Продовження теорії Джеймса Максвелла експериментальним підтвердженням існування ефіру (тези)

(Продовження теми, опублікованої раніше).

Історія свідчить про те, що для існування і розвитку життя людського суспільства в будові Природи існували всі необхідні умови. Зміни стану Природи, що спостерігаються сьогодні, свідчать про те, що у своєму розвитку людське співтовариство рухається в помилковому напрямку, порушуючи фундаментальні закони Природи. 

Провідні вчені світу дійшли висновку, що в суперечку з Природою людство призвели існуючі помилкові фізичні теорії, які створені на далеких від істини гіпотезах основи будови Природи, що переходять із покоління в покоління, сприймаючи їх за Істину. Історія розвитку фізики свідчить про те, що лише ті гіпотези, передбачення яких підтверджуються експериментально, застосовуються на користь людства. Наприклад, можливість радіо було передбачено М.Фарадеєм у 1831 році на розумінні взаємодії законів Природи, що випливають із гіпотези існування ефіру. Нерозуміння вченими ідеї Фарадея, а також на його ідеї написаного Д.Максвеллом «Трактату про електрику і магнетизм», призвело до кризи фізики, в продовження якої А.Ейнштейн у 1905 році опублікував «Спеціальну теорію відносності» з метою вирішення проблеми фізики, яка до сьогодні залишається невирішеною. 

Філософія і творчість Григорія Сковороди

"Світ ловив мене, та не спіймав". Слова визначного українського філософа і поета Г. С. Сковороди (1722—1794), вибиті (як епітафія) на його надгробку.
"Першим українським «повноцінним» і оригінальним філософом був Сковорода. Вивченню його ворчості Чижевський приділив багато уваги, вважаючи Сковороду найбільшою і найхарактернішою постаттю української духовної історії. Цьому філософу Чижевський приділив найбільше уваги в «Нарисах…», а також, як зазначалося, написав спеціальну монографію про нього.

Сковорода, на думку вченого, перший і один з найвизначніших представників «філософії серця», яка є ніби «центральною» в українській філософській думці".

Діалог.  Василь Герасим'юк -  Олександр Шокало.

о. Георгій Коваленко. Доповідь на тему «Біблійні Заповіді як програма виходу з рабства»

"Світське зовнє християнство на противагу внутрішній секуляризації церкви".
«Важливо не виглядати як християни, європейці і цивілізовані люди, а бути всередині справжніми християнами, європейцями, цивілізованими та порядними людьми» (о. Георгій Коваленко)
о. Георгій Коваленко - протоієрей УПЦ, керівник проекту ОТЧЕНАШ.укр, учасник Ініціативи «21 листопада»
Конференція «Цінності та модернізація» - це перший захід з серії стратегічних обговорень, що ініційовані Парламентською комісією з питань майбутнього та проводяться спільно з громадськими об’єднаннями Громадянська Платформа Нова Країна та Ініціатива «21 листопада». Дата проведення – 17 вересня 2015 року.

Щиро вірим – буде так!

Незабутні реформи

Нинішні нові реформи –
То суцільний анекдот!
Наче влада у запасі
Має ще один народ!

Щось не так!

Україно, рідна ненько,
Ти, як Фенікс, вічний птах!
Але ж крила підрізають
Ті, що роблять щось не так!
Здобули ми незалежність
І відчули волі смак,
А Ти й досі в небезпеці…
Значить, щось у нас не так!
Вибираєм депутатів,
Кожен другий з них – слизняк!
Три Майдани вже позаду,
Та в державі щось не так!

Відкрилась виставка живопису в Білоцерківському краєзнавчому музеї.

Відкрилась фантастична виставка  в Білоцерківському краєзнавчому музеї.
Роботи Галина Невінчаної та її учнів, всього 150 робіт. 


    

В чем самая большая цель жизни? Д. С. Лихачёв.

А в чем самая большая цель жизни? Я думаю: увеличивать добро в окружающем нас. А добро – это прежде всего счастье всех людей. Оно слагается из многого, и каждый раз жизнь ставит перед человеком задачу, которую важно уметь решать. Можно и в мелочи сделать добро человеку, можно и о крупном думать, но мелочь и крупное нельзя разделять. Многое, как я уже говорил, начинается с мелочей, зарождается в детстве и в близком. 

Ребенок любит свою мать и своего отца, братьев и сестер, свою семью, свой дом. Постепенно расширяясь, его привязанности распространяются на школу, село, город, всю свою страну. А это уже совсем большое и глубокое чувство, хотя и на этом нельзя останавливаться и надо любить в человеке человека. 

Надо быть патриотом, а не националистом. Нет необходимости ненавидеть каждую чужую семью, потому что любишь свою. Нет необходимости ненавидеть другие народы, потому что ты патриот. Между патриотизмом и национализмом глубокое различие. В первом – любовь к своей стране, во втором – ненависть ко всем другим.
Большая цель добра начинается с малого – с желания добра своим близким, но, расширяясь, она захватывает все более широкий круг вопросов.

ПРЕОБРАЖЕНИЕ МЫШЛЕНИЯ

Н.К. Рерих. И мы не боимся (серия "Санкта"). 1922

В современном просвещенном христианском мире верующих людей, провозглашающих проявлять «милость к падшим» и «любить ближнего своего, как самого себя», встречается не малое число. Но много ли среди них умеющих так жить, как говорят?
«… на Моисеевом седалище сели книжники и фарисеи; итак, что велят они вам соблюдать, соблюдайте и делайте; по делам же их не поступайте, ибо они говорят, и не делают: связывают бремена тяжелые и неудобоносимые и возлагают на плечи людям, а сами не хотят и перстом двинуть их» (Мтф. 23:2-4).
«Книжники и фарисеи» - это те, кто считал себя элитой в среде верующих. В новой эпохе образованному, душевному и мыслящему человечеству крайне необходимо переосмысление культурных и духовных ценностей прошлых веков и тысячелетий. Преображение мышления позволит продвинуться к дальнейшему духовному развитию
А если кто-то не захочет идти в ногу со временем? К чему, например, придет человек, отрицающий Бога? Сегодня атеисты и отступники идут свой путь по семи ступеням вниз.
7. Безродный (нет чувства долга).
6. Безработный (нет трудолюбия).
5. Беззаконный (нет послушания).
4. Безнравственный (нет совести).
3. Безрассудный (нет знаний о добре и зле).
2. Безобразный (нет любви к ближнему).
1. Безбожный (нет святости в душе).
Как выбраться человеку-безбожнику из мира, в котором он находится? Ни одна из указанных выше ступеней не содержит позитива. Есть ли шанс на спасение души у такого?

КУЛЬТУРА НЕСОГЛАСИЯ

Война между верующими различных религий. Война между странами. Война между партиями. Война между гражданами одной страны. Война между сотрудниками одного коллектива. Война между членами одной семьи. Война отнимает жизнь, разрушает веру, убивает надежду. Представь, как опасен человек, при отсутствии в нем внутреннего мира.

Признаемся себе, что очень хочется, чтобы отношения в семье, в коллективе, в социуме «по щучьему велению, по моему хотению» изменились с завтрашнего дня и стали более открытыми, уважительными, дружелюбными, душевными. Почему, чем взрослее и разумнее ты становишься, тем безжалостнее обостряются, оголяются, обнажаются язвы в общественных взаимоотношениях? Почему некоторые из окружающих людей (прежде дружелюбных) становятся, вдруг, неприятны, непонятны, ненавистны? Для конкретного человека любые его объяснения являются верными на данный момент. Он так понимает. Он так воспитан. Потому и судит так (по себе) о поступках окружающих. Некоторые разумные и образованные люди часто не понимают, как можно им самим оставаться спокойными, сдержанными, снисходительными, если вокруг них постоянно проявляются люди, которые с легкостью, а некоторые и с явным удовольствием их обижают, раздражают, досаждают? Оказывается, можно и нужно уметь быть сдержанным.
Культурный человек умеет смолчать, понять и простить обидчика.

ОСОЗНАНИЕ НЕОБХОДИМОСТИ

Н.К. Рерих. Книга мудрости. 1924. Холст, темпера. 

«Мудрый человек – это тот, кто давно изучил ошибки прошлого времени (свои и чужие), умеет быстро вносить коррективы с учетом сегодняшнего времени, да так закладывает фундамент, чтобы в будущем строение было прочным, полезным, прекрасным».
 Ия Сапина «Преодоление»
Случайность – это осознанная необходимость. Так утверждают философы с высоты их видения процессов эволюционного развития человека в природе.Человек разумно мыслящий ценен в сообществе современников тем, что способен усмотреть «зло в добре». Не всякий, поступающий «от добра», провидит осложнения от своего добротворчества, потому зло замедленного действия возникает как осложнение в самый неожиданный момент. Когда? Как только мера допущения компромисса (ни добро, ни зло) переполнит чашу весов закона соизмеримости. Особенно часто и показательно проявляется «зло в добре», когда люди, облеченные той или иной властью (религиозной, политической, административной) произносят: «Для достижения цели – все средства хороши». Возможно, и хороши средства (войны, конфликты, налоги, тарифы), однако, говорящие не уточняют, за чей счет будет достигнута цель?Человек мудрый, способный рассмотреть «добро во зле», вполне осознает собственную ответственность за все, что происходит с ним лично, с окружающими его близкими людьми, с коллективом, в котором он трудится, с городом, в котором живет, с нацией и страной, к которым он принадлежит. Мудрый давно научился думать: «если не я, то кто же»? Потому трудится во имя сохранение мира, порядка, продолжения жизни.
Мира и порядка в себе.
Мира и порядка в семье.
Мира и порядка в коллективе, где учится или работает.
Мира и порядка в городе, где живет.
Мира и порядка внутри той нации, к которой принадлежит.
Мира и порядка в межнациональных контактах в своей стране.
Мира и порядка с соседними странами и континентами.

ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, ЯКЕ ПЕРЕДАЄ ВСІ ВІДОМІ ВИДИ ЕНЕРГІЇ В ПРОСТОРІ

***

«Помилки властиві нам, але допитливий дух, підкоряючись високому обов'язку, вічно прагне до істини».

Й.Гете

Дана робота відноситься до фізики. Вона побудована на експериментальному підтвердженні достовірності висновків, що випливають із процесів взаємодії природних законів, що пояснюють причину, яка повела в протилежному істині напрямку розуміння можливості спостереження дії природного середовища, передбаченого теорією а. Підтвердження передбачень теорії Максвелла показує напрям продовження розвитку його теорії та її використання в науці і практиці. Ця частина роботи є початком результату тривалих роздумів і спостережень автора та проведених експериментів по вивченню природи механізму утворення хвильового руху енергії в природному середовищі особливої форми матерії взаємодією з джерелами відомих видів енергії.

Д.Максвелл

Як свідчить історія науки, вперше існування в Природі цього середовища, названого ефіром, було передбачено стародавніми грецькими вченими близько п'ятсот років до нашої ери. З тих часів до наших днів наука в вивченні проблеми існування ефіру доповнювалася новими уявленнями та знаннями відкритих природних законів.

Сьогодні фізика перебуває в п’ятому періоді зміни уявлень відносно ефіру: «ефір у Природі не існує». Такий висновок зупинив вивчення проблеми існування ефіру. Але науці залишилися невідомими: природа механізму руху Землі та інших планет Всесвіту; природа магнітного поля Землі; природа гравітації; природа середовища, в якому рухаються планети Всесвіту та інші природні явища. Існуючі про них уявлення далекі від істини.