Культура незгоди

Право піддавати людей найсуворішій критиці заслуговує той, хто переконав їх у своїй любові до них.       Махатма Ганді

"Хіба може бути культура у запереченні чи незгоді?" - Запитає недосвідчений читач.
Очевидно, можливо, як мінімум побачити три форми вираження незгоди; що тягнуть у себе певні слова, жести, міміку.
Низький рівень культури незгоди (лайка, розмахування кулаками, гримаса невдоволення).
Середній ступінь культури незгоди (принижуюча критика, "вказівний перст", примруж очей).
Висока ступінь культури незгоди (конструктивна критика, спокій у відповідь образи і образи, доброзичливість до опонентів)."
Е.А. Піньковська 

Людина культурна вміє піднятися «над явищем» і з висоти роздумів: "чому ("вони і я") або ("вони+я") опинилися в цих конкретних умовах для того, щоб…" Поведінка її буде в повному самовладанні, володінні мімікою та жестами, у мовчанні, у зосередженні. А висловити свою думку людина благородна зуміє без наміру продовжити сварку, суперечку, конфлікт. 

Або вона залишить приміщення , якщо обставини і внутрішня позиція дозволять їй це зробити, або змінить тему розмови. Але як тільки починаєш когось виховувати та перевиховувати, обов'язково отримуєш відсіч. Тому, наприклад, потрібно спочатку навчитися «не пхати носа не в свою справу». Якщо начальник довірив щось підлеглому, навіщо контролювати кожен його крок? Краще дати можливість для творчості, розуміючи, що обидва працюють у зв'язці. Так, можуть бути проблеми, але вирішуватися вони мають у межах своїх прав. Стосується як бізнесу, так і виховання дітей, політики...
Э.А. Піньківська 

Розвиток загальної  культури  передбачає освоєння  культури незгоди . Для вдосконалення культури спілкування один з одним батьки залишають нащадкам моральні поради: «сім разів відміряй, один раз відріж» (про дії); «слово срібло, а мовчання – золото» (про мову); «Не приймай рішення в тому, в чому бере участь твоє роздратування» (про думки).  ЛІКБЕЗ. КУЛЬТУРА НЕЗГОДИ   (Заняття 9)