25 травня 2018 року у Києві пройшла остання із серії міжрегіональних нарад-семінарів на тему: "Механізми ефективної реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні" за участі членів Координаційних рад сприяння розвитку громадянського суспільства та відповідальних виконавців програм у семи регіонах (Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська, Луганська, Київська області та м.Київ), представників Адміністрації Президента і Секретаріату Кабінету Міністрів.
Перше питання: для чого все це? Перш за все, для підвищення кваліфікації членів Координаційних рад та виконавців програм сприяння розвитку громадянського суспільства в ОДА та КМДА в питаннях ефективної реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні.
Андрій Крупник, керівник Аналітичного центру ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення", познайомив присутніх з результатами дослідження регіональних програм і планів заходів з реалізації у 2017 році Національної стратегії у 25 регіонах України, наголосив на наявності багатьох успішних прикладів творчого і ефективного відношення місцевих органів публічної влади до виконання своїх функцій у сфері розвитку громадянського суспільства у тісній співпраці з ІГС.
1. Не усі обласні органи публічної влади належним чином віднеслися до виконання указу Президента України від 26.02.2016 № 68/2016 "Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні", про що, зокрема, свідчить відсутність в деяких регіонах програм і планів реалізації Національної стратегії, а також низький ступінь відображення в цих програмах і планах завдань Національної стратегії.
2. Чимало завдань регіональних програм і планів носять суто декларативний характер, не містять конкретних дій, строків виконання та чітко визначених відповідальних виконавців, не підкріплені ресурсним та інформаційним забезпеченням. Не вказані напрямки соціологічних досліджень, тематика семінарів, зміст запланованих заходів та інші важливі речі, без яких неможливо організувати ані належне виконання програм і планів, ані забезпечити моніторинг їхнього виконання.
3. Фінансова складова програм в більшості випадків відірвана від їх змістовної частини і не деталізована у розрізі кварталів, заходів і навіть розділів програм. Небюджетні джерела, з яких передбачається залучити частину коштів для реалізації програм, не конкретизовані, що не дає можливості відстежити та забезпечити їх надходження.
4. Більшість програм і планів заходів внутрішньо не зв'язані між собою ані методично, ані організаційно і виглядають як окремі самостійні документи, хоча є по суті складовими єдиного механізму реалізації Національної стратегії на регіональному рівні. Ця ситуація, крім нестачі належної комунікації між обласними радами і обласними адміністраціями, висвітлює відсутність певної методичної бази для розробки регіональних планів заходів з реалізації Національної стратегії.
5. Адже в урядовому Плані заходів, затвердженому розпорядженням КМУ від 11.05.2017 № 296-р, яким керувались ОДА, КМДА, ОВЦА при розробці своїх планів, містяться лише декілька окремих завдань для органів регіонального рівня.
6. У порушення завдань Національної стратегії та інших нормативних актів деякі регіональні органи публічної влади при розробці проектів програм і планів заходів оминули увагою чимало важливих питань, від вирішення яких залежить розвиток громадянського суспільства у відповідних регіонах.
7. Всупереч державній політиці, спрямованій на підвищення відкритості та інформаційної доступності діяльності органів публічної влади, деякі обласні ради та обласні органи виконавчої влади не розміщують своєчасно на своїх сайтах ані проекти планів і програм, ані вже затверджені документи. Або роблять це у спосіб, коли доступ до цих важливих публічних актів є дуже ускладненим.
8. Практично на жодному сайті неможливо знайти інформації про хід виконання регіональних програм і планів заходів. Не зрозуміло, хто конкретно (крім записаних у рішеннях облрад постійних комісій та заступників голови адміністрації) здійснює моніторинг виконання програм, планів заходів, чи враховуються і в якій формі оцінки громадських інституцій.
Мої особисті висновки після почутого/побаченого
1. Все вищезгадане повністю стосується Київської області, в якій чиновники ОДА своїми недолугими діями повністю «завалили» усі добрі починання свого ж першого начальника (Президента України) і забезпечили вкрай негативні показники виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на території Київської області.
2. Розуміння значення розвинутого громадянського суспільства у сталому розвитку регіону поки що є лише в Кіровоградській області, делегація якої була очолена першим заступником голови ОДА.3. Чиновницьке Сібурде (симуляція бурхливої діяльності) закладається вже у керівних до діяльності документах, які не містять механізму безумовної відповідальності посадових осіб за свої дії чи бездіяльність. Ця теза підтверджується тим, що попри мій досить критичний виступ жодна посадова особа Київської ОДА не отримала навіть дружнього штурхана від Кабінету Міністрів чи Адміністрації Президента, чиї представники брали участь у нараді.
Для ясності подаю мій виступ
Конституція. Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Правова – значить, мають бути визначені правові норми, механізм моніторингу їх виконання і гарантована невідворотність покарання за невиконання цих норм. І звичайно, норми мають бути конкретними та вимірюваними.
У програмі сприяння розвитку громадянського суспільства у Київській області, окрім загальних фраз можна нарахувати лише 3 конкретні та вимірювані заходи:
• створення ресурсного центру сприяння діяльності організацій громадянського суспільства
• проведення щорічного регіонального Форуму організацій громадянського суспільства з публічною презентацією річного звіту про виконання Програми
• надання на конкурсних засадах фінансової підтримки проектам організацій громадянського суспільства області.
Жоден з них не виконаний.
Чому так відбувається?
Аналіз чинних документів, спілкування з посадовими особами і власні спостереження дозволили виокремити кілька ключових причин:
1. Чиновницьке безкарне СІБУРДЕ – симуляція бурхливої діяльності.
2. Усталена практика відписок замість конкретної роботи.
3. Відсутність мотивів у відповідальних посадових осіб до зміни усталених методів роботи і стереотипів та налагодження взаємовигідної співпраці з громадянським суспільством.
4. Документи, які видаються як керівництво до дії чиновників усіх рівнів, не містять механізмів моніторингу та відповідальності конкретних осіб за їх невиконання.
5. Відсутністю моніторингу і відповідальності керівництво держави фактично заохочує неконкретність і необов´язковість у діяльності посадових осіб усіх рівнів. Так би мовити, активно діє принцип: неконкретність планів компенсується необов´язковістю їхнього виконання.
Які підстави для таких висновків?
Хочу почати з невеликої цитати з офіційної відповіді на інформаційний запит.
Що таке відповідь на запит про надання інформації? Це значить, посадовець узяв конкретний документ, який має бути в наявності, та відіслав його копію запитувачу. Якщо конкретного документа немає, починаються роздуми на тему «координаційна рада бере безпосередню участь у підготовці та проведенні заходів».
Проілюструю це на відповідях на запити, які я отримував як представник громадянського суспільства і регіональний експерт проекту моніторингу виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства.
1. Листом № 13 від 15.03.2018 р. я звернувся до КОДА з проханням про надання чинного списку членів регіональної ради сприяння розвитку громадянського суспільства при Київській обласній державній адміністрації.
Відповідь від 22 березня 2018 р.: «Повідомляємо, що запитувана Вами інформація потребує пошуку серед значної кількості даних та опрацювання великого обсягу інформації, відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строк розгляду Вашого запиту продовжено до 20 робочих днів.»
Лише 11 квітня був підготовлений лист з обнадійливим текстом: «2 квітня головою КОДА був затверджений новий склад регіональної ради сприяння розвитку громадянського суспільства» і доданий відповідний список.
2. Листом № 15 від 22.03.2018 р. я попрохав надати текст Звіту про виконання обласного плану заходів на 2017 рік щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, який за твердженням посадових осіб управління з питань внутрішньої політики був обговорений на засіданні регіональної ради сприяння розвитку громадянського суспільства при Київській облдержадміністрації від 23.11.2017 р.
У відповідь було отримано інформацію про «бурхливу» діяльність по створенню умов для проведення громадських експертиз, «конструктивізм і обмін думками щодо суспільного діалогу в області, розвиток лідерських якостей керівників громадських організацій з метою забезпечення їх керованості», але не ТЕКСТ звіту, який має бути доданий до протоколу засідання, якщо таке насправді відбулося.
Які прогнози на майбутнє при незмінних умовах?
Переконаний, що без рішучих і відповідальних дій з боку керівництва обласної держадміністрації, Національна стратегія розвитку громадянського суспільства у Київській області не має жодного шансу бути виконаною навіть на 10 %.
Не стріляйте в піаніста: грає як уміє
Сказати, що ми сиділи і лише писали запити, не можна. Коли був здійснений ретельний аналіз стану виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства у Київській області, листом № 11 від 15.02.2018 р. до голови Київської обласної ради і голови КОДА мною було запропоновано провести робочу нараду з питання виконання Програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Київській області, з порядком денним:
1. Підведення підсумків виконання Програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Київській області
• Оцінка виконання Плану дій у 2017 році за формальними ознаками
• Оцінка змісту Програми загалом, прогноз наслідків її виконання
• Оцінка змісту Програми і Плану дій на 2018 рік
2. Обговорення можливостей/потреби внесення змін та доповнень до чинної обласної Програми сприяння розвитку громадянського суспільства та Плану дій на 2018 рік.
3. Обговорення плану першочергових спільних дій.
4. Створення робочої групи для підготовки змін та доповнень до Програми і Плану дій на 2018 рік, обговорення організаційних, процедурних та фінансових умов і потреб.
Від жодного з адресатів відповіді не надійшло. Телефонні перемовини на цю тему з начальником управління внутрішньої політики паном Євстратовим також не дали жодних результатів.
1. Сподіваюсь, результати сьогоднішнього семінару-наради та попередніх аналогічних заходів стануть підставою для найсерйозніших кадрових і організаційних висновків у вертикалі державного управління.
2. Національна стратегія конче потребує дієвого механізму громадського моніторингу і оцінки діяльності органів влади, посадових і виборних осіб. Можливим прикладом такого механізму може бути чинний проект моніторингу, який виконується під керівництвом А.С.Крупника. Але у випадку чесної та відповідальної позиції ключових осіб усієї вертикалі виконавчої влади.
3. Термінового коригування потребують нормативно-правові акти, які регулюють інструменти місцевої демократії, зокрема стосовно обов´язковості впровадження цих інструментів для виконавчих органів місцевого самоврядування.
4. Потребує термінового перегляду перелік функціональних обов´язків посадових осіб, у сфері відповідальності яких є сприяння розвитку громадянського суспільства, а також механізм оцінки виконання ними цих обов’язків.
5. Публічне обговорення щорічних планів реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства та підсумків їх виконання має стати обов´язковим елементом у системі оцінки діяльності посадових осіб підрозділів з питань внутрішньої політики на всіх рівнях управління.
Валерій Панько, директор проекту "Нова якість соціальних послуг через впровадження механізму соціального замовлення у Білій Церкві та Київській області"
Захід був організований в рамках виконання проекту «Громадський супровід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016-2020 роки на регіональному рівні», який виконується ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" в контексті Проекту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні».
Аналіз чинних документів, спілкування з посадовими особами і власні спостереження дозволили виокремити кілька ключових причин:
1. Чиновницьке безкарне СІБУРДЕ – симуляція бурхливої діяльності.
2. Усталена практика відписок замість конкретної роботи.
3. Відсутність мотивів у відповідальних посадових осіб до зміни усталених методів роботи і стереотипів та налагодження взаємовигідної співпраці з громадянським суспільством.
4. Документи, які видаються як керівництво до дії чиновників усіх рівнів, не містять механізмів моніторингу та відповідальності конкретних осіб за їх невиконання.
5. Відсутністю моніторингу і відповідальності керівництво держави фактично заохочує неконкретність і необов´язковість у діяльності посадових осіб усіх рівнів. Так би мовити, активно діє принцип: неконкретність планів компенсується необов´язковістю їхнього виконання.
Які підстави для таких висновків?
Хочу почати з невеликої цитати з офіційної відповіді на інформаційний запит.
«В Київській обласній державній адміністрації напрацьовано усталені традиції співпраці з консультативно-дорадчими органами, яка проводиться в руслі конструктивізму та обміну думками щодо реалізації суспільного діалогу в Київській області, що є вагомою ланкою у справі налагодження громадянського консенсусу, взаєморозуміння між органами влади і громадянським суспільством».Давайте розглянемо це взаєморозуміння на конкретних прикладах.
Що таке відповідь на запит про надання інформації? Це значить, посадовець узяв конкретний документ, який має бути в наявності, та відіслав його копію запитувачу. Якщо конкретного документа немає, починаються роздуми на тему «координаційна рада бере безпосередню участь у підготовці та проведенні заходів».
Проілюструю це на відповідях на запити, які я отримував як представник громадянського суспільства і регіональний експерт проекту моніторингу виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства.
1. Листом № 13 від 15.03.2018 р. я звернувся до КОДА з проханням про надання чинного списку членів регіональної ради сприяння розвитку громадянського суспільства при Київській обласній державній адміністрації.Відповідь від 22 березня 2018 р.: «Повідомляємо, що запитувана Вами інформація потребує пошуку серед значної кількості даних та опрацювання великого обсягу інформації, відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строк розгляду Вашого запиту продовжено до 20 робочих днів.»
Лише 11 квітня був підготовлений лист з обнадійливим текстом: «2 квітня головою КОДА був затверджений новий склад регіональної ради сприяння розвитку громадянського суспільства» і доданий відповідний список.
2. Листом № 15 від 22.03.2018 р. я попрохав надати текст Звіту про виконання обласного плану заходів на 2017 рік щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, який за твердженням посадових осіб управління з питань внутрішньої політики був обговорений на засіданні регіональної ради сприяння розвитку громадянського суспільства при Київській облдержадміністрації від 23.11.2017 р.
У відповідь було отримано інформацію про «бурхливу» діяльність по створенню умов для проведення громадських експертиз, «конструктивізм і обмін думками щодо суспільного діалогу в області, розвиток лідерських якостей керівників громадських організацій з метою забезпечення їх керованості», але не ТЕКСТ звіту, який має бути доданий до протоколу засідання, якщо таке насправді відбулося.
Які прогнози на майбутнє при незмінних умовах?
Переконаний, що без рішучих і відповідальних дій з боку керівництва обласної держадміністрації, Національна стратегія розвитку громадянського суспільства у Київській області не має жодного шансу бути виконаною навіть на 10 %.
Не стріляйте в піаніста: грає як уміє
Сказати, що ми сиділи і лише писали запити, не можна. Коли був здійснений ретельний аналіз стану виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства у Київській області, листом № 11 від 15.02.2018 р. до голови Київської обласної ради і голови КОДА мною було запропоновано провести робочу нараду з питання виконання Програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Київській області, з порядком денним:
1. Підведення підсумків виконання Програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Київській області
• Оцінка виконання Плану дій у 2017 році за формальними ознаками
• Оцінка змісту Програми загалом, прогноз наслідків її виконання
• Оцінка змісту Програми і Плану дій на 2018 рік
2. Обговорення можливостей/потреби внесення змін та доповнень до чинної обласної Програми сприяння розвитку громадянського суспільства та Плану дій на 2018 рік.
3. Обговорення плану першочергових спільних дій.
4. Створення робочої групи для підготовки змін та доповнень до Програми і Плану дій на 2018 рік, обговорення організаційних, процедурних та фінансових умов і потреб.
Від жодного з адресатів відповіді не надійшло. Телефонні перемовини на цю тему з начальником управління внутрішньої політики паном Євстратовим також не дали жодних результатів.
Ми далекі від намагань наздогнати і задушити в обіймах дружньої допомоги, коли цієї допомоги не потребують ті, кому за посадою слід виконувати нормативні документи. В такому випадку лишається побажати їм самостійно втілити усі чинні вимоги Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства. А ми ще з більшим завзяттям продовжимо моніторинг виконання завдань стратегії посадовими особами Київської обласної державної адміністрації.
Які очікування громадського експерта від сьогоднішнього заходу1. Сподіваюсь, результати сьогоднішнього семінару-наради та попередніх аналогічних заходів стануть підставою для найсерйозніших кадрових і організаційних висновків у вертикалі державного управління.
2. Національна стратегія конче потребує дієвого механізму громадського моніторингу і оцінки діяльності органів влади, посадових і виборних осіб. Можливим прикладом такого механізму може бути чинний проект моніторингу, який виконується під керівництвом А.С.Крупника. Але у випадку чесної та відповідальної позиції ключових осіб усієї вертикалі виконавчої влади.
3. Термінового коригування потребують нормативно-правові акти, які регулюють інструменти місцевої демократії, зокрема стосовно обов´язковості впровадження цих інструментів для виконавчих органів місцевого самоврядування.
4. Потребує термінового перегляду перелік функціональних обов´язків посадових осіб, у сфері відповідальності яких є сприяння розвитку громадянського суспільства, а також механізм оцінки виконання ними цих обов’язків.
5. Публічне обговорення щорічних планів реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства та підсумків їх виконання має стати обов´язковим елементом у системі оцінки діяльності посадових осіб підрозділів з питань внутрішньої політики на всіх рівнях управління.
Валерій Панько, директор проекту "Нова якість соціальних послуг через впровадження механізму соціального замовлення у Білій Церкві та Київській області"
Захід був організований в рамках виконання проекту «Громадський супровід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016-2020 роки на регіональному рівні», який виконується ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" в контексті Проекту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні».
Немає коментарів:
Дописати коментар