни Справедливості може зробити посильний внесок:

 

Білоцерківська стратегія 2025: спроба незалежного аналізу

Обговорення проекту Стратегії розвитку Білої Церкви, що відбулося 27 лютого 2016 р. у приміщенні місцевого театру ім. П.Саксаганського, вже досить жваво і з різним ступенем захоплення коментувалось у соціальних мережах.

Сам факт стратегічного планування розвитку міста вже є позитивом і кроком вперед. Але громадянам потрібно бути пильними щодо щирості намірів учасників процесу, бачити їхні явні чи приховані замисли, можливу підміну понять, робити висновки, виправляти вади і рухатися вперед.

Ми спробуємо зробити короткий аналіз як самого документу, так і власне процесу його обговорення, який був запропонований організаторами. Нагадаємо, у матеріалах дійство називалося «громадськими слуханнями», тож з цього ракурсу і будемо робити висновки.