Мистецтво зцілення душі і тіла

За повідомленням Міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної, до повномасштабного вторгнення рф в Україну в єдиному електронному державному реєстрі ветеранів війни налічувалося майже півмільйона осіб. В Україні після перемоги особливої уваги та турботи потребуватимуть щонайменше 1,5 млн наших співгромадян, які здобули досвід участі у воєнних діях. Очевидно, що так само в центрі пріоритетної опіки держави перебуватимуть і члени сімей ветеранів та сімей загиблих воїнів, а це додатково ще кілька мільйонів людей. За загальними підрахунками, після війни така цифра може сягнути 4 млн.

Міжвідомчою робочою групою, утвореною постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1190, розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії формування системи переходу від військової служби до цивільного життя на період до 2032 року”. Стратегія переходу містить стратегічні цілі, завдання, очікувані результати суспільної та економічної реінтеграції у різних сферах цивільного життя військовослужбовців, ветеранів війни та членів їх сімей, зокрема шляхом надання їм психологічної підтримки, забезпечення медичної, фізичної реабілітації, соціальної інтеграції, професійної адаптації, економічної залученості та здійснення інших заходів.

Серед цих заходів пропонується здійснити трансформацію механізмів психологічної, правової допомоги, соціальної підтримки, професійної адаптації, дозвілля, творчого самовираження та самореалізації у цивільному житті. А також перехід від декларативної системи пільг та гарантій до системи самореалізації та мотивації.

Адаптація ветеранів війни є складною та багатоаспектною проблемою, тому потребує комплексного підходу. Біль втрати, спогади та інші прояви посттравматичного стану заважають відчувати життя повною мірою. Складний емоційний досвід потребує часу на осмислення й прийняття, а повернення до цивільного життя – значної підтримки рідних та суспільства. Більш того, власне стресовий стан воїнів часто призводить до психосоматичних розладів з наступними негативними проявами на фізіологічному рівні.

Емоційні потрясіння, або психотравми, на шляху до досягнення цілей, та й у повсякденному житті, стають своєрідним важким бар'єром, який, свідомо чи несвідомо, не дозволяє приймати ефективні рішення. Багато людей живуть з надією: все забудеться і пройде. І дійсно, з часом спокій приходить. Але це тільки зовнішня, оманлива гармонія − всередині, на підсвідомому рівні, «шрам» залишається назавжди. Справа в тому, що ділянки пам'яті, в яких закріпилися залишки минулих переживань, не можуть нормально функціонувати і зберігають напружений стан.

В Україні та за кордоном накопичений значний досвід відновлення психологічної рівноваги, але відомі методики, по-перше, потребують переважно спеціальних умов, тривалого часу і підготовлених фахівців. По-друге – військові у своїй більшості негативно ставляться до перспективи спілкування з психологами і намагаються цього уникнути.

Є сфера, яка надзвичайно недооцінена – це культура. Процитуємо листа експерта Нобелівського концерту Михаіла Казініка, з нашої переписки.

"Я добре розумію, які часи переживає Україна. Розмірковуючи логічно, можна вирішити, що

зараз не час для мистецтва, культури, для формування дітей, молоді.

Але це – хибна логіка. Досвід показує, що, навпаки, у важкі часи противагою завжди було прагнення протиставити труднощам матеріального життя висоту життя духовного. "Що тем­ніша ніч, то яскравіші зірки" – говорили древні.

Україна, як частина колишнього СРСР, пройшла через страшні випробування: зокрема
напад на генофонд, винищення найкращого, найздоровішого, найбільш глибоко мислячого. Це відбувалося протягом п'яти поколінь. Для того, щоб витримати таке, напевно, треба
мати величезну життєстійкість.

Але що відбувається сьогодні? Разом із розпадом СРСР і комуністичної міфології, яка містила прекрасну казку про духовно досконалого будівничого світлого майбутнього, розпалося і те, що вже з античних часів називали Гармонією. Що чує навколо себе нове покоління молоді, про що мріє, до чого готує себе, чого чекає? Досвід показує, що відсутність ідеалів призводить до:

1. Деградації.
2. Криміналізації мислення (як єдиний можливий вихід).
3. Народження в наступному поколінні таких особин, які будуть нездатні взагалі нести яку б то не було людську мораль.

Усі ці драматичні роки в Україні цілі покоління чують потворні й аморальні промови політиків, які борються за владу, махрову попсу на телеекранах, вічні розмови й невдоволення дорослих. Відбувається розкладання свідомості, яка на певному етапі, досягнувши критичного рівня, переходить на рівень підсвідомості, звідки дістається і переробляється вже не на рівні вихователів або суспільної свідомості, а на рівні лікарів-психіатрів.

Єдине, що може слугувати противагою цьому кошмару, – це розкриття позачасового, творчого потенціалу, того, що іменується Вічними цінностями. Ці цінності не залежать від політики, від часу, від кон'юнктури. Вони готові до розвитку, але, не отримавши їжі для цього розвитку, відмирають. У цьому випадку ми починаємо мати справу з МУТАЦІЄЮ, яка на генному рівні передається наступним поколінням.

Те, чим я займаюся, психологи називають лікуванням душі. Через потрясіння, через спілкування з вищою творчою енергією мені вдається дістати, виявити ці духовні сили, що вмирають, і дати їм віру у творчі можливості людини.
Будь-хто, кому дороге місце його життя: країна, місто чи село, будь-хто, хто має можливість допомогти цьому процесу, має діяти в цьому напрямі.
Саме зараз, коли драматизм ситуації загострений до крайності і представники всіх поколінь перебувають на межі нервового зриву, необхідне термінове втручання інших сил, інших вимірів.

Цікавий випадок стався на початку 2000-х у Фінляндії. Несподівано для процвітаючої і благополучної країни вибухнула криза. Сотні тисяч людей виявилися безробітними. Розгублені й роздратовані дорослі почали зриватися на дітях. Люди, несподівано позбавлені роботи, опинилися в порожнечі. Миттєво поповзла вгору крива споживання алкоголю, крива злочинності. 

І Фінський уряд на час кризи ухвалив абсолютно несподіване рішення. Резервний запас пішов не на виробництво, а... на культуру. Усі діячі мистецтва були покликані для того, щоб узяти ситуацію у свої руки. Були запрошені й артисти із сусідніх країн. Гігантський сплеск культури. Величезна кількість концертів, вистав, дорослих і дитячих. На біржі праці людям видавали безоплатні квитки на концерти і вистави, у кожній школі стали проходити концерти музики великих композиторів.

Давно відомо, що тільки не одномоментність, долученість до Вічності – єдиний справжній варіант виходу з кризи. Криза у Фінляндії минула через півроку, але зерна, посіяні мистецтвом у ці часи, зійшли. Фінські політологи, психологи і сьогодні констатують різке поліпшення психічного здоров'я нації, зменшення злочинності, алкоголізму. Причому лінії зменшення не повернулися в докризовий рівень, а опустилися ще нижче.

Фінляндія зараз процвітає...

Те, що відчувають люди під час моїх виступів, у Греції називали КАТАРСИС.
Катарсис має два значення. Перше – очищення взагалі, тобто звільнення від комплексів
неповноцінності, від напруги. А друге дуже смішне, але неймовірно точне: це стан хворого після процедури з використанням клізми. Коли вся гидота, що накопичилася в організмі, виходить із нього, очищаючи й оздоровлюючи".

Михайло Казінік, 2008 р.

Також варто навести ще два важливих приклади. Один стосується апробування підходу М.Казініка щодо впливу музики на стан дітей з церебральним паралічем (неймовірна відеоілюстрація подана за посиланням https://youtu.be/z-Z6hqtVUpM). Другий приклад – успішний досвід Одеського інституту соціальних технологій щодо адаптації ВПО в Одесі та Одеській області через участь в культурних кластерах (літературному, фото, краєзнавчому, зображувальному) https://vpo-odesa.blogspot.com.

Доцільно використати наявний досвід для поліпшення психологічного статусу ветеранів війни. При цьому культурні активності важливо здійснювати саме в закладах культури.

Валерій Панько