А тим часом можна мати все це і бути неінтелігентною, і можна нічим цим не володіти великою мірою, а бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. Інтелігентність не тільки у знаннях, а здібностях до розуміння іншого. Вона проявляється в тисячі і тисячі дрібниць: в умінні шанобливо сперечатися, поводитися скромно за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу, не смітити навколо себе — не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття), і ще й яке сміття. Я знав на російській Півночі селян, які були по-справжньому інтелігентними. Вони дотримувалися дивовижної чистоти у своїх будинках, вміли цінувати гарні пісні, вміли розповідати «бивальщину» (тобто те, що сталося з ними чи іншими), жили впорядкованим побутом, були гостинними та привітними, з розумінням ставилися і до чужого горя, і до чужої радості.
Інтелігентність — це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу та людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар