Ярослав Мудрий та культура

"У невідомій нам історії нашої планети, яку Реріх називає історією "крім істориків", є один унікальний енергетичний процес, який пов'язаний з еволюцією і в рівній мірі з особливостями земної історії. Цей процес називається закладанням магнітів і має відношення до створення в певному просторі енергетичного поля, яке служить основою для подальшого розвитку". (Шапошникова Л. В. Історичний процес як космічне явище. / Мудрість Віків).

Такий магніт був закладений і Ярославом Мудрим. "Магніт, ритм якого співзвучний Космічному Магніту, або предмет, що належить Високому Духу і використаний як Магніт, може, за твердженням Вчителів, вирішувати історію держави або країни принаймні на 1000 років наперед...

На нашій планеті такі дії проводились регулярно та визначали формування земного історичного процесу. Магніти закладали напередодні переломних моментів еволюції та історії людства.

Історичний граблінг з періодом у 100 років

У Володимира Зеленського є шанс здійснити ВЧИНОК і зробити правильні висновки з подій  100-літньої давності.

Пам'ятаєте сакраментальну фразу, що історія людства розвивається по спіралі? Смисл цього був висловлений відомим філософом Фрідріхом Гегелем: "Історія повторюється двічі: вперше – у вигляді трагедії, вдруге – у вигляді фарсу". Тобто, що незасвоєні уроки історії повторюються. І це є непорушним історичним законом, хочеться це визнавати чи ні.

Про що це я? Та все про Гончарука з його командою Прохвесіоналів. А паралель хочу провести із подіями 100-літньої давності. Післяреволюційними 1917 року, коли у ленінському уряді переважно керували професійні революціонери, які:

• жодного дня ніде і нічим не управляли, окрім олівців, щелеп та своїх статевих органів
• абсолютні невігласи у сферах, якими були призначені керувати
• здобували знання про революційну теорію у зарубіжних вояжах на гроші закордонних спонсорів
• не мали жодного досвіду практичної роботи і жодної собачої будки не збудували.

Чим близькі між собою події 100-літньої давності та нинішні?

• революція і наступна війна (внутрішня із залученням зовнішньої інтервенції) 
• розграбована і значною мірою знищена промисловість; те, що лишилося – нещадно грабується і остаточно добивається
• руйнівне некваліфіковане державне та місцеве управління під орудою та в інтересах тіньових спонсорів революції
• волюнтаризм та «революційна доцільність» у прийнятті управлінських рішень
• невиконання ключових обіцянок, даних людям («землю – селянам, фабрики – робітникам»
• суцільна безвідповідальність керівних осіб першого ешелону, які приймали руйнівні рішення (маленька поправочка: на першому колі історії товариш Сталін пізніше з лихвою виправив помилки щодо безвідповідальності керівників…)

ЧИ ЗМІНИВСЯ ТИ І ТВІЙ СВІТ ЗА РІК?

Три дари пізнання уготовані людині на землі: розсудком, розумом, свідомістю.
Розсудлива людина, перебуваючи в зосередженому стані, може зрозуміти розумом простий сенс, закладений в наукових, філософських працях і навіть в Святих Писаннях, щоб запам'ятати те, що сподобалося.
Розумно мисляча людина здатна осмислити те, що її зацікавило, порівняти моральну суть пізнаваної події зі своєю планкою моралі, щоб прийняти серцем або не приймати новий для себе образ мислення і поведінки.
Мудра людина за простим і моральним змістом бачить духовним зором таємну і сокровенну суть минулого, осмислює аналогію в сьогоденні і усвідомлює свої завдання на майбутнє.
У інтелігентної, розумно мислячої людини не виникає категоричного заперечення, неприйняття, опору тому, чого не розуміє відразу (чи добре чи погано?) Так як знає: що добре для неї, може бути погано для інших або навпаки. Вона знає, що запереченням відкидається можливість пізнання цього самого незрозумілого явища, події, інформації. Неприйняття нових умов життя повергає в розчарування. Опір всьому новому, як правило, призводить до збіднення досвідом та знаннями.

В чем самая большая цель жизни? Д. С. Лихачёв.

А в чем самая большая цель жизни? Я думаю: увеличивать добро в окружающем нас. А добро – это прежде всего счастье всех людей. Оно слагается из многого, и каждый раз жизнь ставит перед человеком задачу, которую важно уметь решать. Можно и в мелочи сделать добро человеку, можно и о крупном думать, но мелочь и крупное нельзя разделять. Многое, как я уже говорил, начинается с мелочей, зарождается в детстве и в близком. 

Ребенок любит свою мать и своего отца, братьев и сестер, свою семью, свой дом. Постепенно расширяясь, его привязанности распространяются на школу, село, город, всю свою страну. А это уже совсем большое и глубокое чувство, хотя и на этом нельзя останавливаться и надо любить в человеке человека. 

Надо быть патриотом, а не националистом. Нет необходимости ненавидеть каждую чужую семью, потому что любишь свою. Нет необходимости ненавидеть другие народы, потому что ты патриот. Между патриотизмом и национализмом глубокое различие. В первом – любовь к своей стране, во втором – ненависть ко всем другим.
Большая цель добра начинается с малого – с желания добра своим близким, но, расширяясь, она захватывает все более широкий круг вопросов.

Ярослав Мудрый и культура

А.Орленов.Ярослав Мудрый

"Можно назвать Ярослава строителем высокой культуры и объединителем государств.Летопись так повествует о князе Ярославе Мудром: "Заложил Ярослав город великий Киев, у этого града есть Золотые Ворота. Заложил и церковь святой Софии, митрополию и еще церковь на Золотых Воротах святой Богородицы Благовещенья, еще Святого Георгия монастырь и святой Ирины. Любил Ярослав церковные уставы и книги и читал часто ночью и днем и переписал книги многие: сеял книжные словеса в сердца верных людей, а мы пожинаем ученье книжное. Книги есть реки, наполняющие Вселенную, из них исходит мудрость, в книгах живет неисчислимая глубина. Ярослав же любил книги, многие поместил в церковь святой Софии, другие создал сам, украсив золотом и серебром. Радовался Ярослав, видя множество церквей".
Это первое яркое известие летописи о созидательстве, об искусстве. Супруга Ярослава
Мудрого - княжна Ирина родила и воспитала детей, которые содействовали реформам отца и хранили между собой единение. Это было не характерно для русского государства, так как князья вели здесь непрестанные войны. Время княжения Ярослава стало удивительным периодом цельности, могущества и красоты.
Восторг Ярослава при виде блистательной Софии был велик. "Это было восхищение культурного человека, почуявшего памятник, ценный на многие века. Так было; такому искусству можно завидовать; можно удивляться той культурной жизни, где подобное искусство было нужно..." (Рерих Н. К. Киев. / Химават).
Не может ли возникнуть вопрос: каким образом Киев в самом начале истории уже оказывается таким исключительным центром культуры и искусства? ...
Потому еще была чудесна эпоха князя Ярослава, что он чтил женское начало - не подавлял его, а вознес на высшую ступень высокое значение женщины, что обусловило расцвет всего государства. На стенах любимого Храма правителя Руси мы видим изображение двух начал - Ярослава и его супруги.

"Святість життя полягає в робленні добра людям»."

Автограф. Світло мудрості Григорія Сковороди Царство наше всередині нас, — повчав Сковорода, — і "Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки чоловік не знає Бога в самім собі, годі шукати Його в світі." "Вірити в Бога не значить — вірити в Його існування, а значить — віддатися Йому та жити за Його законом." "Святість життя полягає в робленні добра людям»."   Г.С.Сковорода

Счастье в наследство

Шел как-то по горной дороге мудрец. Шел он, радовался жизни, любовался окружающими его красотами. Через некоторое время он догнал человека, который с трудом передвигал ноги, сгорбившись под тяжестью непосильной ноши. Зачем ты тащишь на себе такую тяжесть? Это же причиняет тебе такие страдания? – обратился к нему мудрец. Человек опустил на землю свою ношу, перевел дыхание и ответил: - Я страдаю, потому что хочу, чтобы мои дети и мои внуки были счастливы. Мой прадед всю свою жизнь страдал ради счастья моего деда. Мой дед страдал всю жизнь ради счастья моего отца. Отец переносил страдания ради меня, а я страдаю ради счастья моих детей и внуков. - Каждый из твоих предков страдал, а сделало ли это счастливым хотя бы одного из его потомков? – спросил мудрец.

- Нет, но я уверен, что мои дети и мои внуки непременно будут счастливы! – ответил человек.
- Человек, не знающий грамоты, не научит своих детей читать. Крот не воспитает орла! – возразил мудрец. – Сначала сам научись быть счастливым и тогда ты поймешь, что нужно сделать, чтобы были счастливы твои дети и внуки.
В гармонии с собой

На Святой земле

Белая Церковь – это город талантов с потенциалом просто безграничным. И конечно, он имеет свое «задание», исходящее из его названия. Вспомним, что каждый цвет существует сам по себе, а вот белый означает их единение. И если говорить о церкви, то я полагаю, что речь идет о душах людей, о том Храме, который должен быть построен в душе каждого. Ведь второе пришествие Христа произойдет не на Земле…(Эмма Пиньковская)

                                  На Святой земле где доля нелегка
                                  Испокон веков трудился стар и мал
                                  Чтоб создать Твердыню Света на века
                                  Белой Церковью народ её назвал

                                                  Мудрость древняя хранит один секрет
                                                  И постичь его не суждено врагам
                                                  Укрепляя стены вместе много лет
                                                  Люди строили в сердцах единства Храм

                                  Если духом оскудеет род людской
                                  Овладеет им уныние и страх
                                  Колокольный звон прольётся над землей
                                  Возрождая Храм любви в людских сердцах

                                                  Пусть звонят, звонят колокола
                                                  Разнося кругом благую весть
                                                  Силы Света, Правды и Добра

                                                  На Святой земле поныне есть                                                                                     Эдуард Помыткин 

На исповедь  (Галина Пензарева)

ДЕНЬ ДРУЖБЫ И ЕДИНЕНИЯ СЛАВЯН

Этот праздник был учреждён в 90-х годах 20 века и был создан для того, чтобы разные ветви славянских народов помнили о своих исторических корнях, стремились сохранить свою культуру и многовековую связь друг с другом. Он появился как следствие распада СССР, когда образовалось больше независимых славянских государств, и возникла необходимость к налаживанию дружественных и партнерских отношений в новых условиях. /Колокол_единения_трех_братских_славянских_народов_(Прохоровка)    Миссия славянских народов состоит в том, чтобы изменить сущность человеческих взаимоотношений, освободить их от эгоизма и грубых материальных страстей, восстановить на новой основе - на любви, доверии и мудрости.  Э.Кейси  Экскурсия по выставке "Рерих и Русь"  о славянской культуре.

Милосердие, как суровая справедливость

С.Н. Рерих  Воззри, человечество (1962 )
(Предупреждение человечеству)

«Благородный муж постигает справедливость. Малый человек постигает выгоду.»  (Конфуций)
Что же такое милосердие? Чтобы прояснить, не исказив, смысл этого понятия,обратимся к словарю:
 МИЛОСЕРДИЕ - готовность помочь кому-нибудь или простить из сострадания,человеколюбия.  (Толковый словарь русского языка Ушакова)

МИЛОСЕРДИЕ – сострадательное, доброжелательное, заботливое, любовное отношение к другому человеку. (Энциклопедия «Кругосвет»)
Милосердие – это доброта и мудрость.
Сердце милующее. Милость сердечная. Как понять суть этого?
МИЛОСЕРДИЕ –это чувство (мысль+эмоция).
«Познание чувств - процесс необходимый в эпоху милосердия и сострадания.»
(И. Сапина «В поисках смысла» стр. 137)

'Жить стало лучше, товарищи. Жить стало веселее...

Одна мудра людина колись сказала, що немає жодного випадку в житті, над яким не можна посміятися. Мабуть, це дозволяє утримувати власну психіку в більш-менш нормальному стані у тому морі брехні, яке розлилося Україною. Запрошую вас, шановні слухачі, посміятися разом зі мною над нашою недолугою політикою. А заодно винести правильний висновок про те, що головний ворог сидить в нас самих. Наша особиста безвідповідальність. Пора змінюватися...