А ЧИ МОЖНА ВБИВАТИ?

Якось здивовані учні запитали Аристотеля.

- Вчителю, раніше ти казав нам про доброчесне життя, а тепер стверджуєш, що можна все! Невже можна й убивати?

Вчитель відповів учням.

- Я мав на увазі розумно мислячу людину, яка, перш ніж зробити якийсь вчинок, відповідає собі на п'ять питань.

• Чому я це маю зробити?
• Кому я це маю зробити (собі, людям, друзям, ворогам)?
• Як я це робитиму?
• Скільки часу я це робитиму?
• Навіщо це робити взагалі (для блага чи зло)?

Давньогрецький філософ ще 360 року до н. е. формував перехід свідомості своїх учнів від розумового («я + вони») до розумного («вони + я»). Тоді ж Аристотель сформулював закони формальної логіки (закон тотожності, закон виключення протиріччя, закон виключеного третього). Минуло століття.

Як виявилося, це велике мистецтво: вміння мислити логічно категоріями Добра, серед сьогоднішніх homo sapienssapiens (розумно мислячих сучасників) знову затребуване, навіть серед віруючих людей. 

Новий час вимагає осмислення нових моральних висот у будівництві взаємин.

Аристотель виділяв шість типів держави:

Тиранія (деспот) - правління мучителі, що обожнює владу;
Крайня олігархія – влада обмеженої меншини;
Охлократія – влада натовпу, крайня демократія;
Монархія (моно – один, археї – влада) – єдиновладдя, самодержавство;
Аристократія (аристос - найкращий) - влада вищого стану;
Політія (поліс – держава) – суміш помірної олігархії (влада меншості) та помірної демократії (влада народу) – влада обраних.

Подібно до Платона, свого вчителя, Аристотель поділяє «погані» форми держави (тиранія, крайня олігархія та охлократія) і «хороші» форми державного правління (монархія, аристократія і політія).

Найкращою формою держави, за Аристотелем, є політія – сукупність помірної олігархії та помірної демократії. Це держава «середнього класу» (ідеал Арістотеля).

Саме час замислитися всім розумно мислячим сучасникам, які відкинули олігархо-шахрайсько-клепто-мілітаристську форму правління в «вільній і незалежній» країні: кого віднести до кращих, до гідних із середнього класу і народу (решти більшості)? Як, за якими критеріями відбирати (вибирати) найкращих представників?

Сьогодні будь-яка віруюча людина, не замислюючись, назве сім критеріїв, за якими можна обирати найгіднішого серед гідних того, хто:

Має Бога в серці, душі та розумі.
Вшановує батьків своїх.
Чи не вбиває.
Чи не лжесвідчить.
Чи не краде.
Чи не чинить перелюб.
Чи не заздрить.

Отже, будь-якому громадянину в будь-якій вільній і незалежній країні, не складе особливих труднощів розпізнати кращих і найдостойніших представників, якщо він, як виборець вміє логічно мислити («від добра») і сам відповідає перерахованим вище критеріям.

Джерело