ЧИ ЗМІНИВСЯ ТИ І ТВІЙ СВІТ ЗА РІК?

Три дари пізнання уготовані людині на землі: розсудком, розумом, свідомістю.
Розсудлива людина, перебуваючи в зосередженому стані, може зрозуміти розумом простий сенс, закладений в наукових, філософських працях і навіть в Святих Писаннях, щоб запам'ятати те, що сподобалося.
Розумно мисляча людина здатна осмислити те, що її зацікавило, порівняти моральну суть пізнаваної події зі своєю планкою моралі, щоб прийняти серцем або не приймати новий для себе образ мислення і поведінки.
Мудра людина за простим і моральним змістом бачить духовним зором таємну і сокровенну суть минулого, осмислює аналогію в сьогоденні і усвідомлює свої завдання на майбутнє.
У інтелігентної, розумно мислячої людини не виникає категоричного заперечення, неприйняття, опору тому, чого не розуміє відразу (чи добре чи погано?) Так як знає: що добре для неї, може бути погано для інших або навпаки. Вона знає, що запереченням відкидається можливість пізнання цього самого незрозумілого явища, події, інформації. Неприйняття нових умов життя повергає в розчарування. Опір всьому новому, як правило, призводить до збіднення досвідом та знаннями.

АНДРЕЙ КРУПНИК: Один из главных дефицитов нашего общества – дефицит чувства собственного достоинства

С Андреем Крупником мы смогли коротко поговорить в гаме отъезжающих общественных активистов – участников весьма амбициозного проекта, в котором его организаторы вознамерились не просто мониторить выполнение Национальной Стратегии развития гражданского общества на региональном уровне, но и стать некими Советчиками-Наставниками-Информаторами для властей. Тонкий одесский юмор и точные формулировки высоких материй на тему изменения страны вперемежку с «Андрей Семенович, вынесите мусор, пожалуйста» – все это составило замечательный фон для обсуждения очень серьезных тем. Представить этого человека в одном абзаце достаточно сложно, поэтому ограничимся скромными упоминаниями: кандидат политических наук, действующий преподаватель Национальной Академии управления при Президенте Украины, активный общественный деятель, возглавляющий Одесский институт социальных технологий, член Координационного совета содействия развитию гражданского общества при Президенте Украины.
– Андрей Семенович, представьте, пожалуйста, Ваш проект. Почему он нужен жителям Белой Церкви, Киева, Днепропетровска, Гуляй Поля или Вольной Кацапетовки?
– Мне кажется, что при выполнении этого проекта мы сможем восполнить один из главных дефицитов нашего общества: чувства собственного достоинства. Это чувство, которое обеспечивает желание и возможность человека защищать свои права и достойно их реализовывать. С одной стороны, заставляет тех, кому положено по своей должности, обязанностям, добросовестно выполнять свои функции. С другой стороны, помогает организовать себя, чтобы не превращаться в жлобов, скотов, а быть культурным, порядочным человеком. Вот что такое чувство собственного достоинства. Уважающий себя человек не может работать плохо.

ХІІ Всеукраїнська конференція з питань самоорганізації населення

Листопад 29, 2017
В Херсоні відбулась ХІІ Всеукраїнська конференція з питань самоорганізації населення. Цього року темою конфереції стали інновації щодо громадської участі та розвитку соціального капіталу в громадах.

Захід об’єднав представників органів державної влади, місцевого самоврядування, лідерів громадських організацій, керівників ОСНів України, науковців.
Метою конференції стало обговорення питань удосконалення суспільних відносин між членами територіальних громад (як об’єднаних, так і необ’єднаних), між ІГС, що представляють інтереси певних соціальних груп, між ними й органами та посадовими особами публічної влади ‒ для налагодження плідної взаємодії між владою і громадою та підвищення на цій основі рівня взаємної довіри і солідарності в українському суспільстві.

ПРО ПРОСВІТУ ВІРУЮЧИХ

Слово «віра», яке вживається в Святих Писаннях, перекладається як «пізнання». Не раз доводилось чути, що в Київській Русі люди були хрещені (князем Володимиром), але не просвічені (священиками). Невже досі зберігається такий стан? Невже від якості віри залежить мислення людини освіченої: просвітлене, просвічене, освячене?
«А віра ж є здійснення очікуваного і впевненість в невидимому» (ап. Павло. Евр. 11: 1).
Завдяки пізнанню можна повірити в існування Бога (не заперечую того, що Він є). Завдяки інтуїції (досвіду, помноженому на знання) можна повірити, відчути присутність Бога в своєму житті. Завдяки здійсненню благородних вчинків можна перебувати в Бозі, служити Йому вірою і правдою.
Люди, які обрали для себе релігійний спосіб життя, як правило, ходять до церкви, слухають проповіді, де священики «наставляють» їх на шлях істинний. Деякі з них стають просвітленими віруючими.
Пізнають моральний сенс Вчення Ісуса Христа про світ, правду, прощення, співчуття віруючі люди намагаються чинити в побуті і в громадських місцях правильно, законослухняно, благородно. Це просвічені віруючі.
Однак в здатності думати, говорити і діяти законослухняно, є свої три висоти або три етапи становлення свідомості віруючої людини.
Низовинне, розумове мислення (гріховне) - егоїстичне, коли людина, вступивши на шлях пізнання Бога, думає лише про власну вигоду.
Моральне, розумне (без особистої користі) - мислення, наповнений елементами турботи про людей.
Мудре, праведне (жертовне) мислення - з елементами самозречення на благо ближнього.