вівторок, 8 лютого 2011 р.

Пріоритет Культурі




Культура в СОЦИУМЕ предполагает соблю­дение прав человека.
Культура в ПРАВОЗАЩИТЕ – равенство и справедливость.
Культура в ЭКОНОМИКЕ – честность.
Культура в ПОЛИТИКЕ – миролюбие и терпимость.
Культура в НАУКЕ – стремление к истине.
Культура в ИСКУССТВЕ – превознесение добра.
Культура МЫШЛЕНИЯ – ментальный иммунитет.
Культура ВЗАИМООТНОШЕНИЙ – правдивость и доверие.
Культура в РЕЛИГИИ должна вмещать в себе все перечисленное, это и будет проявлением любви.

... Для загалу явище культура ототожнюється з розвагою − щораз простішою, примітивнішою, чому сприяють засоби масової інформації, телебачення, шоу-бізнес... - Зеновій Мазурик 


    

Цілком за Ж. Дельозом: бідні на культуру періоди наповнюються пихою, гординею, зарозумілістю. І лише для небагатьох культура є способом спілкування для пошуку смислів буття, для осмислення себе у ланцюгу поколінь, для пошуку уявлень про майбутнє, для вибудовування й відстоювання своєї внутрішньої свободи.

Вже два десятиліття культура перебуває у системній кризі, яка поглиблюється. Ця криза має свої складові елементи, які можна окреслити відповідними характерними ознаками.
Для подальшого розвитку демократії і відкритого громадянського суспільства необхідно на національному рівні запустити комплексний соціокультурний процес, у якому управлінські й технологічні цілі підпорядковувалися б гуманітарним, а гуманітарні завдання співвідносились би з економічними цілями. Такий процес – це модернізація суспільства з використанням культурних чинників.

Варто б дослухатися до голосу європейських експертів, які під час підготовки звіту України про національну культурну політику, рекомендували і застерігали: головне питання для України полягає в тому, щоб повністю усвідомити і прийняти модернізаційні процеси в економіці і суспільстві, а потім розробити відповідну до цього культурну політику.
 
Управляти модернізаційним процесом складніше, ніж розставляти на відповідальні пости нефахових, неграмотних управлінців, але «своїх» відданих функціонерів. У такому процесі розуміння культури має бути ширшим, а її роль має вийти за межі галузі. Культура як модернізаційний чинник інтегрує і збалансовує всі види суспільної діяльності, урівноважує свободу відповідальністю, творить культурні обмеження. А без цього неможливий рух у краще майбутнє.






Немає коментарів:

Дописати коментар