Історичний граблінг з періодом у 100 років

У Володимира Зеленського є шанс здійснити ВЧИНОК і зробити правильні висновки з подій  100-літньої давності.

Пам'ятаєте сакраментальну фразу, що історія людства розвивається по спіралі? Смисл цього був висловлений відомим філософом Фрідріхом Гегелем: "Історія повторюється двічі: вперше – у вигляді трагедії, вдруге – у вигляді фарсу". Тобто, що незасвоєні уроки історії повторюються. І це є непорушним історичним законом, хочеться це визнавати чи ні.

Про що це я? Та все про Гончарука з його командою Прохвесіоналів. А паралель хочу провести із подіями 100-літньої давності. Післяреволюційними 1917 року, коли у ленінському уряді переважно керували професійні революціонери, які:

• жодного дня ніде і нічим не управляли, окрім олівців, щелеп та своїх статевих органів
• абсолютні невігласи у сферах, якими були призначені керувати
• здобували знання про революційну теорію у зарубіжних вояжах на гроші закордонних спонсорів
• не мали жодного досвіду практичної роботи і жодної собачої будки не збудували.

Чим близькі між собою події 100-літньої давності та нинішні?

• революція і наступна війна (внутрішня із залученням зовнішньої інтервенції) 
• розграбована і значною мірою знищена промисловість; те, що лишилося – нещадно грабується і остаточно добивається
• руйнівне некваліфіковане державне та місцеве управління під орудою та в інтересах тіньових спонсорів революції
• волюнтаризм та «революційна доцільність» у прийнятті управлінських рішень
• невиконання ключових обіцянок, даних людям («землю – селянам, фабрики – робітникам»
• суцільна безвідповідальність керівних осіб першого ешелону, які приймали руйнівні рішення (маленька поправочка: на першому колі історії товариш Сталін пізніше з лихвою виправив помилки щодо безвідповідальності керівників…)

Переляканому Леніну у 1921 році вистачило клепки, аби зрозуміти, чим усе може закінчитися для більшовиків, і терміново повернути до керма управління професіоналів доби ненависного царського режиму. Цитую:

"На экономическом фронте, с попыткой перехода к коммунизму, мы к весне 1921 г. потерпели поражение более серьезное, чем какое бы то ни было поражение, нанесенное нам Колчаком, Деникиным или Пилсудским, поражение, гораздо более серьезное, гораздо более существенное и опасное".

У березні 1921 року на Х з’їзді партії більшовиків була проголошена нова економічна політика (НЕП). Зважаючи на 100-літній сонячний цикл, нам лишається гадати: чекати ще рік, чи Президенту В.Зеленському вистачить рішучості вже зараз визнати власні помилки та повернути професіоналів до управління. А самому зосередитися на кардинальній зміні правил життя в інтересах українського народу. І повторити, нарешті, рішучий крок зіграного ним героя Голобородька – послати далеко-далеко «овечок», які радять прийняти «додаткові умови» для отримання нового фінансового зашморгу-допомоги.

Якщо ці рішення будуть правильними, – історичний урок для України буде засвоєний. І більше не повторюватиметься.   

Валерій Панько