Загальний рівень судочинства, імітація боротьби з коррупцією зокрема, апсолютне лицемірство нині в Україні - явище старе як світ. В байках Леоніда Глібова воно описано дуже влучно та дотепно, додати нічого. Треба бути йму вдячними за надану можливість поглянути на себе збоку, запитати себе: "доки будемо слухатись"лисиць" і відпускати "щук"? Може досить бути телепнями та ходити по-колу, а включати здоровий глузд, робити висновки та якось вже еволюціонувати. Україна таки має таланти, до них би дослухатись, тобто "свого не цуратись", як писав наш Т. Г. Шевченко.
Актуальність байок Глібова, просто вражає - все так і є, до найдрібніших деталей. Мабуть вже, пора " добрячих та плохих" поміняти на просто чесних професійних і порядних.
Актуальність байок Глібова, просто вражає - все так і є, до найдрібніших деталей. Мабуть вже, пора " добрячих та плохих" поміняти на просто чесних професійних і порядних.