Про нову «версію» Луцька

Сучасний капіталізм пропонує іншу модель суспільства, яка виключає державний патерналізм. «Першу скрипку» в ній відіграють економічно активні громадяни, інтелектуали, люди високої культури. На зміну прийшло постіндустріально-інформаційна формація, головні «стовпи» якої — різноманітність, особисте самовираження, економіка послуг, культура і соціально орієнтована демократія. Ми пишаємося своїм минулим, але й водночас думаємо про майбутнє: індустріальна епоха залишилась за плечима, економічні, політичні та соціальні інститути і притаманна їм культура, які формували ідентичність і силу міст в XX столітті, застаріли й віджили.

 Коли ми називаємо якесь місто, то, зазвичай, бачимо перед очима його символи, тому що саме вони є привабливими стимуляторами для туристів. Це — як у Сіднеї — опера, як у Римі — Колізей, як у Мадриді — Музей Прадо, як в Єрусалимі — Стіна Плачу. Сьогодні Луцьк сприймається не як місто заводів, а як місто, де функціонує чудовий державний історичний заповідник і будинок Лесі Українки, де єдині в Україні Музей ікони та Музей дзвонів.

Ідеться про нову «версію» міста. Вона започаткована і активно розвивається. Це означає, що всі зацікавлені сторони та ключові гравці — влада всіх рівнів, бізнес, інтелектуали та різні міські співтовариства — повинні сісти за стіл перемовин і напрацювати головні універсальні принципи, які дозволять нашому Луцьку, як і будь-якому місту України, стати сучасним європейським містом. Це станеться лише в тому разі, коли ми усвідомимо свої еволюційні можливості й повіримо в майбутнє, в якому наші індивідуальні таланти і здібності можуть цілком розкритись. Будь-який рух починається зсередини. Необхідно знайти свій внутрішній потенціал, реалізувати його в акті вільної творчості, й світ обов’язково зміниться на кращого.
Свідчення цьому — Міжнародний форум інтеркультурних міст у Луцьку, на якому було підбиті підсумки попереднього етапу реалізації програми і накреслено головні стратегічні вектори, які буде покладено в наступний його етап. На форумі превалювали дві базові ідеї — «внутрішня» (культурне розмаїття як ресурс розвитку міста Луцька) і «зовнішня» (обмін досвідом учасників форуму). Очевидно, що окремі проекти програми «Інтеркультурні міста» можуть принести нашому місту позитивний результат лише тоді, якщо загальна стратегія розвитку міста розглядатиме культурну різноманітність як один із головних ресурсів розвитку Луцька. Такий ресурс, який має різні виміри, — людський, інтелектуальний, комунікаційний, соціальний, освітній, власне культурний, — повинен прийти на зміну традиційному індустріальному ресурсові. Має відбутись своєрідна «гуманітарна» конверсія, яка змінить свідомість членів громади, їхню уяву про власне місто.

Докладніше читайте в газеті "День" № 107 від 22.06.2012