Стратегія екзистенційної перемоги: модель тотальної резистентності та трансформація державного управління

Сучасна геополітична ситуація та інтенсивність збройної агресії проти України вимагають не просто тактичних коригувань, а фундаментального переосмислення всієї архітектури національної безпеки та державного устрою. Сьогодні Народ України змушений вести війну на двох фронтах: на бойовому фронті з агресором за країну і свободу та на внутрішньому фронті, де проти народу воює власна влада .

Аналіз поточної фази протистояння свідчить, що ворог розглядає цю війну не як територіальну суперечку, а як процес повної ліквідації української суб'єктності. При цьому некомпетентність та бездіяльність владної команди загнали народ у стан апокаліпсису, дозволяючи ворогу нищити енергетику в періоди лютих морозів. 

Російська система влади, побудована на жорсткій вертикалі та принципах кримінальної ієрархії, орієнтована на довгострокове виснаження України, що робить традиційні методи оборони недостатніми. У цьому контексті Фонд «Творча Ініціатива» пропонує аналітичний огляд необхідних трансформацій, які мають перетворити країну на єдиний військово-промисловий та соціальний організм, здатний не лише вистояти, а й забезпечити стратегічну перемогу.

Анатомія агресора: диктатура як інструмент нігілізму

Для формування ефективної стратегії протидії необхідно чітко розуміти внутрішню природу
ворожої системи. Російська Федерація функціонує як суворо вертикальна структура, де вся повнота влади зосереджена в руках однієї особи — фактично некоронованого монарха з необмеженими повноваженнями. Ця система виключає можливість реального існування незалежних гілок влади, перетворюючи законодавчі та судові органи на беззаперечних виконавців волі лідера. Кадрова політика агресора базується на особистій відданості, що забезпечується системою тотального компромату та кримінальною солідарністю.

Як перезапустити Україну, не розбивши комп’ютер об стіну (і при цьому не пролити ні краплі крові)

Друзі, уявіть: ваша країна — це старий комп’ютер, який завис намертво. Екран синій, курсор не рухається, а всередині — віруси під назвою «корупція», «захоплення держави» та «ручне управління».

Перезавантажити не дає воєнний стан (стаття 157 Конституції – «Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану» – як кнопка «виключити», залита суперклеєм).
Вимкнути з розетки? Тобто революція чи переворот? Кров, хаос, і завтра росія скаже «ми ж казали».
Але є один геніальний, абсолютно легальний і відносно безболісний спосіб — натиснути комбінацію клавіш, про яку мало хто знає. Це не фантазія. Це конкретний покроковий механізм, який вже лежить на столі. І він працює.

Діагноз простими словами

Україна потрапила в конституційний пат:

• Влада нелегітимна в очах більшості людей (і це не відчуття – це яйця по 17, бронежилети по 30 тисяч, кнопкодавство, «схеми» в оборонці та комуналці, врешті-решт загалом "коопреатив імені Міндіча").
• Але змінити Конституцію під час воєнного стану заборонено. Виходить, парламент став охоронцем системи, яку сам же й сформував

Це якщо б пожежники охороняли палаючий будинок і не пускали нікого гасити, бо «за інструкцією не можна».

Роздуми про незалежність, сучасну демократію і реформи

  

Стаття Е.А. Піньковської  "ПОГЛЯД НА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ І РЕФОРМИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ РОЗМІРУ КОНКРЕТНОЇ ПЕНСІЇ ЧИ ХТО ДУМАЄ ПРО НАРОД ШАНОБЛИВО?" спонукала до подальших роздумів на цю тему з огляду на сьогоднішні світові реалії :

Воля, незалежність, реформи – ці слова й досі звучать сильно й переконливо.

Наприкінці 1980-х років народи, які жили в складі Радянського Союзу (великої держави з 15 республік), повірили в ідею Перебудови – серйозні зміни в політиці, економіці та повсякденному житті.

Колишня супердержава спробувала себе оновити. Але замість оновлення система просто розвалилася. У грудні 1991 року СРСР припинив існувати, і кожна республіка стала незалежною державою.

Одночасно в суспільство прийшли нові цінності: свобода, демократія, ринкова економіка. Людям довелося швидко вчитися жити за новими правилами, брати відповідальність на себе, а не чекати вказівок «згори».

Багато термінів тих часів сьогодні звучать дещо архаїчно чи заплутано. Але суть одна: люди шукали (і досі шукають) таку модель держави, де можна жити вільно, гідно й без чужого диктату.

Дмитро Лихачов про інтелігентність

Багато хто думає: інтелігентна людина — це та, яка багато читала, отримала хорошу освіту (і навіть переважно гуманітарну), багато подорожувала, знає кілька мов.

А тим часом можна мати все це і бути неінтелігентною, і можна нічим цим не володіти великою мірою, а бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. Інтелігентність не тільки у знаннях, а здібностях до розуміння іншого. Вона проявляється в тисячі і тисячі дрібниць: в умінні шанобливо сперечатися, поводитися скромно за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу, не смітити навколо себе — не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття), і ще й яке сміття. Я знав на російській Півночі селян, які були по-справжньому інтелігентними. Вони дотримувалися дивовижної чистоти у своїх будинках, вміли цінувати гарні пісні, вміли розповідати «бивальщину» (тобто те, що сталося з ними чи іншими), жили впорядкованим побутом, були гостинними та привітними, з розумінням ставилися і до чужого горя, і до чужої радості.

 Інтелігентність — це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу та людей.

Дмитро Лихачов

ПОГЛЯД НА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ І РЕФОРМИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ РОЗМІРУ КОНКРЕТНОЇ ПЕНСІЇ ЧИ ХТО ДУМАЄ ПРО НАРОД ШАНОБЛИВО?

Воля! Незалежність! Реформи! Ці гасла самі собою надзвичайно переконливі за змістом. Народи колишньої могутньої держави, під назвою СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік, їх було 15) ще на початку вісімдесятих років минулого століття надихнулися на «Перебудову» зовнішніх та внутрішніх взаємин між країнами.

У зовнішній політиці настало відносне «потепління» після тривалого періоду «холодної війни» між Заходом та Сходом, але з явними ознаками економічного та фінансового придушення планової соціалістичної моделі господарювання в країнах Союзу ринковою (капіталістичною) моделлю економіки. Слідом за тим, так звана демократизація державного устрою привнесла чужі «цінності» із життя Західного суспільства.

У внутрішній політиці СРСР велика «Перебудова» завершилася у грудні 1991 розпадом Союзу.
У кожній із республік, що відокремилися, почалося «Будівництво» нової, вільної, незалежної, демократичної держави.

НОВЕ – вперше створене, що нещодавно виникло.

СВОБОДА (філ.) – можливість вияву суб'єктом своєї волі в умовах усвідомлення законів розвитку природи та суспільства.

ВІЛЬНА ЛЮДИНА – нічим не утиснута, не обмежена у своїй суспільно-політичній діяльності.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – політична самостійність, відсутність підпорядкованості, суверенітет.

СУВЕРЕНІТЕТ – повна незалежність держави у її внутрішніх справах та у веденні зовнішньої політики.

ДЕМОКРАТІЯ – політичний устрій, у якому верховна влада належить народу. 

СОЦІАЛІСТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ – влада належить комуністичній партії (форма правління – диктатура пролетаріату).

НАРОДНА ДЕМОКРАТІЯ – політичний устрій у період переходу від капіталізму до соціалізму (форма правління парламентаризм із функціями диктатури пролетаріату).

БУРЖУАЗНА ДЕМОКРАТІЯ (сучасна ліберальна) – політичний устрій, у якому парламентаризм є прикриттям панування буржуазії над трудящими (форма правління – олігархія, монархія).

Коли «швидка» потребує швидкої допомоги: розмова з Віктором Євтушенком — людиною-оркестром!

На жаль, приходиться через сміх розказувати правду, що у нас сьогодні можуть у президенти вийти клоуни, пересмішники. То чому б і мені не спробувати посміятися, може хтось повірить 

Перед вами не просто Віктор Євтушенко, а цілий «батальйон» регалій в одній особі: тут вам і голова профспілки Білоцерківської «швидкої» (той, хто знає, де болить найбільше), і Президент Фонду ім. Глазового, і письменник, і заслужений артист... Загалом, людина, яка точно вміє красиво і літературно описати весь цей медичний хаос!

На жаль, приходиться через сміх розказувати правду, що у нас сьогодні можуть у президенти вийти клоуни, пересмішники. То чому б і мені не спробувати посміятися, може хтось повірить 

Перед вами не просто Віктор Євтушенко, а цілий «батальйон» регалій в одній особі: тут вам і голова профспілки Білоцерківської «швидкої» (той, хто знає, де болить найбільше), і Президент Фонду ім. Глазового, і письменник, і заслужений артист... 

Загалом, людина, яка точно вміє красиво і літературно описати весь цей медичний хаос! Ми сіли поговорити про те, чому наша Екстрена допомога часом екстрено потребує допомоги. І звісно, про чарівну можливість «згуртування громадян», після якого всі проблеми мають самі собою зникнути. Бо чиновники, ну, вони ж, мабуть, дуже зайняті. 

Якщо я стану Президентом!

Гумореска Віктора Євтушенка з його збірки "Тисяча і один жарт" (розділ "Політична сатира"). Пряма мова автора: "Ця гумореска відноситься до політичної сатири, коли в якійсь мірі у викривальній формі показані вибори, які в Україні вже відбуваються протягом майже всієї своєї незалежності. 

На жаль, приходиться через сміх розказувати правду, що у нас сьогодні можуть у президенти вийти клоуни, пересмішники. То чому б і мені не спробувати посміятися, може хтось повірить і в мою облуду.

Таким чином я зберу свій свідомий електорат і ми не дамо шансів знов прийти до влади казнокрадам, можновладцям, олігархам, які нечесним гешефтом заробляють собі капітал. На томість щоб прийшли чесні політики, котрі хочуть і можуть служити людям і країні, а не винятково власній кишені.

В першу чергу треба навести в медицині лад. Якщо ж на цю проблему глянути серйозно, то важливо, щоб кожен свідомий громадянин, ідучи на вибори, розумів, що від нього дуже багато чого залежить. 

Але багато хто каже, мовляв, «та що мій голос вирішує?» Таких мільйони, тож поки нам залишається єдине: сміятися і через фейлетони, через такі гуморески достукуватися до сердець.

«10 способов манипулирования»

Ноам Хомский (Aмериканский лингвист, политический публицист, философ) составил список «10 способов манипулирования» с помощью средств массовой информации. Материал публикует испанское издание Rebelion.

 На многих сайтах  размещена эта информация, с ней нельзя не согласиться, так сейчас и происходит в современном мире. Сразу же возникают вопросы: "Что этому противопоставить? Как защитить себя, близких, соотечественников, соплеменников?"
Как минимум об этих 10 способах нужно знать, поэтому их размещаем. Дальнейшими размышлениями на тему манипуляций и защиты от них, поделимся в следующих публикациях, способов манипулирования нашим сознанием несомненно больше 10 и не только в СМИ, а на разных уровнях взаимоотношений в социуме. Итак:

В.Євтушенко: "Служба екстреної медичної допомоги на Київщині остаточно "спочила в Бозі"!

Першого лютого 2023 року на YouTube-каналі "Сарматія" було розміщено відео з короткою історією боротьби незалежної профспілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги з керівництвом обласної ланки системи екстреної допомоги і депутатами Київської обласної ради. На кону – матеріальна база, схеми розбазарювання майна і дерибану грошей проти захисту наших прав на життя і здоров’я. 

Саме там, адже ніхто не гарантований у будь-який момент стати «клієнтом» швидкої допомоги (якщо вона діє) чи трунаря (якщо служба розвалена). В інтерв’ю з головою незалежної профспілки Віктором Євтушенком було розкрито лише деякі негаразди, які виникли з причини конкретних дій чи навпаки бездіяльності вищеназваних посадовців, які де-юре найняті на службу суспільству, а де-факто… мав би розібратися суд. Більш детально зловживання або байдужість керівництва Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, депутатів і чиновників Київської обласної ради, ігнорування ними інтересів мешканців області викладені у Відкритому листі до Президента і Прем’єр-міністра України, Генпрокурора, Міністра охорони здоров’я, народного депутата України М.Бабенка (публікуємо цей документ).

Відкритий лист Internet.pdf
Завантажити PDF • 18.55MB

Ви думаєте, щось змінилося? Навіть не задумуйтесь, бо на краще - нічогісінько. А от Віктора почали щемити ще сильніше, про що ви можете дізнатися з його публікації у Фейсбуку від 28 жовтня 2025 року. Подаємо її без купюр і з нашими коментарями.

Громадська безпека +380: стратегія дії для стійких громад

Ми звикли думати, що безпека — це справа держави. І справді, це одна з її головних функцій, поряд зі створенням умов для самореалізації громадян. Але справжня безпека починається тоді, коли відповідальність має ім’я, а дії — результат.

Сучасні виклики вимагають нових підходів. ГС "Громадська безпека +380"— це платформа активних людей, які не чекають, а діють. Ми об’єднуємо експертів, організації та місцеві ініціативи, щоб разом формувати ефективну систему реагування, взаємодії та довіри між владою і суспільством.

Не варто сподіватися, що зміни прийдуть «згори» — там часто зайняті побудовою власного благополуччя за рахунок державного бюджету. Тому справжні зміни народжуються «знизу» — з ініціатив, які змінюють повсякденність на краще.