Я ВІРЮ У БЛАГОРОДСТВО ЛЮДИНИ

Джек Лондон

«Отже, всюди грабунок та обман, обман та грабіж. Я дивлюся вперед… Я зберігаю віру у шляхетність та велич людини. Я вірю, що чистота і безкорисливість духу переможуть панівну всепоглинаючу жадібність».

Ці слова належать американському письменнику та журналісту, військовому кореспонденту, громадському діячеві, соціалісту за переконаннями Джону Чейні. Найбільш відомому як Джек Лондон. Відомий усьому світові автор пригодницьких оповідань і романів, що прожив всього сорок років (1876-1916), встиг свого часу побачити «усюди пограбування та обман».

Виходить, за півтора століття людство не змінилося? Чи не стало благородніше і величніше? Чи так це?

Замислимося. Відомо, що в кількісному вираженні населення планети за ці 150 років збільшилося більше, ніж удвічі, а грамотних і освічених людей стало в десятки або навіть у сотні разів більше, ніж у XIX столітті, тоді природно буде припустити, що сьогодні багато хто з величезної кількості ( в порівнянні з минулими століттями) освічених і розумно мислячих людей бачать так само ясно те, що півтора століття тому побачив "повсюди" Джек Лондон.

Не варто скидати з рахунків той факт, що кількість шахраїв та грабіжників теж збільшилася відповідно до населення планети.

Можливо, великий спостерігач бачив тоді «повсюди» те саме, що й ми з прикрістю вбачаємо сьогодні у всіх верствах суспільства?

У побуті бачимо обман і грабіж між рідними, близькими та сусідами (невірність, обман та крадіжка).

В армії, на митниці, в поліції, в автоінспекції бачимо обман і пограбування рядовими та офіцерами представників свого населення (поборами, контрабандою, штрафами до своєї кишені) і тим самим здійснюючи пограбування своєї держави.

У судах бачимо обман між прокурорами та адвокатами, і пограбування суддями свободи у підсудних.

У бізнесі суцільний обман довірливих та неосвічених людей у ​​фінансових пірамідах, в операціях з валютними курсами, у біржових махінаціях та неприкритий ціновий грабіж населення спекулянтами.

У політиці – цинічний податковий грабіж власних наївних та законослухняних  співгромадян та підступний обман своїх виборців під час передвиборчих кампаній.

В освіті бачимо самообман педагогів, упевнених у своїй професійній придатності і, як наслідок, пограбування такими «вчителями» і «вихователями», точніше сказати, обділення знаннями та зниженням планки моральності у представників підростаючих поколінь.