субота, 5 січня 2019 р.

НУТРО, НАТУРА І КУЛЬТУРА

Рерих Н.К. Звезда героя, 1936
Будь-яка екстремальна ситуація дуже яскраво висвічує у людській породі «нутро» (дух), «натуру» (душу) і «культуру» (розум).
 Помічаючи той факт, що навколо стало більше агресії, і осмислюючи це парадоксальне явище у багатьох цивілізованих країнах, при зростаючому інтелектуальному рівні людей, дуже хочеться поставити собі питання: якої злісності у людях більше і чому? Вірніше, якого роду агресія найбільш проявлена на даному етапі розвитку людства: відсутність любові до самого себе (від невігластва), відсутність любові до ближнього (від аморальності) чи відсутність любові до Бога (від безбожництва)?
Ось воно що! Невже збувається пророцтво Спасителя душ людських про те, що настане час і «почуєте про війни та воєнні чутки», «і повстане народ на народ», і будуть «мор та голод та землетруси настануть місцями», «все ж це – початок хвороб» , «і тоді один одного будуть зраджувати і зненавидять один одного». «І через беззаконня любов багатьох охолоне. А хто витерпить аж до кінця – той спасеться» (Мт. 24: 4-13).

Вираз «через беззаконня» означає, що при порушенні політиками (вождями народу) деяких країн хоча б однієї з цих заповідей: «шануй батька і матір», «не вбивай», «не свідчи неправдиво», «не кради», «не чини перелюбу»,«не заздри», суспільство навіть найбільш грамотних і освічених людей не буде вважатися духовно просвітленим і душевно здоровим. Біда все та ж, яку помітив ще Піфагор дві з половиною тисячі років тому: «лицемірство священнослужителів, атеїзм вчених і брехливість демократів».

неділя, 23 грудня 2018 р.

Соціальне замовлення у Білій Церкві у поперечному шпагаті

20 грудня 2018 року був визначальним днем для соціального замовлення у 2019 році, адже на бюджетній сесії депутати мали затвердити фінансування проведення конкурсу соціальних проектів в сумі 900 тисяч гривень, як було визначено у відповідній Програмі, що була прийнята лише місяць тому.
Знаючі люди вже після затвердження Програми казали нам, щоб не розслаблялися, і переконували, що грошей на її виконання депутати не виділять. Вони помилились. Таки виділили, але... в 10 разів менше, ніж планувалося. Пропонуємо переглянути, як голосували депутати.

Риторичне запитання - чи можна з такою сумою починати конкурс соціального замовлення - навіть не варто задавати. Це наче якесь посміховисько і відверте знущання над громадськими організаціями, які було повірили депутатам міськради і вже готують свої проекти на конкурс соціального замовлення.
З іншого боку - конкурс таки затвердили, подяка їм, могли б і цього не зробити.
Перші гарячі висновки (остаточні дивіться кінці матеріалу):
1. Непослідовність рішень депутатів і посадовців знищує довіру до влади загалом.
2.  Соціальне замовлення – це реальний рушій розвитку громадянського суспільства.
3. Лишається ще примарний, але шанс, що депутати переглянуть своє рішення і таки знайдуть необхідну суму для повноцінного конкурсу соціального замовлення.
***
Все почалося з посадовців, які готували проект бюджету і формували порядок денний. Поки що невідомо, хто саме з чиновників порушив листопадовий депутатський вердикт про фінансування соціального замовлення.
Те, що питання фінансування соцзамовлення не впало як сніг на голову за вимогою депутатів Андрія Короля та Ігоря Гейла, для депутатів і посадовців не новина. Більш того, зразу після отримання інформації про відсутність фінансування соціального замовлення у проекті бюджету ми направили листа міському голові Геннадію Дикому. Його ж копія була роздана усім депутатам. Знайомтеся.

субота, 15 грудня 2018 р.

ДЕ МЕЖА МІЖ СВОБОДОЮ І ВСЕДОЗВОЛЕНІСТЮ?





Сьогодні молодь, яка виросла в умовах проголошеної свободи і демократії в одній конкретно взятій країні, із захватом зруйнувала, крім пам'яток про минуле життя своїх батьків і дідів, ще і всі державні інститути, почала поступово тверезішати. Все більше відчуваючи на собі жах безрозсудної вседозволеності.
Хто винен, що відомства, які мають стримувати осіб, що демонструють у суспільстві аморальну і божевільну поведінку, діють «не так», «не там», «не з тими»? Невже справа в тому, що загальне сп'яніння свободою все ще триває? Що робити? Мається на увазі: що робити «непитущим» і тим, хто вже повністю «протверезів»? Як, що, коли, кому щось вирішувати і щось забороняти? І що робити волелюбним людям у вільній і незалежній державі, якщо їх мову і дії починають забороняти, припиняти, засуджувати?
Ось на ці сакраментальні питання відповіді знають люди віруючі й розумно мислячі.
Перша відповідь прозвучить, як не дивно, у вигляді питання: «а судді хто»? Друга відповідь, теж у вигляді питання: а ти сам-то що пропонуєш? І третя запитальна відповідь або відповідне запитання: а сам-то ти що уже зробив і наскільки ефективним є те, що ти зробив для протверезіння і оздоровлення суспільної моралі? Ото ж бо й воно! Дуже багато розумні люди звикли скаржитися, дорікати, критикувати, констатувати те, що не подобається. «Жнив багато та робітників мало» (Лк. 10: 2)
І що робити? Знову заборони: не робити того, не говорити цього? Як же співвіднести поняття вільної волі і численних заборон, що виходять у дитинстві від батьків, в юності – від вчителів, у зрілому віці – від державних мужів? Де ж вона, свобода?

вівторок, 4 грудня 2018 р.

Training Course "Inclusion & Diversity Taster"

European Training Calendar

New training offers

Training Course "Inclusion & Diversity Taster"

Training Course

27 - 31 May 2019 | Bucharest, Romania
Training course for “mainstream” youth work organisations, motivated to start working on inclusion & diversity issues and/or include more diverse groups in their international projects.
Organizer:
SALTO Inclusion & Diversity and the Romanian National Agency for the E+ Programme (National Agency)
This activity is for participants from:
Russian Federation, Eastern Partnership countries, Erasmus+: Youth in Action Programme countries
Application deadline (24h CET):
3 February 2019
See details
The short link for this training offer is https://trainings.salto-youth.net/7709.

понеділок, 3 грудня 2018 р.

Як тебе полюбити, Києве…


Коли друзі запропонували переглянути кілька відеозамальовок з проекту «Наш дім» (див. Facebook чи YouTube), що був створений за підтримки Українського культурного фонду, мимоволі мені згадалась давня історія 2002 року. Тоді один із впливових депутатів Білоцерківської міськради спробував за своєю ініціативою запросити нашу невелику групу мислителів створити концепцію Програми розвитку міста. І в тексті написаного нами документа була фраза «Наше місто». В сенсі – місто його мешканців.
Ця фраза викликала коротку репліку тодішнього міського голови «не ваше, а наше місто», після чого депутат на певний час перестав бути впливовим.

З таким чорногуморним настроєм я поринув у нетрі Фейсбука…

пʼятниця, 23 листопада 2018 р.

І знову вибори!

...
«Якщо я стану Президентом
Молочні ріки потечуть!
То ж скористайтеся моментом
Єдиновірний вибрать путь!
Зроблю для вас усе безплатним:
І газ, і воду, і тепло…
Не буде пострілів гарматних,
Клянуся вам, я ж не трепло!
Як ті вареники в сметані,
Отак ми з вами заживем!
Не продамо свій скарб останній –
Родючий наший чорнозЕм!



середа, 21 листопада 2018 р.

«Дайош доброго царя!» або 5 років утрачених можливостей, набитих гуль та впертого суспільного граблінгу

«Дуже хочеться жити під мирним небом, де закон
справедливий для всіх, а справедливість узаконена». 
Листопадовий день 21 числа 2013 року згадується, перш за все, початком відомих подій на Майдані, коли на заклик Мустафи Найєма на популярне місце зібрань почали збиратися активні громадяни.
Для мене з невеликою групою колег це ще й день, коли ми вперше винесли на обговорення на Круглому столі результати нашого філософського осмислення дійсності – проекту Програми розвитку громадянського суспільства, яку ми умовно назвали «Правила життя у громаді». Тоді ми почули багато думок, від обережної підтримки з рекомендаціями детально опрацювати конкретні кроки до втілення цих правил до категоричного «ваша програма ніколи не буде прийнята» від тодішнього заступника міського голови.
Уточнюю: з 16.00 до 18.00 ми говорили про гідність, свободу, відповідальність, правила життя у громаді, громадянське суспільство і механізми сприяння його розвитку. Більш докладно про це у матеріалі на сайті Фонду «Творча Ініціатива».

ВДРУГЕ НА ТІ Ж ГРАБЛІ?

Скільки було розмов про необхідність змінити правила життя, негайне створення гарантованих запобіжників концентрації абсолютної влади в одних руках? Багато. Чим закінчилося? Принципово нічим: у Верховній Раді знову продовжилась і навіть розквітла буйним цвітом практика «піаністів-кнопкодавів», між народом і владою остаточно утворилась непереборна прірва, а країна вчергове готується обирати Президента, який має лише права і не несе будь-якої реальної відповідальності.
Відомий соціолог Ірина Бекешкіна ще під час подій на Майдані вказувала: «Насправді проблема не в тому, хто буде керувати Україною після відставки Януковича чи Азарова. Потрібно терміново трансформувати Україну в нормальну, цивілізовану, демократичну країну, в якій народ матиме важелі впливати на будь-які рішення влади і без Майдану. Адже революції виникають там і тоді, де не працюють механізми демократії».
НЕ ПОЧУЛИ!