З народним депутатом Віктором Чумаком ми зустрілися у його офісі зразу після вранішнього засідання Верховної Ради, яке затягнулося хвилин на двадцять. Мабуть таки перебування під куполом, у «вареві» емоцій, лицемірства і поодиноких спалахів здорового глузду, не вельми солодке, бо очі депутата виглядали якимись неймовірно втомленими. Аж дивно, бо на екрані телевізора він завжди врівноважений, усміхнений, бадьорий. Але до кінця інтерв’ю очі ожили та заблищали, голос укріпився. А розмова відбулася щира і відверта. Правда, щоб вона не переривалася, пану Віктору довелося відмінити зустріч із американським конгресменом.
ДОСЬЄ
Чумак Віктор Васильович, народний
депутат України VII і VIII скликань.
Родом з міста Хмельницького. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське училище (фахівець з експлуатації артилерійських систем) і Київський національний університет ім.Т.Шевченка (юрист). Вивчав курси права Євросоюзу та прикордонного менеджменту в Академії прикордонної поліції Німеччини.
Фахівець у галузі оборони і безпеки, міграційного, військового, адміністративного і конституційного права, прикордонного та митного законодавства.
До 1992 року пройшов кар’єрними сходами від командира взводу до командира артилерійського дивізіону.
У 1992 році перейшов на службу в Українську армію і до 2004 року обіймав різні керівні посади в прикордонній службі України.
У 2006 році вийшов у відставку і почав працювати в Міжнародному центрі перспективних досліджень на посаді керівника департаменту аналізу та безпеки.
У 2010 році очолив Український інститут публічної політики (УІПП).
З 2012 року народний депутат України. Нині заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції.
«Ди пхи юй чхоу — Земля рождена в час Быка (иначе — Демона, два часа ночи)».
– Так, було таке.
– Процитую з неї абзац: «Обманутые люди, веря, что сражаются за будущее, за свою страну, за своих близких, умирали, создавая условия для еще большего возвышения олигархов, еще более высокой пирамиды привилегий и бездны угнетения. Бесполезные муки, бесполезные смерти…» Чи схожа нинішня Україна на Єфремовську олігархічну планету Торманс?
– В чомусь так. Ми, в принципі, ганяємо по колу і ніяк не можемо вискочити з цього замкнутого кола. Адже побудували олігархічну систему економічних відносин, яка вже створила для себе політичну надбудову. І ця надбудова, власне, довліє над усім, не дає розвиватися і змінюватися суспільству. А все це подається під соусом патріотизму, змін...
– Головні правителі Торманса були шалено віддалені від населення і жили фактично у іншому вимірі. Очевидно, в Україні вже відбувається стрімка тормансизація. Що, на Вашу думку, мають зробити прості українці, щоб це зупинити?
– Українці мають, перш за все, розкрити очі, а по-друге – випити «пігулку для пам’яті». Я б сказав, політичної пам’яті. Вони повинні дуже чітко зрозуміти, що люди, які привели до нинішнього стану – це ті, хто вже 20 років були в політиці. І треба сказати самим собі «стоп!», таких людей просто не пускати далі в політику.
Чумак Віктор Васильович, народний
депутат України VII і VIII скликань.
Родом з міста Хмельницького. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське училище (фахівець з експлуатації артилерійських систем) і Київський національний університет ім.Т.Шевченка (юрист). Вивчав курси права Євросоюзу та прикордонного менеджменту в Академії прикордонної поліції Німеччини.
Фахівець у галузі оборони і безпеки, міграційного, військового, адміністративного і конституційного права, прикордонного та митного законодавства.
До 1992 року пройшов кар’єрними сходами від командира взводу до командира артилерійського дивізіону.
У 1992 році перейшов на службу в Українську армію і до 2004 року обіймав різні керівні посади в прикордонній службі України.
У 2006 році вийшов у відставку і почав працювати в Міжнародному центрі перспективних досліджень на посаді керівника департаменту аналізу та безпеки.
У 2010 році очолив Український інститут публічної політики (УІПП).
З 2012 року народний депутат України. Нині заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції.
«Ди пхи юй чхоу — Земля рождена в час Быка (иначе — Демона, два часа ночи)».
Старый китайско-русский словарь
епископа Иннокентия. Пекин, 1909
– В одному з інтерв’ю Ви сказали, що одна з улюблених Ваших книг – «Час Быка» Івана Єфремова.– Так, було таке.
– Процитую з неї абзац: «Обманутые люди, веря, что сражаются за будущее, за свою страну, за своих близких, умирали, создавая условия для еще большего возвышения олигархов, еще более высокой пирамиды привилегий и бездны угнетения. Бесполезные муки, бесполезные смерти…» Чи схожа нинішня Україна на Єфремовську олігархічну планету Торманс?
– В чомусь так. Ми, в принципі, ганяємо по колу і ніяк не можемо вискочити з цього замкнутого кола. Адже побудували олігархічну систему економічних відносин, яка вже створила для себе політичну надбудову. І ця надбудова, власне, довліє над усім, не дає розвиватися і змінюватися суспільству. А все це подається під соусом патріотизму, змін...
– Головні правителі Торманса були шалено віддалені від населення і жили фактично у іншому вимірі. Очевидно, в Україні вже відбувається стрімка тормансизація. Що, на Вашу думку, мають зробити прості українці, щоб це зупинити?
– Українці мають, перш за все, розкрити очі, а по-друге – випити «пігулку для пам’яті». Я б сказав, політичної пам’яті. Вони повинні дуже чітко зрозуміти, що люди, які привели до нинішнього стану – це ті, хто вже 20 років були в політиці. І треба сказати самим собі «стоп!», таких людей просто не пускати далі в політику.