КУЛЬТУРА НЕЗГОДИ

Війна між віруючими різних релігій. Війни між країнами. Війна між партіями. війна між громадянами однієї країни. Війна між працівниками одного колективу. Війна між членами однієї сім'ї. Війна забирає життя, руйнує віру, вбиває надію. Уяви, як небезпечна людина, за відсутності в ній внутрішнього миру .

Зізнаємося собі, що дуже хочеться, щоб стосунки в сім'ї, в колективі, в соціумі «за щучим велінням, на моє бажання» змінилися із завтрашнього дня і стали більш відкритими, поважними, дружелюбними, душевними. Чому, чим дорослішим і розумнішим ти стаєш, тим безжально загострюються, оголюються виразки в суспільних взаєминах? Чому деякі з оточуючих людей (передусім доброзичливих) стають, раптом, неприємними, незрозумілими, ненависними? Для конкретної людини будь-які пояснення є вірними на даний момент. Вона так розуміє. 
Вона так вихована. Тому і судить так (по собі) про вчинки оточуючих. Деякі розумні та освічені люди часто не розуміють, як можна їм самим залишатися спокійними, стриманими, поблажливими, якщо навколо них постійно виявляються люди, які з легкістю, а деякі з явним задоволенням їх ображають, дратують, докучають? Виявляється, можна і треба вміти бути стриманим.

Культурна людина вміє змовчати, зрозуміти та пробачити кривдника.

Культура незгоди

Право піддавати людей найсуворішій критиці заслуговує той, хто переконав їх у своїй любові до них.       Махатма Ганді

"Хіба може бути культура у запереченні чи незгоді?" - Запитає недосвідчений читач.
Очевидно, можливо, як мінімум побачити три форми вираження незгоди; що тягнуть у себе певні слова, жести, міміку.
Низький рівень культури незгоди (лайка, розмахування кулаками, гримаса невдоволення).
Середній ступінь культури незгоди (принижуюча критика, "вказівний перст", примруження очей).
Висока ступінь культури незгоди (конструктивна критика, спокій у відповідь образи і образи, доброзичливість до опонентів)."
Е.А. Піньковська 

Людина культурна вміє піднятися «над явищем» і з висоти роздумів: "чому ("вони і я") або ("вони+я") опинилися в цих конкретних умовах для того, щоб…" Поведінка її буде в повному самовладанні, володінні мімікою та жестами, у мовчанні, у зосередженні. А висловити свою думку людина благородна зуміє без наміру продовжити сварку, суперечку, конфлікт. 

Або вона залишить приміщення , якщо обставини і внутрішня позиція дозволять їй це зробити, або змінить тему розмови. Але як тільки починаєш когось виховувати та перевиховувати, обов'язково отримуєш відсіч. Тому, наприклад, потрібно спочатку навчитися «не пхати носа не в свою справу». Якщо начальник довірив щось підлеглому, навіщо контролювати кожен його крок? Краще дати можливість для творчості, розуміючи, що обидва працюють у зв'язці. Так, можуть бути проблеми, але вирішуватися вони мають у межах своїх прав. Стосується як бізнесу, так і виховання дітей, політики...
Э.А. Піньківська 

КУЛЬТУРА НЕЗГОДИ

КУЛЬТУРА НЕЗГОДИ: Війна між віруючими різних релігій. Війа між країнами. Війна між партіями. Війна між громадянами однієї країни. Війна між співробітникам...

Трансформація негативного мислення у формуванні культури незгоди

Прояви у комунікаціях	Характеристика рівнів
	Відсутність культури незгоди			Наявність культури незгоди
	Високий рівень	Середній  рівень	Низький рівень	Низький  рівень	Середній рівень	Високий  рівень
ЯК ТИ ДУМАЄШ	Ворог	Противник	Суперник	Критик	Опонент	Рецензент
ЯК  ГОВОРИШ	Образливо	Принизливо	Саркастично	Іронічно	Жартівливо	Поважно
ЯК ВЧИНЯЄШ	Мстиш (війна)	Шкодиш  (конфлікт)	Судишся  (сварка)	Бойкотуєш (образа)	Переконуєш (змагання)	Дякуєш (узгодження)

Згадай, як ти думаєш, кажеш, чиниш із неприємною для тебе людиною відповідно до вище представленої таблиці, у блоці "Відсутність культури незгоди".
Для трансформації виявленого у собі негативу на позитив слід навчитися думати, говорити, чинити так, як представлено в таблиці, в блоці «Наявність культури незгоди».

КУЛЬТУРА НЕЗГОДИ

Війна між віруючими різних релігій. Війа між країнами. Війна між партіями. Війна між громадянами однієї країни. Війна між співробітниками одного колективу. Війна між членами однієї сім'ї... Війна забирає життя, руйнує віру, вбиває надію. Уяви, якою небезпечною є людина, при відсутності в ній внутрішнього миру. 

Зізнаємося собі, що дуже хочеться, аби відносини в сім'ї, в колективі, в соціумі «по щучому велінню, по моєму хотінню» змінилися від завтра і стали більш відкритими, поважними, доброзичливими, душевними. Чому, чим дорослішими і розумнішими ми стаємо, тим безжалісніше загострюються, оголюються виразки у суспільних взаєминах? Чому деякі з оточуючих людей (раніше доброзичливих) стають раптом неприємними, незрозумілими, ненависними? 
Для конкретної людини будь-які пояснення є вірними на даний момент. Вона так розуміє. Вона так вихована. Тому і судить так (по собі) про вчинки оточуючих. Деякі розумні й освічені люди часто не розуміють, як можна самим залишатися спокійними, стриманими, поблажливими, якщо навколо них постійно проявляються люди, які з легкістю, а деякі і з явним задоволенням їх ображають, дратують, докучають? Виявляється, можна і потрібно вміти бути стриманим.
Культурна людина вміє змовчати, зрозуміти і пробачити кривдника.

НУТРО, НАТУРА І КУЛЬТУРА

Рерих Н.К. Звезда героя, 1936

Будь-яка екстремальна ситуація дуже яскраво висвічує у людській породі «нутро» (дух), «натуру» (душу) і «культуру» (розум).
 Помічаючи той факт, що навколо стало більше агресії, і осмислюючи це парадоксальне явище у багатьох цивілізованих країнах, при зростаючому інтелектуальному рівні людей, дуже хочеться поставити собі питання: якої злісності у людях більше і чому? Вірніше, якого роду агресія найбільш проявлена на даному етапі розвитку людства: відсутність любові до самого себе (від невігластва), відсутність любові до ближнього (від аморальності) чи відсутність любові до Бога (від безбожництва)?
Ось воно що! Невже збувається пророцтво Спасителя душ людських про те, що настане час і «почуєте про війни та воєнні чутки», «і повстане народ на народ», і будуть «мор та голод та землетруси настануть місцями», «все ж це – початок хвороб» , «і тоді один одного будуть зраджувати і зненавидять один одного». «І через беззаконня любов багатьох охолоне. А хто витерпить аж до кінця – той спасеться» (Мт. 24: 4-13).

Вираз «через беззаконня» означає, що при порушенні політиками (вождями народу) деяких країн хоча б однієї з цих заповідей: «шануй батька і матір», «не вбивай», «не свідчи неправдиво», «не кради», «не чини перелюбу»,«не заздри», суспільство навіть найбільш грамотних і освічених людей не буде вважатися духовно просвітленим і душевно здоровим. Біда все та ж, яку помітив ще Піфагор дві з половиною тисячі років тому: «лицемірство священнослужителів, атеїзм вчених і брехливість демократів».

КУЛЬТУРА НЕСОГЛАСИЯ

Война между верующими различных религий. Война между странами. Война между партиями. Война между гражданами одной страны. Война между сотрудниками одного коллектива. Война между членами одной семьи. Война отнимает жизнь, разрушает веру, убивает надежду. Представь, как опасен человек, при отсутствии в нем внутреннего мира.

Признаемся себе, что очень хочется, чтобы отношения в семье, в коллективе, в социуме «по щучьему велению, по моему хотению» изменились с завтрашнего дня и стали более открытыми, уважительными, дружелюбными, душевными. Почему, чем взрослее и разумнее ты становишься, тем безжалостнее обостряются, оголяются, обнажаются язвы в общественных взаимоотношениях? Почему некоторые из окружающих людей (прежде дружелюбных) становятся, вдруг, неприятны, непонятны, ненавистны? Для конкретного человека любые его объяснения являются верными на данный момент. Он так понимает. Он так воспитан. Потому и судит так (по себе) о поступках окружающих. Некоторые разумные и образованные люди часто не понимают, как можно им самим оставаться спокойными, сдержанными, снисходительными, если вокруг них постоянно проявляются люди, которые с легкостью, а некоторые и с явным удовольствием их обижают, раздражают, досаждают? Оказывается, можно и нужно уметь быть сдержанным.
Культурный человек умеет смолчать, понять и простить обидчика.

Культура несогласия

Право подвергать людей самой суровой критике заслуживает тот, кто убедил их в своей любви к ним.      Махатма Ганди

"Разве может быть культура в отрицании или несогласии?" - спросит неискушенный читатель.
Определенно, возможно, как минимум увидеть три формы выражения несогласия; влекущие за собой определенные  слова, жесты, мимику.
Низкая степень культуры несогласия (ругань, размахивание кулаками, гримаса неудовольствия).
Средняя степень культуры несогласия (уничижающая критика, "указующий перст", прищур глаз).
Высокая степень культуры несогласия (конструктивная критика, спокойствие в ответ на обиды и оскорбления, доброжелательность к оппонентам)."
Э.А. Пиньковская