Шаг чеканя – тверже станет.
Через бурю, через хаос.
Песню грянет. И, – вперед!
Похідні від них: "жлобство", "жлобяра", "халявщик" - мало, що пояснювали мені, що приїхала з Сибіру, і там їх жодного разу не чула. Чому? На запитання, поставлене собі самій, звикла сама шукати відповідь. Почала пильніше вдивлятися в людей, їхні взаємини, слухати їхні судження. Проступило ось що.
Все сміливіша громадська думка дорікала медичних працівників за відсутності милосердя стосовно хворих, безкорисливості при виконанні лікарського обов'язку і навіть у низькому професійному рівні.
Подібні закиди не тільки виходили з-під пера журналістів, але чути були і серед інтелігенції, і серед обивателів. Навіть власне начальство повторювало за народом ті самі закиди на адресу своїх колег-підлеглих на медичних «розборах» та адміністративних «розгонах». Вони (начальники) не розуміли, що від них залежить порядок, дисципліна, професійне зростання та якість медичної допомоги? Складалося враження, що біля «керма» виявилися малограмотні, неправдиві та безвідповідальні люди. Причому це сталося не лише в медицині, а й у всіх галузях народного господарства, у політиці, науці, культурі. Ця гірка правда, що вже видно неозброєним оком, особисто мені була дуже неприємною.Раптом виник і почав виявлятися «дух протиріччя», непримиренності, невдячності та неповаги у всіх до всіх. У колективах і навіть сім'ях люди переставали розуміти одне одного. Що це за час почалося? Розбудова чого? Перебудова у чому? Перебудова для чого?У всіх прошарках суспільства помітним стало явище, зване: «зниження планки моральності», яке раптово проявившись, множилося «не щодня, а щогодини», відразу після проголошення «Перебудови».






