вівторок, 24 липня 2012 р.

"Святість життя полягає в робленні добра людям»."

Автограф. Світло мудрості Григорія Сковороди Царство наше всередині нас, — повчав Сковорода, — і "Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки чоловік не знає Бога в самім собі, годі шукати Його в світі." "Вірити в Бога не значить — вірити в Його існування, а значить — віддатися Йому та жити за Його законом." "Святість життя полягає в робленні добра людям»."   Г.С.Сковорода


неділя, 22 липня 2012 р.

Культура несогласия



Право подвергать людей самой суровой критике заслуживает тот, кто убедил их в своей любви к ним.      Махатма Ганди


"Разве может быть культура в отрицании или несогласии?" - спросит неискушенный читатель.
Определенно, возможно, как минимум увидеть три формы выражения несогласия; влекущие за собой определенные  слова, жесты, мимику.
Низкая степень культуры несогласия (ругань, размахивание кулаками, гримаса неудовольствия).
Средняя степень культуры несогласия (уничижающая критика, "указующий перст", прищур глаз).
Высокая степень культуры несогласия (конструктивная критика, спокойствие в ответ на обиды и оскорбления, доброжелательность к оппонентам)."
Э.А. Пиньковская 

субота, 21 липня 2012 р.

Счастье в наследство

Шел как-то по горной дороге мудрец. Шел он, радовался жизни, любовался окружающими его красотами. Через некоторое время он догнал человека, который с трудом передвигал ноги, сгорбившись под тяжестью непосильной ноши.
Зачем ты тащишь на себе такую тяжесть? Это же причиняет тебе такие страдания? – обратился к нему мудрец.
Человек опустил на землю свою ношу, перевел дыхание и ответил:
- Я страдаю, потому что хочу, чтобы мои дети и мои внуки были счастливы. Мой прадед всю свою жизнь страдал ради счастья моего деда. Мой дед страдал всю жизнь ради счастья моего отца. Отец переносил страдания ради меня, а я страдаю ради счастья моих детей и внуков.
- Каждый из твоих предков страдал, а сделало ли это счастливым хотя бы одного из его потомков? – спросил мудрец.
- Нет, но я уверен, что мои дети и мои внуки непременно будут счастливы! – ответил человек.
- Человек, не знающий грамоты, не научит своих детей читать. Крот не воспитает орла! – возразил мудрец. – Сначала сам научись быть счастливым и тогда ты поймешь, что нужно сделать, чтобы были счастливы твои дети и внуки.
В гармонии с собой

Притча о любви

Шел по земле человек. Вокруг не было ни цветов, чей пряный аромат успокоил бы уставшего путника, ни птиц, чья озорная трель, придала бы уверенность в своих силах.
Лишь на тысячи миль вокруг расстилалось безжалостное царство песка, иногда, правда, залетал сюда ветер, но подобные визиты были такими редкими, что после них уныние полностью одолевало душу. Но человек не поддавался ему. Гордо ступал он босыми ногами по обжигающему песку, не чувствуя боли. А вольный взгляд победителя, казалось, смотрел сквозь века.

Внезапно на пустой дороге появился еще один путник. Маленький, сухонький старичок с тростью. Сгорбившись, чуть перебирая ногами, неторопливо подошел он к уставшему человеку.
- Пыль, песок и невообразимая жара. Неужели возможно любить эту природу, - шамкающим ртом вымолвил странник.
- Невозможно не любить ее, - тихо ответил человек.http://waytosoul.ru/node/2636

В людях завжди є щось хороше

Я допускаю, що колись під терміном "перевага" мали на увазі м'язову силу, але сьогодні вона передбачає спроможність ладити з людьми. В людях завжди є щось хороше. Хоча це не означає, що вони бездоганні і в них немає негативних якостей. Ми не можемо поміняти людей, але що ми можемо, так це зробити вибір: на яких сторони особистості фокусувати свою увагу.

 Якщо ми хочемо самі стати краще і в той же час мати добрі і приємні стосунки з людьми, корисніше буде звертати увагу на їх позитивні якості. Також такий кут зору виключає бажання судити, засуджувати. Коли ми бачимо в людях хороше, нам легше мотивувати себе робити для них щось корисне. Служачи іншим людям, цінуючи їх, ми робимо їх життя кращим. Однак це не все: те добре, що ми даємо іншим, з часом повертається до нас. Також цим ми подаємо приклад іншим, надихаємо їх на служіння ближнім. Так ми всі разом створюємо висхідну спіраль позитивних змін, і ця спіраль буде рости і ставати міцнішою.
Махатма Ганді

четвер, 19 липня 2012 р.

На Святой земле

Белая Церковь – это город талантов с потенциалом просто безграничным. И конечно, он имеет свое «задание», исходящее из его названия. Вспомним, что каждый цвет существует сам по себе, а вот белый означает их единение. И если говорить о церкви, то я полагаю, что речь идет о душах людей, о том Храме, который должен быть построен в душе каждого. Ведь второе пришествие Христа произойдет не на Земле…(Эмма Пиньковская)

                                  На Святой земле где доля нелегка
                                  Испокон веков трудился стар и мал
                                  Чтоб создать Твердыню Света на века
                                  Белой Церковью народ её назвал

                                                  Мудрость древняя хранит один секрет
                                                  И постичь его не суждено врагам
                                                  Укрепляя стены вместе много лет
                                                  Люди строили в сердцах единства Храм

                                  Если духом оскудеет род людской
                                  Овладеет им уныние и страх
                                  Колокольный звон прольётся над землей
                                  Возрождая Храм любви в людских сердцах

                                                  Пусть звонят, звонят колокола
                                                  Разнося кругом благую весть
                                                  Силы Света, Правды и Добра
                                                  На Святой земле поныне есть                                                                                     Эдуард Помыткин 
  На исповедь  (Галина Пензарева)


середа, 18 липня 2012 р.

Баффет раздал на благотворительность два миллиарда долларов



Американский миллиардер и инвестор Уоррен Баффет раздал на благотворительность 1,9 миллиарда долларов из своего состояния. Как сообщает Associated Press, пожертвования были переданы в виде акций возглавляемого им инвестиционного фонда Berkshire Hathaway.
В общей сложности Баффет раздал 22,4 миллиона акций. Наибольшую часть пожертвований получил благотворительный фонд Билла и Мелинды Гейтс - около 1,5 миллиарда долларов (18,4 миллиона акций).
Организация занимается поддержкой здравоохранения и науки, и ранее сам Баффет говорил, что намерен отдать ей большую часть своего состояния.
Еще 1,8 миллиона ценных бумаг он передал собственному фонду и трем фондам, которые основали его дети. 238 акций получили восемь неизвестных благотворительных организаций. Кроме того, миллиардер выдал по 10 акций 15 школьникам - финалистам дискуссий по развитию экономики и бизнеса.
Ранее Баффет заявлял, что намерен раздать на благотворительность более 99 процентов своего состояния. В июне 2010 года инвестор вместе с главой Microsoft Биллом Гейтсом организовали инициативу "The Giving Pledge" и призвали богатых людей пожертвовать не менее половины на благотворительные цели. Они отметили, что не планируют лично распределять пожертвования.
К "The Giving Pledge" присоединилось несколько десятков миллиардеров. Среди них, в частности, режиссер Джордж Лукас, мэр Нью-Йорка Майкл Блумберг, основатель Facebook Марк Цукерберг, финансист Карл Икан и другие.
Состояние Уоррена Баффета оценивается в 44,1 миллиарда долларов. За безошибочные прогнозы и точное понимание экономической ситуации инвестор получил прозвище "Оракул из Омахи". В апреле 2012 года миллиардер объявил, что у него обнаружен рак.

неділя, 15 липня 2012 р.

Не чекаємо чуда від виборів



Ось-ось офіційно відкриється парад обіцянок і виборчих маніпуляцій. Проте зараз ми не будемо заглиблюватися в цю тему (сподіваємося це зробити невдовзі в окремому матеріалі). Адже мало хто відповідає за виконання обіцянок, коли в державі створена система безвідповідальності влади всіх рівнів та відсутністі реального громадського контролю. А значить, потрібно починати міняти ситуацію самотужки, принаймні на рівні нашого міста.Ми вже 20 років живемо, постійно питаючи: що Україна зробила для нас? Хоча відповідь проста: МИ повинні зробити Україну такою, якою хочемо її бачити, а Білу Церкву - Містом Добра!
 Ще 2002 року за участю представників нашої команди була здійснена спроба розробки Програми розвитку Білої Церкви. Її виконання мало забезпечити безумовну реалізацію прав людини, гарантованих Конституцією України та Міжнародними Конвенціями. Мабуть, саме тому вона була заблокована на рівні тодішнього керівництва Білоцерківської міськради.
З 2006 року в роботу виконкому міськради і муніципальних служб Білої Церкви з величезними труднощами пробивається система управління якістю ISO-9001. Ми вже мали отримати прозору і підзвітну владу як головну умову приходу надійних і соціально відповідальних інвесторів. Розуміння і підтримки у владних кабінетах не знайшлось, і справа знову застигла, правда вже за півкроку до успіху. Напевно ми, громада міста, ще не були готові до таких грунтовних змін.

субота, 14 липня 2012 р.

Про нову «версію» Луцька


                 
   Сучасний капіталізм пропонує іншу модель суспільства, яка виключає державний патерналізм. «Першу скрипку» в ній відіграють економічно активні громадяни, інтелектуали, люди високої культури. На зміну прийшло постіндустріально-інформаційна формація, головні «стовпи» якої — різноманітність, особисте самовираження, економіка послуг, культура і соціально орієнтована демократія. Ми пишаємося своїм минулим, але й водночас думаємо про майбутнє: індустріальна епоха залишилась за плечима, економічні, політичні та соціальні інститути і притаманна їм культура, які формували ідентичність і силу міст в XX столітті, застаріли й віджили.
 Коли ми називаємо якесь місто, то, зазвичай, бачимо перед очима його символи, тому що саме вони є привабливими стимуляторами для туристів. Це — як у Сіднеї — опера, як у Римі — Колізей, як у Мадриді — Музей Прадо, як в Єрусалимі — Стіна Плачу. Сьогодні Луцьк сприймається не як місто заводів, а як місто, де функціонує чудовий державний історичний заповідник і будинок Лесі Українки, де єдині в Україні Музей ікони та Музей дзвонів.