Чергова річниця Революції Гідності ознаменувалася перманентною психічною атакою на Гідність і Свободу українців

"Те, кто выжил в катаклизме, пребывают в пессимизме"

В.Висоцький

Вісім років тому, 21 листопада 2013 року почались не лише події, названі потім Революція Гідності. Цього дня у Білій Церкві відбулася ще одна непримітна подія. Тоді вперше для обговорення на Круглому столі у Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості були винесені ключові ідеї трансформації нашої країни через розвиток громадянського суспільства та формування нового суспільного договору. Причому важливо зазначити, що вже тоді ми наголосили на тому, що зміни мають початися на рівні громад.

Простою мовою, українці, які мають гідність і усвідомлюють себе громадянами, домовляються про правила нового життя у громаді, регіоні, країні. Фактично, створюють нову країну, в якій правила життя визначають не "слуги народу", а сам народ.

 Як бачите, 8 років тому ми спробували почати проектувати цю нову Країну Мрії. І таким проектом мали стати Правила життя, зведені у Програму сприяння розвитку громадянського суспільства у громаді Білої Церкви. А потім уже в новому суспільному договорі. Звичайно, незворотніми зміни стануть, коли цей процес охопить усі громади. Усвідомимо себе громадянами та домовимося про нові правила життя - тодій й країна зміниться...

Процитую тодішню журналістку РІА "Бліц" Вікторію Бірюкову, яка в статті "Круглий стіл із гострими кутами" і "Про громадянське суспільство та програму його розвитку" висловила свої враження від участі у Круглому столі: 

Збільшити

"Цікавий період в розвитку країни настає, і саме суспільство повинно приймати доленосні рішення. Приймати рішення й відповідати за них. Часто про Україну кажуть, мовляв, здобула демократію, а що робити з нею, не знає. От поки ми цього «не знаємо», хтось цим незнанням управно користується (і не сумніваймося, що так воно і є). Це ненормально, коли громада плутається в ногах у влади. Це по-дитячому, що ми свої інтереси висловлюємо вже тоді, коли тільки й залишається, що жити в наметі на вулиці й тижнями чергувати на мітингах. 

Ми повинні запровадити якісь більш цивілізовані механізми впливу на владу. Бо не зовсім правильно обурюватися й показувати своє «фе» тільки тоді, коли через нас уже фактично переступили. Підіймати свої п’яті точки з диванчиків варто не лише, коли допекло й відбувається щось, що вже ні в які рамки не входить, а бути ГРОМАДЯНИНОМ постійно й про наявність своєї громадянської позиції нагадувати владі без перерви та вихідних. А поки що... маємо ту владу, на яку заслуговуємо".

Наведу лише кілька характерних штрихів, що маємо і заслуговуємо.

Мабуть на честь роковин чиновники вирішили відрапортувати про досягнення. Наприклад, представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич у Facebook повідомив: 

"Сьогодні 21 листопада 2021 року втратив чинність Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про осоливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Ганебна ВЕЗ «Крим», яка дозволяла вести економічну діяльність на ТОТ України в Криму та містила дискримінаційні положення щодо громадян України, які постійно мешкають в Криму, вже не існує".

Вдумайтеся: усвідомлені власною гідністю народні депутати у 2014 році приймають цю "ганебність", а нинішні тугодуми майже два роки думали, що з нею робити!

На кліматичному саміті у Глазго Україна в особі Президента В.Зеленського взяла зобов'язання повністю відмовися від вугільної генерації до 2035 року. При цьому, за твердженням народного депутата Людмили Буймістер, план трансформації вугільних регіонів відсутній, і ніхто толком не може сказати, що робити з атомною генерацією (з 2028 року частину блоків має бути виведено з експлуатації відповідно до норм МАГАТЕ). Що нас чекає в недалекому майбутньому?

Більшість українців уже забули, що "миші з’їли 800 вагонів зерна із Держрезерву", і жодна посадова особа не понесла заслуженого покарання.

Ми вже звикли до численних повідомлень про масштабні схеми розкрадання бюджетних коштів, природних ресурсів та української земельки.

А ще ми змирилися з суцільною безвідповідальністю посадових осіб і депутатів усіх рівнів за свої дії чи бездіяльність плюс катастрофічну непрофесійність людей, що приймають рішення, як нам усім жити і на що витрачати наші з вами бюджетні гроші. Парадокс: люди, які не створюють суспільного продукту, безкарно ним розпоряджаються!

21 листопада 2021 року чиновники різних мастей піднесено згадували про Революцію Гідності, в ході якої українці раптом проявили свою гідність, і ми начебто стали жити у Країні Гідних Людей. От лише скільки їх - гідних? Як стверджував свого часу Вільфредо Парето - достатньо 20%, які здійснюватимуть 80% змін.

Але про яку гідність можна говорити, якщо чиновники усіх країв відверто плюють на Конституцію, законодавство України і з усіх сил намагаються "нагнути" громадян "добровільно" взяти участь у всесвітньому експерименті із ширянням маловивченою рідиною, яку вони чомусь називають "вакциною".

Жаль, що багато людей справді вірять, що ці нікчеми турбуються про здоров'я і благополуччя людей. Нікчеми, які:

• зруйнували систему охорони здоров'я, у т.ч. санітарну, епідеміологічну служби
• підняли тарифи на комунальні послуги до захмарного рівня під виглядом "економічного обгрунтування"
• цілеспрямовано нищать малий і середній бізнес, промислове виробництво
• вичавлюють в офшорну юрисдикцію ресурси країни, там же лишаються прибутки від продажу окремими особами власності всього народу
• виставили потужний майновий бар'єр для отримання якісної вищої освіти
• перетворили безоплатну систему охорони здоров'я громадян у прибутковий сектор розподілу продукції фармацевтичних компаній, спочатку за рахунок самих громадян, а тепер уже і державний бюджет вичавлюється, аби прогодувати виробників гидоти, на яку вони хочуть підсадити не лише українців, а і все людство. Яку вони називають "вакциною", а потім цим же ротом їдять!
• стимуллють постійне зростання цін на продукти харчування.

Проте не все так погано, і ми можемо з оптимізмом дивитися в майбутнє.

По-перше, все більше українців починають розуміти, що ними відверто маніпулюють і намагаються згуртувати для мандрівки у новітній цифровий "Бабин яр". І не погоджуються з такою перспективою. І ця незгода проявляється не лише в кухонних розмовах чи протесних акціях, а вже й у юридичній площині.

По-друге, аферюги та їхні холуї в урядах більшості країн світу явно не вкладаються у графік і почали метушитися, коли вже почали виплачувати премії тим, хто ширнувся. Українців чомусь вважають повними дурниками, якщо обмежилися простою обіцянкою заплатити з купою дивних умов цієї виплати.

Обриси Нюрнбергу-2 стають все більш реальними і неухильно наповнюються задокументованими фактами злочинів конкретних посадових та інших осіб проти людства. Щось мені підказує, що не пройде і півроку, як ми станемо свідками грандіозного розвінчання світової афери, яку серйозні жартуни називають "пландемія". Недарма кажуть, що темрява згущується перед світанком.

Валерій Панько