Сказки или Царство Знаний

"Ты любишь сказки? Ты окунаешься в глубину их смысла? Ты находишь жемчуг или раковины жемчужницы на дне смысла каждой сказки?
Послушай еще одну. Об Иванушке, который попал за ворота Царства Знаний.
Есть такое Царство, и состоит оно сплошь из Знаний. Взялся за ворота – получи знания. Ступил на землю этого Царства – новые Знания. Вода в том Царстве тоже одаривает знаниями. В воздухе – знания, встретился с огнем – тоже получил знания".Э.А. Пиньковская « Кто ты?» стр.424

Планета - наш дом

Алла  Константиновна Тер-Акопян

Наука, искусство и религия в древности не были разделены. Их соединение

должно произойти, прежде всего, во внутреннем мире современного человека...
    К началу Новой эпохи                     Эдуард Помыткин

ДОБРО И ЗЛО Чтоб мир понять и жизнь прожить светло, Чтоб путь земной победа увенчала, Достаточно постич добро изло, Но разве этого, скажите, мало?           Добро - тропинка между двух огней.           А два огня - избыток с недостатком.           Пройди тропою и познать сумей           Закон, что именуется порядком. Но как же зло познать, ведь жить со злом - Не самый лучший путь его познанья ? Нам чистый путь указан был Христом: Зло познается силой состраданья.  (Арт-поэзия Аллы Тер-Акопян)

Цели тысячелетия ООН - новый взгляд

Цели развития тысячелетия...

Очень ответственно определить, но ещё ответственнее выбрать, каким путем достичь их. Можно найти больные точки на планете и всем миром оказывать благотворительную помощь для их оздоровления. Но при этом нужно четко знать меру благотворительности. Ведь если вовремя не остановить помощь, то большинство превратиться в агрессивных иждивенцев, считающих себя жертвами и ожидающих благ, а чаще требующих очередных льгот.

Конечно, в таком случае люди никогда не смогут понять, на что они способны сами, реализовать себя, свой собственный потенциал, стать хотя бы самостоятельными, не говоря о самодостаточности, а, значит, никогда не будут счастливы.

Біла Церква – місто Добра: громадська стратегія

Добра думка – Добре слово – Добра справа

Ми вже згадували про три  причини проблем нашого суспільства і держави – безкультур’я, безсистемність в управлінні та безвідповідальність. Але вказати на причину біди – це лише півкроку до її усунення. А що треба зробити, щоб опинитися у омріяному світлому майбутньому? Є думка, що на це питання можлива лише одна правильна відповідь: творити добро, змінювати себе, а головне – діяти, не рахуючи, скільки добра отримаєш у відповідь… «Біла Церква – місто Добра». Ще не так давно красномовний плакат зустрічав усіх, хто приїздив до нашого міста з боку столиці. А потім раптом зник, як і розмови про місто Добра. Чи то Добра цього так мало стало, чи мрії у міських очільників змінилися, але Біла Церква вже стала «містом Ярослава». Але ми впевнені, що даремно відмовилися від «Добра». Для нас велична мрія про «Білу Церкву – місто Добра» є дороговказом. Адже саме з мрії починається будь-яка дія. Яка мрія - таке і майбутнє. А значить, у майбутнє Добра ведуть:

Пріоритет Культурі

"Культура начинается там, где присутствует порядок в мыслях у человека и понимание иерархии в его словах и поступках".        Э.А.Пиньковская

Культура в СОЦИУМЕ предполагает соблю­дение прав человека. Культура в ПРАВОЗАЩИТЕ – равенство и справедливость. Культура в ЭКОНОМИКЕ – честность. Культура в ПОЛИТИКЕ – миролюбие и терпимость. Культура в НАУКЕ – стремление к истине. Культура в ИСКУССТВЕ – превознесение добра. Культура МЫШЛЕНИЯ – ментальный иммунитет. Культура ВЗАИМООТНОШЕНИЙ – правдивость и доверие. Культура в РЕЛИГИИ должна вмещать в себе все перечисленное, это и будет проявлением любви. ... Для загалу явище культура ототожнюється з розвагою − щораз простішою, примітивнішою, чому сприяють засоби масової інформації, телебачення, шоу-бізнес... - Зеновій Мазурик

Андрей Макаревич: Почему мы так озверели?

Я не знаю, что с нами со всеми происходит. Ну да, вот опять взорвалось. Целый год в Москве не взрывалось, и вот опять. Ну да, ужасно. Но сегодня, к сожалению, взрывается по всему миру. Почему взрывается — тема для отдельного разговора. Я про другое: почему мы так озверели? Озверение висит в воздухе. Я ищу ему причину — и не нахожу. Что, мы стали так невыносимо плохо жить? Я помню времена, когда мы жили значительно хуже, причем все. И ничего, не зверели. Так разонравился Путин, который еще позавчера всем так нравился? Нет, не в нем дело. Половина молодых людей, вышедших на Манежную площадь, не смогла ответить на вопрос, почему они туда вышли. Вышли и все.

Есть теория, согласно которой людское возбуждение является результатом ненормальной солнечной активности. Если так, то совсем плохо: два года подряд солнце обещает быть очень активным. И что нам теперь, глотки друг другу перегрызть?

Я вообще не интернетный человек, но тут случайно окунулся в западную блогосферу и ахнул: там нет и толики того хамства, которое в нашей среде идет за удаль, а то и продвинутость. Почему так?
А ведь это висящее напряжение находится в положении неустойчивого равновесия, и вот-вот найдется какая-нибудь сволочь, которая умело направит это дело в нужное ему русло. И пойдем мочить кавказцев. Или ментов. Или переворачивать машины с мигалками.
Может, попробуем хоть немного успокоиться? Вспомнить, что есть доброта. Сострадание. Должна быть. Где-то внутри. У кого не получается — сходите в церковь, вон их сколько понатыкали. Вдруг поможет.
И вот только таксистам, которые в день взрыва в Домодедово ломили тройную цену, я бы бил морду. Лично.
Вы уж меня простите.
Источник: Сноб 

'Жить стало лучше, товарищи. Жить стало веселее...

Одна мудра людина колись сказала, що немає жодного випадку в житті, над яким не можна посміятися. Мабуть, це дозволяє утримувати власну психіку в більш-менш нормальному стані у тому морі брехні, яке розлилося Україною. Запрошую вас, шановні слухачі, посміятися разом зі мною над нашою недолугою політикою. А заодно винести правильний висновок про те, що головний ворог сидить в нас самих. Наша особиста безвідповідальність. Пора змінюватися...

Міжнародний день волонтера у Білій Церкві

 
Свято відбулося як належно для свят ООН - спокійно і виважено. А саме - нас п'ятнадцятеро (включаючи двох дітей) прийшли в дендропарк "Олександрія" і без усілякої "помпи" відмітили свято розвішуванням годівничок для птахів.
Кілька годин неспішної прогулянки парком не без користі для птахів та себе, адже враження просто фантастичні.

ГАЛЕРЕЯ

Невінчана (Пензарєва) Галина Вікторівна — українська письменниця, художниця, журналістка,       громадська діячка.Народилася в м. Біла Церква. У 1997-му році розпочала роботу у газеті «Юр’ївська земля»  в якості кореспондента. 2000-й рік – редактор дитячої газети Білоцерківського товариства Червоного Хреста «Місія добра».  2001-2002 рр. – кореспондент газети «Міська газета». З 2002-го до 2003-го – редактор цього ж видання. 2007 року на творчій роботі: пише картини і книжки. У вересні 2010 р. вийшов друком роман «Зерна і Жорна» її авторства. Бере активну участь у пропаганді образотворчого мистецтва, представляючи Білу Церкву на різних виставках (Київ, Будапешт, Софія). Член Товариства німецької культури.

Як корінна білоцерківчанка, вважаю, що нашому місту насамперед треба повернути статус мальовничого, духовного, історичного. Адже з ним пов’язані біографії визначних письменників і митців, з ним пов’язане наше дитинство, а значить і наша доля. Я завжди домагалася і домагаюся поліпшення екології нашого міста, щоб не було захаращених околиць, забруднення нашої річки Рось, щоб кожний відчував свою відповідальність за наше місто, як за свою оселю.

Перші враження від "чесних виборів"

Вітаємо вас, дорогі друзі, з черговою маніпуляцією під назвою "чесні вибори". По свіжих слідах спробуємо осмислити перші враження: 1. Ми впевнилися, що були абсолютно праві у визначенні ключових причин українських негараздів - безвідповідальність, безсистемність та аморальність процвітають і загрожують поставити міцний хрест на народовладді. Причому вельми скоро. Якщо ми не зробимо висновків. 2. Організатори виборчих маніпуляцій та фальсифікацій поки що бояться нас із вами, бо кидають всі сили та ресурси на досягнення потрібних результатів. А може - не нас, а намагаються намалювати красиву картинку перед Європою... При цьому ми абсолютно не цікавимо Європу нашими виборами. У європейців і своїх проблем вистачає. Головне для них - щоб ми газ не затримували і небезпечні відходи приймали.... 3. Нас усіх знову розвели по партійних комірках, а ми слухняно підкорились. Моголи... А звідси випливає: