 |
Піньковська Емма. Моя земля: розповіді. - Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2011. - 16 с. |
Будь-яка книга має властивість дивувати читача не тільки новими фактами, але і оновленим змістом, що відкривається раптом у, здавалося б, давно знайомих речах. Як і коли це одкровення відбувається? У кожної людини по-своєму і в різний час. Швидше за все - у міру розвитку в ньому вдумливості, уміння міркувати логічно і роздумувати над питаннями, що стосуються не тільки власного благополуччя.
Юним друзям, які закінчили
початкову школу знань,
присвячується.
ПЕРЕДМОВА
Мало хто з дитячого віку замислюється про своє майбутнє. А воно, це майбутнє, настає непомітно. Все, що було вчора або в минулому місяці, або в минулому році - це минуле.
Все, що відбувається сьогодні, тут і зараз - це теперішній час.
Кожен наступний день, кожний наступний тиждень, місяць і
кожен наступний рік - це твоє майбутнє.
Майбутнє буває близьке (завтра) і далеке (в старості).
Час летить швидко.
Діти підростають, переходять з класу в клас, і стають
дорослими. Звички свої всі люди починають формувати в минулому (в дитинстві). Які властивості для формування свого
характеру опанує дитина, такою людиною вона і стане в подальшому своєму житті.
Хто ти? Чи можеш перерахувати свої чесноти? А недоліки
свої знаєш? Що є в тобі такого, над чим треба було б ще попрацювати, щоб
змінитися на краще?
Можна побажати бути правдивим,
але якщо не намагатися стати таким, то залишишся не повністю правдивим: не у
всьому, не завжди, не з усіма. Це буде напівправда. Якщо дитина звикне чинити
так, а інші не будуть вважати її правдивою, то вона образиться на людей.
Якою людиною ти мрієш бути? Справедливою чи несправедливою? Сильною
чи слабкою? Чесною чи хитрою? Здоровою
чи хворою? Примножуй своїми вчинками добрі і благородні якості. Старайся! Але
починати слід з правдивої оцінки
самого себе.