Что грозит русской культуре? Михаил Казиник

Эмоциональное и острое интервью Михаила Казиника британскому изданию.

Русская культура, тайны гениев и наше будущее. Произошла ли отмена культуры? Прогнозы на ближайшее будущее и рассуждения о свежих новостях. Каким будет новый 2023 год кролика. Сегодня все смотрят политиков, Россия 24, новости о войне, Украина, но, позвольте немного отвлечь вас от этого и напомнить, что политика - вовсе не главное наше отличие от животных и с культурой она имеет мало общего.

Українська держава та суспільство - конкуренти чи партнери?

Перспективи, проблеми, напрямки партнерства/конкуренції

Постановка такого питання є досить цікавою з точки зору причинно-наслідкового зв’язку. Адже, якщо припускається, що наявна конкуренція – тоді за що/кого. Якщо партнери – тоді у чому чи проти кого? Спробуємо зробити свої припущення та висновки, при цьому опустимо тему війни. Принаймні, загалом.

Стверджуємо, що українська держава не є конкурентом суспільству. Вона реально є паразитом, що використовує ресурси суспільства для власного комфортного життя, лишаючи цьому самому суспільству "мінімальний продуктовий набір" та красиву картинку далекого щасливого майбутнього, яка щороку підмальовується новими фарбами і деталями.

Чинна політична система, по суті, усунула народ (який згідно ст. 5 Конституції України є першоджерелом влади) від цієї самої влади. Наслідок цього – фундаментальне поширення корупції в усі сфери життя країни.

Фактично в Україні побудовано корупційний державний устрій, в якому громадяни не мають реальних важелів впливу на ключові процеси у державі, у тому числі на виборний, а в країні розвивається так звана "фасадна демократія".

Е.Г.Петренко. Размышления на тему картины Н.К. Рериха "Сострадание".

Буду просить обратить особое бережное внимание на "Сострадание" - это моя самая любимая". В лекции прозвучат размышления автора на тему картины "Сострадание", а также будут предложены определения понятия сострадания в философских системах Востока. Лектор покажет, как Н.К.Рерих в своем творчестве и жизни поднялся на вершину Сострадания и как энергетически передал в своем произведении искусства эту ступень духовного завоевания. Лекция состоялась 31 июля 2021 года в 14 (МСК) и  проходила в онлайн-формате. Лектор: Елена Григорьевна Петренко - директор Одесского Дома-Музея им. Н.К. Рериха.

В 1936 году Николай Константинович Рерих написал картину "Сострадание". Это произведение вместе с другими работами Н.К.Рериха и его младшего сына - художника Святослава Рериха было переданы в Ригу, где 10 октября 1937 года при Латвийском обществе Рериха открылся музей. Е.И.Рерих в письме от 19 февраля 1937 года писала руководителю Общества в Риге - Рихарду Яковлевичу Рудзитису: "Отбирали мы эти картины вместе с Н.К. [Рерихом], и среди них имеются мои любимые.

УРОКИ ИСТОРИИ (из последнего интервью Людмилы Васильевны Шапошниковой)

– Известно, что в 1926 г., прервав свою центральноазиатскую экспедицию, Рерихи посетили Москву. Наверное, у них была какая-то конкретная, а не просто экскурсионная цель?

– Безусловно, они прибыли на родину не просто так – они хотели сделать важное предупреждение молодой Стране Советов. Ясно, что подобную мессианскую роль в то время возможно было осуществить лишь через произведения культуры. С этой целью Рерихи принесли в дар семь картин из серии «Майтрея» о приходе будущего Будды. Сейчас эти картины хранятся в Нижегородской галерее. Уцелели они благодаря усилиям Максима Горького. Второй дар – ларец с гималайской землей. Третий – книга под названием «Община». Это одна из книг «Живой Этики». Она-то и содержала конкретное предупреждение. 

1926 г. был поворотным моментом в истории нашей страны. Сталин вовсю рвался к власти, задумывались коллективизация и индустриализация, катился к закату нэп… Рерихам было ясно, что Россия стоит на перепутье: пойдет она дальше по пути превращения в тоталитарное или демократическое государство, зависит от тех, кто находится у власти. Им-то и была адресована книга, где речь шла о том, что община, коммуна должна возникнуть на духовно-культурной основе, в ней не должно быть места насилию. 

Собственность нужна человеку не для того, чтобы упиваться своим материальным богатством, а для того, чтобы иметь возможность помогать другим людям.

– Разве это не утопия?

– Думаю, нет. Общество, где практически нет воровства и преступности, возможно, но для его создания нужны условия, которых у нас нет. Напротив, мы живем в стране, которая демонстрирует пример безнаказанного нарушения законов, причем на всех уровнях. А причина проста – отсутствие нравственных ориентиров, национальной идеи, которой может и должна стать культура. 

Наука, кстати, – это часть культуры. Идея главенства культуры, науки, духовности стоит в центре философского наследия Рерихов.

 Увы, Советский Союз начал строиться на экономической основе, а провозглашаемая у каждого столба свобода была не чем иным, как подавлением воли индивида. Вместо настоящего духовного учителя мы надолго получили тирана и плоды этого горького опыта пожинаем по сей день. Не надо думать, что все это в далеком прошлом.

Источник

ПЕРИОДЫ ПЕРЕМЕН

В периоды революционных преобразований очень тяжело живется тем людям, у кого душа не обременилась страстями и не спрятала их в своих подземельях. Таким нечего менять в своих привычках, им ничего не надо кроме мира, справедливости, дружбы и возможности честного труда.
Если в стране, где происходят перемены, таких спокойных, миролюбивых, дружелюбных и работящих окажется большинство, то они способны построить ту жизнь, какую пожелают. Они допустят тот политический строй, который будет им понятен, установят те законы, которые сочтут наиболее справедливыми.

Экономические взаимоотношения упорядочиваются на той основе, которую исповедует большинство.

Если в большинстве окажутся люди, обуреваемые энергией гордыни, жадности и невежества, то и строить они будут исключительно для себя и по своим законам и понятиям.

(Э.А. Пиньковская. „Кто ты?")

Читать полностью

Дмитрий Лихачёв об интеллигентности

Многие думают: интеллигентный человек — это тот, который много читал, получил хорошее образование (и даже по преимуществу гуманитарное), много путешествовал, знает несколько языков. 

А между тем можно иметь всё это и быть неинтеллигентным, и можно ничем этим не обладать в большой степени, а быть всё-таки внутренне интеллигентным человеком. Интеллигентность не только в знаниях, а в способностях к пониманию другого. Она проявляется в тысяче и тысяче мелочей: в умении уважительно спорить, вести себя скромно за столом, в умении незаметно (именно незаметно) помочь другому, беречь природу, не мусорить вокруг себя — не мусорить окурками или руганью, дурными идеями (это тоже мусор, и ещё какой!). Я знал на русском Севере крестьян, которые были по-настоящему интеллигентны. Они соблюдали удивительную чистоту в своих домах, умели ценить хорошие песни, умели рассказывать «бывальщину» (то есть то, что произошло с ними или другими), жили упорядоченным бытом, были гостеприимны и приветливы, с пониманием относились и к чужому горю, и к чужой радости.

 Интеллигентность — это способность к пониманию, к восприятию, это терпимое отношение к миру и к людям.

Дмитрий Лихачёв

Біла Церква - місто Добра: Про громадянське суспільство та програму його розвитку

Біла Церква - місто Добра: Про громадянське суспільство та програму його розвку..: 21 листопада 2013 року  у Білій Церкві  відбувся Круглий стіл, на якому вперше була офіційно представлена  Програма з розвитку...

"Висота і чистота духовності будь-якої людини якраз і проявляється у бездуховному оточенні. Як світло поглинає пітьму, так любов і доброта розчиняють гнів і злість".   Е.А.Піньковська "Детектор лестощів"

Чим є насправді конституційне право українців управляти державою?

"Диванними" політологами, експертами чи воєначальниками Україну не здивуєш, оскільки ці "дивани" просто не можуть вмістити знавців з амбіціями гетьманів. Але у більшості випадків їхні рекомендації не виходять за межі коментарів у соцмережах, де можна не особливо перейматися за свою репутацію.

Інша справа – коли громадянин України поширює відкритого листа до керівника тієї чи іншої керівної організації з вимогами чи порадами вчинити певні дії, здійснюючи своє право керівництва державою згідно ст. 5 Конституції України (Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування). Підкреслюємо: БЕЗПОСЕРЕДНЬО і ЧЕРЕЗ… А не ВИКЛЮЧНО ЧЕРЕЗ.., як це намагається представити величезна чиновницька рать.

Поради Президенту України вже публікувалися на сайті Фонду "Творча Ініціатива", зараз ми друкуємо відкритого листа Бориса Кириченка, інженера, кандидата економічних наук, доктора філософії, члена Національної спілки письменників України до Прем’єр-Міністра України Д.Шмигаля.

Цей лист був спрямований адресату ще в серпні 2022 року, тож, кожен читач може сам зробити висновки, чи чують виважені думки українців керівники держави. І чим насправді є Конституція для чиновництва - керівництвом до дій чи шаблонним зверненням в урочистих публікаціях та промовах.

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРУ УКРАЇНИ Д.А. ШМИГАЛЮ

Звертаюся до Вас вдруге. Попереднього листа про недоліки у внутрішній торгівлі імпортованим продовольством читачі сприйняли за помічний матеріал Уряду для удосконалень у важливому секторі економіки. Цей лист роблю також відкритим, доступним для небайдужих громадян, активістів у здійсненні Ваших планів щодо повоєнного розвитку держави.

Про суспільну напругу, партії, громадські організації, революцію управління і культурну -- написано ще 1999 року. Актуально й через 2 десятиліття.

Напруга в суспільстві не спадає, а про пошук реальних компромісів, здається, мріють лише романтики. Згадалось давнє...

На зламі тисячоліть дві особи, зустрівшись у Білій Церкві, погодились спільно підготувати наукову роботу. Це були росіянин, академік РАЕН Мельников М.С. і українець Панько В. Останній, будучи на той час науковим співробітником лабораторії мас і організацій Інституту соціальної та політичної психології, отримав завдання наукового керівника Донченко О. підготувати аналітичну публікацію. Співпраця виявилася дуже доречною, плідною і вилилася у доповідь на міжнародній конференції та публікацію у солідному науковому виданні (Матеріали до української етнології / Зб. наук. праць. – Вип. 2 (5). – К.: Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології, 2002. – С. 158-164).

Нещодавно публікація потрапила на очі, й ми вирішили поділитися нею з вами: вельми актуальною вона здалася. Подаємо мовою оригіналу.

К вопросу о причинах социальной напряженности в украинском обществе и главных факторах ее динамики

Мельников Н.С., д.т.н., академик РАЕН (Москва), Панько В.И., Институт социальной и политической психологии (Киев)

Трансформация современного украинского общества, которая сопровождается экономическим, политическим и духовным кризисами, объективно стимулирует возрастание социальной напряженности и как результат – социальные конфликты. Соответственно, их изучение и прогнозирование, поиск путей разрешения конфликтных противоречий является чрезвычайно актуальным [1].

ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Ох, ця справедливість! Чи існує вона взагалі? – часто можна почути подібні вигуки від скептиків-демагогів, які загальмувалися у своєму духовному просуванні. А тобі, читачу, чи доводилося ловити у собі подібні думки? Ні? Якщо твоя відповідь прозвучала як тверде «ні», то ти або все вже знаєш про це питання (з чим тебе вітаємо!), або ще жодного разу не замислювався всерйоз про це.

Говорячи про справедливість взагалі, слід пам'ятати, що людська свідомість здатна розуміти лише те, що відповідає її рівню та ступеню розвитку.

Свідомість людини егоїстичної, яка живе заради отримання особистого задоволення, дуже відрізняється від свідомості людини альтруїста-суспільника. Ця душевна людина тяжіє до благодійності і тому вже безкорисливо віддає сили, час, часом і кошти, дбаючи ще про когось, крім себе. У той же час обидві ці свідомості не можуть йти в порівнянні з мудрістю людини, яка живе жертовним, «духовним» життям.

Для тілесного розуму, керованого егоїстичним принципом «я – мені – моє», справедливість може виглядати у найвищому її прояві начебто навіть пристойно. Людина з таким рівнем розвитку своєї свідомості може декларувати, що всі земні блага необхідно ділити з усіма по справедливості. Але мені, так думає егоїст, справедливо мати більше, ніж інші (за статусом, заслугами та пільгами).

Для свідомості людини душевної "я і вони" (в сім'ї, в колективі) сприймається вельми справедливо, як належне, поділ благ - "по-братськи" (50:50).

Свідомість розумно мислячої людини, що розвивається до "я + вони", вже інша формула може сприйматися як справедливий поділ. Наприклад, частини державного бюджету: одну третину треба віддати минулому (на пенсії, лікарні, оздоровниці, культуру), одну - майбутньому (на школи , спорт, гуртки, ВНЗ, культуру) та одну теперішньому (на забезпечення життєво важливих об'єктів для розвитку людини). У сім'ї – це батькам, дітям, собі. У державі – пенсіонерам, учням, працівникам.

Для духовно розвиненої свідомості справедливою є формула мислення від «вони і я» до "вони + я", при цьому осмислення справедливості таке, коли особистим потребам приділяється останнє місце (67:33).

У святих людей формула поділу благ незбагненна для усередненої людської свідомості і виглядає це «ми» як (83:17), де перша цифра відображає частину грошей, сил, часу, знань, яку людина здатна безкорисливо віддати людям. Це і є та любов і віра, розумінням сенсу якої стурбоване прогресивне людство. Така любов усе перемагає, а «гірчичне зерно» подібної віри здатне зрушити гори.

Якщо життя душевної людини сприймається оточуючими як безкорисливе служіння людям, то життя духовної людини – як подвиг в ім'я служіння Богу, на благо людям, справі, ідеї.

Чому ж стільки несправедливості довкола? – часто вигукують у розпачі деякі розумно мислячі люди, які прагнули самопізнання і самовдосконалення.

Найімовірніше тому, що зараз багатьом людям більш зрозумілі й тому прийнятні прості формули. Як виглядає поділ всіляких благ іншим і собі за наявністю ступеня безкорисливості у відсотковому відношенні?

17:83 нижча (егоїстична форма свідомості)
33:67 низька (раціональна)
50:50 середня (доцільна)
67:33 висока (самовіддана)
83:17 найвища (жертовна)

А ти? Ти сам аналізував своє ставлення до справедливості? Ти здатний міркувати про добро і зло, про життя земне і вічне, про багато законів: причин і наслідків, доцільності, співмірності, вибору головного? Уяви собі, що ти про все вже читав, все теоретично засвоїв. Це похвально. Але для вічного життя цінним видається не багаж знань, не багатство матеріальне, а вміння застосувати в житті те, що придбав, нагромадив чи отримав у спадок. Інакше всі накопичення можуть перетворитися на порох.

Ти навчився накопичувати? Навчися зберігати.
Навчився купувати? Навчися віддавати!
Отримав у дарунок? Скористайся на благо!

Хитрі, жадібні та ліниві люди, їх називають егоїстами, на відміну від щирих, безкорисливих і працьовитих, будь-яке явище, поняття, справу здатні видозмінити на свою користь, тобто довести до абсурду.

Індивідуальна «справедливість» у її спотвореному вигляді сприяє розвитку жорстокосердя, цинізму та послаблює душевне і духовне здоров'я суспільства.

Як і будь-яка хвороба, неповноцінна справедливість вимагає зцілення, іноді краще - хірургічним шляхом. Відповідай, хто останнім часом до тебе ставився, на твою думку, несправедливо?

1. Усі навколо?
2. Родичі?
3. Керівництво?
4. Вчителі?
5. Друзі?
6. Кохана людина?
7. Батьки?

На якому б із цих пунктів ти не обрав для відповіді «так», знай, що настав час тобі особисто переглянути своє ставлення до справедливості. Час виходити до іншого, вищого (див. вище) її відсоткового виразу. Ти цілком готовий бути кращим і вищим за того, ким ти вже є, але сам гальмуєш своє просування. Іншої дороги до Світла та Добра немає. Тому, коли декларуєш, що готовий до душевного життя, то не забувай, що в цьому періоді життя частіше не тобі даруватимуть і віддаватимуть, а ти. Задля справедливості треба нагадати тобі про закони доцільності, співмірності та необхідності. Це означає, що віддавати можеш лише те, що необхідно, лише тому, кому ти винен або вважаєш за доцільне, і лише стільки, щоб не пошкодувати про це. Порівнюй свої можливості в даруванні, спонсорстві, меценатстві.

Уникай безрозсудних поривів, щоб не вводити себе в подальшу жалість про вчинене тобою благодіяння. Дарувати благо теж треба вміти. Тут слід пам'ятати про закон Причин і Наслідків та універсальні правила - "Не нашкодь" і "Ніщо не занадто".

Тому існує наука мудрих людей своїм послідовникам, які розумно мислять, чим слід ділитися: "Дати бідному духом багатство, багатому знаннями - терпіння і любов усім".
Це буде надзвичайно справедливо!

(З книги «Егологія»)
Піньковська Е. А.

Біла Церква - місто Добра: Держава справедливості проти маніпуляційного оліг...

Біла Церква - місто Добра: Держава справедливості проти маніпуляційного оліг...: Хтось запитав: «Чи правильно говорять, що за зло треба платити добром?» Учитель сказав: «А чим же тоді платити за добро? За зло треба плат...

Біла Церква - місто Добра: Значение культурологических идей Н.А. Бердяева в р...

Біла Церква - місто Добра: Значение культурологических идей Н.А. Бердяева в р...: «Революцию действительно революционную осуществить возможно не во внешнем мире, а лишь в душе и теле человека» . Н.Бердяев Философск...

Біла Церква - місто Добра: О МИРЕ

Біла Церква - місто Добра: О МИРЕ:   "У человечества нет никакого спасения от неминуемой гибели, кроме как честное и безусловное принятие доктрины ненасилия&quot...

Михаил Казиник об отмене русской культуры

"Культура в ИСКУССТВЕ – превознесение добра!"

                                                                                                       

Сегодня все смотрят политиков, Украина 24, Россия 24, новости о войне, но, позвольте немного отвлечь вас от этого и напомнить, что политика - вовсе не главное наше отличие от животных.

В интервью каналу @И Грянул Грэм Михаил Казиник рассуждает об отмене русской культуры, конфликте с Познером, Урганте, выступлении в Госдуме, увольнении с радио и войне. 💎Все книги, фильмы и диски Михаила Казиника можно приобрести в  интернет-магазине https://kazinik.com/

Я ВІРЮ У БЛАГОРОДСТВО ЛЮДИНИ

Джек Лондон

«Отже, всюди грабунок та обман, обман та грабіж. Я дивлюся вперед… Я зберігаю віру у шляхетність та велич людини. Я вірю, що чистота і безкорисливість духу переможуть панівну всепоглинаючу жадібність».

Ці слова належать американському письменнику та журналісту, військовому кореспонденту, громадському діячеві, соціалісту за переконаннями Джону Чейні. Найбільш відомому як Джек Лондон. Відомий усьому світові автор пригодницьких оповідань і романів, що прожив всього сорок років (1876-1916), встиг свого часу побачити «усюди пограбування та обман».

Виходить, за півтора століття людство не змінилося? Чи не стало благородніше і величніше? Чи так це?

Замислимося. Відомо, що в кількісному вираженні населення планети за ці 150 років збільшилося більше, ніж удвічі, а грамотних і освічених людей стало в десятки або навіть у сотні разів більше, ніж у XIX столітті, тоді природно буде припустити, що сьогодні багато хто з величезної кількості ( в порівнянні з минулими століттями) освічених і розумно мислячих людей бачать так само ясно те, що півтора століття тому побачив "повсюди" Джек Лондон.

Не варто скидати з рахунків той факт, що кількість шахраїв та грабіжників теж збільшилася відповідно до населення планети.

Можливо, великий спостерігач бачив тоді «повсюди» те саме, що й ми з прикрістю вбачаємо сьогодні у всіх верствах суспільства?

У побуті бачимо обман і грабіж між рідними, близькими та сусідами (невірність, обман та крадіжка).

В армії, на митниці, в поліції, в автоінспекції бачимо обман і пограбування рядовими та офіцерами представників свого населення (поборами, контрабандою, штрафами до своєї кишені) і тим самим здійснюючи пограбування своєї держави.

У судах бачимо обман між прокурорами та адвокатами, і пограбування суддями свободи у підсудних.

У бізнесі суцільний обман довірливих та неосвічених людей у ​​фінансових пірамідах, в операціях з валютними курсами, у біржових махінаціях та неприкритий ціновий грабіж населення спекулянтами.

У політиці – цинічний податковий грабіж власних наївних та законослухняних  співгромадян та підступний обман своїх виборців під час передвиборчих кампаній.

В освіті бачимо самообман педагогів, упевнених у своїй професійній придатності і, як наслідок, пограбування такими «вчителями» і «вихователями», точніше сказати, обділення знаннями та зниженням планки моральності у представників підростаючих поколінь.

Не перевелись таланти в Україні!

Знайомтесь: 

ДОРОШЕНКО Володимир Сергійович,
доктор наук з державного управління.

Закінчив Харківський державний університет ім. О.М. Горького, аспірантуру Московського державного університету ім. М.Ломоносова, Московський державний університет економіки, статистики, інформатики, докторантуру Національної академії державного управління при Президентові України.

Автор понад 100 наукових статей, навчально-методичних робіт, монографій. Учасник всеукраїнських і міжнародних конференцій, у тому числі з проблем перекладознавства, історії перекладу та методики навчання перекладу як спеціальності. Має певний практичний досвід синхронного перекладу.

Був одним із організаторів та керівників Інституту міжнародних відносин НАУ, сприяв формуванню та впровадженню новітньої системи мовної підготовки міжнародників, дипломатів. Ініціював створення першого в Україні Інформаційного центру Євросоюзу.

Обраний віце-президентом Асоціації вчених за інноваційний розвиток України, академіком Української академії наук. 

В даний час працює в Київському національному університеті технологій та дизайну.

Є автором та керівником Міжнародного пісенного проекту «Музика – мова душі», який ми і пропонуємо до Вашої уваги.

 Популярні пісні різних часів у виконанні Володимира Дорошенка

1. Strangers in the night (B. Kaempfert) 2. Rock around the clock (Bill Haley) 3. I can't help falling in love with you (E. Presley) 4. Rivers of Babylon 5. Goodbye my Love 6. Хава Нагила (А.Идельсон) 7. My way (J. Revaux - C. Francois)

8. Funiculi funicula! 9. The shadow of your smile (J. Mendel - F. Webster) 10. Rock and Roll Music (Чак Берри) 11. Autumn Leaves 12. Let's twist Again 13. Can`t buy me love (Lennon J. - McCartney P.)

З 27-ю річницею Фонду "Творча Ініціатива”!

 Наснаги та творчих здобутків!

Вітаю! З повагою, президент фонду Валерій Панько. 

Про моральність, норми та правила

"Зоряне небо над головою і моральний закон усередині нас наповнюють розум все новим і зростаючим захопленням і трепетом, тим більше, чим частіше і наполегливіше ми над цим розмірковуємо". Іммануїл Кант

Лекция академика НАМН Украины В.Н. Запорожана на тему: Эволюция нравственности

"Совість - почуття моральної відповідальності за свою поведінку перед оточуючими людьми, суспільством.

Тому, як не прикро, але треба визнати, що почуття моральної відповідальності може бути дуже високим у обивателя і дуже низьким у політика, художника і навіть священика. Ось чому настає у суспільстві розчарування. Це етап, коли "низи не хочуть, а верхи не можуть".
Прості люди,  розумно мислячі обивателі, стають більш моральними, ніж чиновники, міліціонери, лікарі, вчителі і священнослужителі, які розумно-прагматично міркують.
Настає період змін. Він триває так довго, скільки знадобиться суспільству, щоб воно перебудувало існуючі критерії оцінок у всіх нормах та правилах. Суспільство, здатне не лише диктувати «верхам» свою волю, а ще контролювати виконання та справедливо судити за результати діяльності, живе у мирі та процвітанні до нового періоду змін.

Якщо планка моральності у народу піднімається вище, то цю висоту мають утримувати всі, хто присягнув на вірність народу". (Э.А. Пиньковская «Детектор лести» )  

Матеріали експертної наради "СТАЛИЙ РОЗВИТОК: ВІД ГРОМАДИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ"

5 липня 2022 року відбулась експертна нарада на тему: «Сталий розвиток: від громади до Української держави», в якій узяли участь представники органів публічної влади, громадськості, бізнесу, наукових установ, які займаються проблемами у сфері суспільного розвитку, і став продовженням дискусії на тему: "Як організувати післявоєнне відновлення України".

Захід проводився ГО "Одеський інститут соціальних технологій" і ГО "Фонд "Творча ініціатива" за підтримки Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN. Нижче наведені напрацювання деяких учасників процесу осмислення післявоєнного відновлення України.

БАЗОВІ КОНЦЕПТИ СУТНОСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Валерій Борзунов, голова Центру сприяння регіональному розвитку,

канд. екон. наук, м. Суми

Постановка задачі. На засіданні експертів 08.06.2022 було визначено план дій щодо розробки програми післявоєнного відновлення та сталого розвитку України. Проте, колективна розробка концепцій та стратегій вимагає попереднього єдиного розуміння базових концептів сутності сталого розвитку як рамкових умов для розробок окремих напрямків! Цим пропонується набір таких концептів для обговорення та можливого доопрацювання.

Концепт №1. «Фундаментальні проблеми неможливо вирішити на рівні, на якому вони створені. Потрібен перехід більш високий рівень розвитку (А. Ейнштейн). Україна за 30 років не забезпечила ані сталого розвитку, ані незалежності, тому в рамках діючих підходів реформування та розвитку вирішити цю проблему неможливо – Україні потрібна «Стратегія сталого розвитку»!

Концепт № 2. Сутність стійкості об'єкта та системи управління полягає у здатності компенсувати зовнішні та внутрішні фактори дестабілізації та повернення у вихідний стан! Однак це визначення правильне для статичних об'єктів. Для динамічних об'єктів поняття сталого розвитку визначається здатністю мінімізувати відхилення від заданої траєкторії руху до мети за впливом дестабілізуючих факторів. Таким чином у понятті «сталого розвитку країни» вводяться категорії «цінності», «мети», «траєкторія руху» (дорожня карта реалізації стратегії) та система управління рухом по заданій траєкторії.

КІЛЬКА АРГУМЕНТІВ ЗА ПОБУДОВУ НОВОЇ КРАЇНИ З НОВИМИ ПРАВИЛАМИ ЖИТТЯ!

8 червня на платформі ZOOM відбулась експертна нарада "Як організувати післявоєнне відновлення України", в якій узяли участь представники різних галузей – правники, науковці з державного управління, фахівці банківської та архітектурної сфер, економіки та передусім – громадського сектору.

Фонд "Творча ініціатива" та Одеський інститут соціальних технологій (ОІСТ) за підтримки Мережі публічного права та адміністрації UPLAN запропонували експертній спільноті висловити своє бачення розвитку України після закінчення війни.

Одним із питань наради було пошук шляхів, як поєднати зовнішній контроль донорів та інвесторів із громадським контролем за витрачанням ресурсів, які механізми персональної відповідальності (матеріальної, кримінальної, адміністративної, репутаційної) посадових осіб та політиків мають бути задіяні.

Перш за все, я хотів би поділитися кількома думками, запитаннями, які задаю сам собі, чесно і без зайвих прикрас:

ЛИКБЕЗ. О ВОРОВСТВЕ И РАСТОЧЕНИИ

Кому нравится жить в бедности? Кому нравится терять работу, не получать заработную плату, «не догонять» «взбесившиеся» вдруг цены, не успевать приспосабливаться к инфляции? Как же надоело жить в стране с нестабильной экономикой, политикой, с непрозрачными перспективами на будущее! Кто виноват?

Виновных всегда можно найти, но судьи кто? Кто имеет право «бросить камень» в грешного политика, врача, учителя, судью? Понятно, что такое право имеет лишь самый безгрешный человек. Придется на себя посмотреть и узнать степень своей вины в происходящем экономическом кризисе. Что делать?

"Духовная культура поддерживается духовенством и священнослужителями. Общественная мораль формируется, синтезируется из высших и низших норм общественной морали и поддерживается интеллигенцией. Ментальная культура общества сохраняется учеными и философами". Э. Пиньковская «Детектор лести» 

Кризис на планете, кризис на континенте, кризис в Евросоюзе, кризис в собственной стране, кризис в коллективе, в твоей семье, в твоем личном кошельке. Попробуй, осмысли, наступлению какого, из перечисленных выше кризисов, способствовал ты? Хорошо, не лично ты. Изменим вопрос. Какой из названных кризисов тебе под силу остановить? Неужели ни один не под силу?
 

Византия была единственной в мире страной, простиравшейся на огромном пространстве между Европой и Азией, — уже эта география во многом определяла ее уникальность. Очень важно, что Византия по природе своей была многонациональной имперской державой, в которой народ ощущал государство как одно из своих высших личных ценностей.  Так почему же стало возможным, что это великое и необычайно жизнеспособное государство с какого-то момента стремительно стало утрачивать жизненные силы? В фильме мы будем говорить именно о том внутреннем враге, который появился в духовных недрах византийского общества и сокрушил дух великого народа, сделав его беззащитной жертвой тех вызовов истории, на которые Византия уже не смогла ответить. Автор - архимандрит Тихон (Шевкунов).

Византия была, без преувеличения, одной из самых грандиозных цивилизаций в истории человечества. Ни одна другая империя не прожила столь долго. Византия просуществовала 1120 лет. Баснословные богатства, красота и изысканность столицы империи — Константинополя — буквально потрясали европейские народы, находившиеся в период расцвета Византии в состоянии глубокого варварства.

Концептуальні підходи до ключових передумов успішного процесу відновлення і розвитку України

Післявоєнна відбудова і подальший розвиток України будуть відбуватися в складних умовах внутрішньої та зовнішньої конкуренції інтересів, а тому потребує нестандартних, інноваційних, самостійних системних рішень, а також максимального залучення активної частини суспільства.

 Йдеться про статистично доведену частку 20% за Принципом Парето. Адже саме ці люди мають здійснити 80% змін. А для цього потрібно створити необхідні умови, інструменти і механізми аби мінімізувати можливий негативний вплив частини старої еліти у намаганні адаптувати зміни у своїх приватних інтересах.

Основні функції держави: внутрішня і зовнішня безпека, а також створення умов для самореалізації громадян, їх культурного розвитку.

Перш за все, потрібно точно визначити "діагноз" країни, без пом’якшень і завуальованості аби призначити правильні та найбільш ефективні "ліки". І назвати глибинні причини та конкретних "героїв" нинішнього стану.

Наведемо лише декілька штрихів:

1. Маємо чесно визнати, що в Україні за 30 років збудовано корупційну державу, в якій громадяни фактично не мали важелів впливу на ключові процеси, у тому числі виборний. Чинне законодавство по суті було поступово, але цілеспрямовано адаптоване для укріплення корупційної системи, зберігаючи ряд "декоративних" і декларативних політичних інструментів і процесів.

Милосердя, як сувора справедливість

МИЛОСЕРДЯ – співчутливе, доброзичливе, дбайливе, любовне ставлення до іншої людини. Милосердя – це доброта та мудрість.

Серце милуюче. Милість сердечна. Як зрозуміти суть цього?
Милосердя – це почуття (думка + емоція).
«Пізнання почуттів – процес необхідний в епоху милосердя та співчуття». 
«Милосердя слід відрізняти від зовнішньої благодійності, коли серце не бере участі у справах милосердя. Милосердна людина знає, що «на добро треба відповідати добром, а на зло – справедливістю».
  (Е.А. Піньковська)

Один із проявів милосердя – сувора справедливість.

Є люди, що стогнуть і плачуть, споживачі, потрібно виявляти до них милосердя, але й певну суворість, допомагаючи таким чином їм подолати лінь і жалість до себе.
Сувора справедливість – «…це означає суміщення певної суворості та справедливості».
Не кожен і не одразу може зрозуміти та прийняти таке милосердя ні від Бога, ні від людей.
СПРАВЕДЛИВИЙ – діючий об'єктивно, відповідно до істини. Спрямований на здійснення правильних, нагальних завдань. Істинний, правильний.

Милосердя, як сувора справедливість  болісне, змушує страждати, переживати душевні муки. Зате в результаті позбавляє від ще незрівнянно більших страждань у майбутньому, які міг би заподіяти незжитий порок (вада, гріх) його носію.

Війна 2.0: Милосердя VS Ненависть - хто кого?

Сподіваємося, що глядачі/читачі наших матеріалів - люди з критичним мисленням, спроможні зрозуміти, що ненависть лише укріплює сили зла. Що екзальтоване бажання смерті керівнику держави-агресора лише посилює ненависть у його підлеглих та жорстокість по відношенню до мирного населення України. Що переповнений ненавистю солдат по Закону Магніта притягує смерть і нещастя.

Можливо, комусь це здасться дивним, але розмова у відео про милосердя і гуманізм. Саме в час, коли на голови українців сипляться бомби і ракети від північних сусідів. Сьогодні війна дійшла до точки неповернення і вже малоймовірно, що вона закінчиться потисканням рук і дружнім "Ізвінітє, ошиблісь!" Що далі? Давайте подумаємо разом.

Згадаймо знаменитого козацького ватажка Івана Сірка, на загибель якого Османський султан навіть видав фірман (таємний наказ) про моління в мечетях. При цьому запорізькі козаки під командою Івана Сірка більше 20 років лупили турків без жодної поразки.
Так, від ворогів треба захищатися, у т.ч. зі зброєю в руках, але в душі має бути рівновага. Адже які рішення може згенерувати затьмарений ненавистю розум?

На правильне переосмислення подій здатен холодний і тверезий розум людини.
Якщо ми дійсно відчули власну гідність і готові утверджувати Свободу, треба думати і рішуче діяти.
На прийняття самостійних рішень потрібен вольовий характер.

Чи зможемо ми нарешті заспокоїтися, припинити партійно-політичні чвари, реально оцінити глибинні причини і наслідки сучасного стану, сформувати план побудови нової України та успішно його реалізувати, без огляду на інтереси партій, наших "зарубіжних партнерів" та інших "доброзичливців"?

Чомусь віриться, що цього разу нам вистачить розуму, любові та рішучості побудувати Державу Справедливості й Відповідальності!

Час «СІБУРДЕ…» невблаганно спливає…

Опублікована на цьому сайті стаття "СІБУРДЕ на тему "Реформа місцевого самоврядування" викликала інтерес у одного із вдумливих читачів, який не лише дав зворотній зв'язок своїм коментарем, а й виклав свій погляд на означену тему. Це був доктор наук з державного управління Петро Надолішній. Публікуємо його допис і сподіваємося, що знайдуться й інші фахівці, готові висловитися. Запрошуємо до дискусії.

Надолішній Петро

доктор наук з державного управління, професор, м. Одеса

« … політичний режим, який ігнорує громадянське суспільство, порушує права людини й не дотримується верховенства права, приречений на поразку. В цих умовах влада швидко втрачає легітимність.»  

із заяви Ініціативної групи “Першого грудня” від 30.12.2021

У вересні минулого року указом Президента України була затверджена «Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки» (далі – Стратегія). І хоча вже у першому абзаці її тексту наголошено на органічному взаємозв’язку становлення демократичної, правової та соціальної держави і розвитку громадянського суспільства, ця подія не довго затрималася в медійному просторі.
Наразі громадяни країни живуть проблемами зростання платежів за комунальні послуги і цін на продовольчі товари, очікуваннями на кінець зими ще більш неприємних наслідків дефіциту енергоносіїв і нової хвилі захворювання на COVID-19. Увага суспільства прикута до накопичення військ РФ на кордонах України і ультимативних вимог Кремля до НАТО і США. А також до гучних скандалів на політичному Олімпі країни, оголошення підозри у «державній зраді і сприянні тероризму» п’ятому Президенту України Петру Порошенку, подій під час призначення йому запобіжного заходу, до застережень лідерів провідних країн світу, представників Європарламенту, зарубіжних і вітчизняних громадських діячів і організацій, української діаспори щодо згубності провокування владою внутрішнього розколу в умовах високої ймовірності нового військового вторгнення РФ …