Білоцерківська стратегія 2025: спроба незалежного аналізу

Обговорення проекту Стратегії розвитку Білої Церкви, що відбулося 27 лютого 2016 р. у приміщенні місцевого театру ім. П.Саксаганського, вже досить жваво і з різним ступенем захоплення коментувалось у соціальних мережах.

Сам факт стратегічного планування розвитку міста вже є позитивом і кроком вперед. Але громадянам потрібно бути пильними щодо щирості намірів учасників процесу, бачити їхні явні чи приховані замисли, можливу підміну понять, робити висновки, виправляти вади і рухатися вперед.

Ми спробуємо зробити короткий аналіз як самого документу, так і власне процесу його обговорення, який був запропонований організаторами. Нагадаємо, у матеріалах дійство називалося «громадськими слуханнями», тож з цього ракурсу і будемо робити висновки.

Ненависть накапливается в душах, спрессовывается и взрывается из-за пустяка

"Мир подошел к некоему рубежу; если он переступит его, все превратится в безумие: люди станут ходить с незабудкой в руке или при встрече убивать друг друга. И будет недоставать малого, лишь одной капли воды, которая переполнит чашу: допустим, на улице на одну машину, на одного человека или на один децибел станет больше. Здесь есть какой-то количественный предел, который нельзя переступить, однако никто за ним не следит...". (Милан Кундеру)

 Виталий Коротич передал редакции "ГОРДОН" свое новое эссе.
Хорошо, подумал я, если б собрались еще живые старики, авторитетнейшие персоны, лауреаты Нобелевской премии мира, такие как Михаил Горбачев, Шимон Перес, Джимми Картер, Лех Валенса, и обратились к сегодняшним мировым лидерам с открытым письмом. В этом письме они бы напомнили, что немало сделали для того, чтобы из повседневности ушла идеология коммунизма, основанная на классовой ненависти, на призыве к уничтожению одних людей во имя блага других ("Кто поет не с нами, тот против нас", "Если враг не сдается, его уничтожают").

На підтримку осередків духовного, культурного, мистецького життя Білої Церкви - міста Добра та Світла.

Чому я прикипіла душею і серцем до філіалу ЦБС №10, що на вулиці Крижанівського – масив Піонерський, де щільність населення пенсіонерів, людей похилого віку, найбільша в місті? Бо це, як і Будинок органної Музики та парк «Олександрія» прихисток моєї душі. Затишне місце, куди поспішаю з радістю в серці, з надією, що знайду, не без допомоги працівників бібліотеки, таку книгу, яка втамує спрагу знань, задовольнить природню людську потребу в емоціях та почуттях. Адже не хлібом єдиним живе людина.

Буває навідуюсь до бібліотеки у різних справах по декілька разів на день.Саме тут я ознайомлююсь з літературними новинками та періодикою, бо передплатити її не дозволяє матеріальний стан, поспілкуюсь з такими ж як я пенсіонерами в клубі «Чарівна мить» місцевої «Академії пенсіонерів».
А як професійно влаштовуються колективом бібліотеки на чолі з Ганною Григорівною Нагорною (завідуючою) зустрічі з письменниками, іншими цікавими людьми та мистецькими колективами! Вони завжди захоплюючі, актуальні, надихаючі на Добро. Дякую вам, шановні бібліотекарі, за даровану радість, увагу та любов! Вдячна Богу за можливість безкоштовно користуватись безцінними послугами бібліотеки нашого масиву.
Також я повністю погоджуюсь з думкою відомого в світі музиканта, який неодноразово відвідував Білу Церкву, Михайла Казініка: "Если какая-то умная страна, планируя бюджет на следующий год, поставит под номером один культуру — это и будет ее первым шагом к миру, красоте, гармонии и покою". Стосується це і міста і родини і окремої людини.
(Пенсіонерка, мешканка Піонерського масиву, читачка філіалу бібліотек № 10 В.М. Узарська)

Медіаграмотність - на часі

У читальному залі бібліотеки-філіалу №8  відбувся одноденний тренінг з медіаграмотності, організований фондом «Творча  ініціатива», відділом у справах сім'ї та молоді Білоцерківської міської ради й Білоцерківською міською централізованою бібліотечною системою.

Метою міжнародного проекту «Програма медіаграмотності для громадян» є посилення стійкості людини перед дестабілізуючою силою впливу неправдивої інформації. (Докладніше)   Тренінг у книгозбірні провів президент Фонду Валерій Панько. Учасниками заходу стали молодь, бібліотекарі ЦБС та соціально активні громадяни, що дізнались про захід з сайту фонду в Інтернеті.   Присутні хотіли дізнатись, яким медіа можна довіряти, як навчитись правильно та аргументовано відповідати опоненту, як зуміти відрізнити правдиву інформацію від неправдивої, захиститися від фейків, стати медіаграмотним, отримати навики правильного користування медіа.   Якщо тривалість тренінгу ( з 11.00 до 18.00) спочатку спантеличила деяких учасників, то в кінці дня майже ніхто цього не помітив. Дійство відбулося на одному подиху, за що ми дуже вдячні Валерію Івановичу і його команді. Справу вони роблять важливу. Адже наразі без Інтернету ми - ні на крок, а там не все так просто, як здається. Валентина Тимошенко (міська газета «Громадська думка» від 13 лютого 2016 р.)