У книзі автор розповідає про відомих людей міста, що в різні роки пішли за вічну межу. Це — письменники, художники, музиканти, науковці, медики, працівники освіти, актори, громадські діячі...
Передмова
У липні 2014 року, у популярному в місті виданні - газеті «Юр’ївська земля» з’явилась рубрика «Негаснучі свічі», яку веде заслужений працівник культури України, почесний громадянин міста А.І. Кульчицький. Перші ж опубліковані нариси викликали великий інтерес, численні схвальні відгуки і пропозиції. Авторові цих рядків, як професіональному історикові, довелось долучитись в різних виданнях до історії нашого славного древнього міста: «Місто над Россю. Путівник» (1991);, «Біла Церква. Шлях крізь віки» (1994);, «Біла Церква. Короткий історичний нарис» (2013). Звичайно, там названо багато історичних діячів, знаменитих особистостей, пов’язаних з історією міста, яке засновано Ярославом Мудрим у 1032 році, що на 115 років раніше Москви.
А зараз, шановний читачу, ви тримаєте в руках книгу, яку без усякого перебільшення можна вважати сучасною історією нашого міста. Ви віднайдете тут нариси про широко відомих людей - партійних й господарських керівників, про діячів культурної сфери - художників, поетів, музикантів, акторів театру, працівників освіти, охорони здоров’я тощо.
Відміна держрегулювання ставить крапку в багаторічній епопеї державного лицемірства під назвою "турбота про малозабезпечених громадян"
Володимир Гройсман вирішив прибрати один з інструментів тиску на бізнес – регулювання ціни на хліб. Він думає, що це допоможе здолати корупцію.Колись у лихі 90-ті мені довелося домагатися одного позитивного рішення у міськвиконкомі. Не буду заглиблюватися у деталі рішення, але поділюсь думкою мого колеги, який займався процедурою проходження рішення.
На моє здивоване запитання "Як тобі вдається добиватися позитивних рішень?", він посміхнувся, і видав секрет фірми: "А я в кожен проект рішення ставлю якесь дебільне питання, яке гарантовано викличе супротив. І борюсь саме за цей пункт як лев. А в потрібний момент здаюсь".
Щось мені нагадало цю розмову, коли почув про останні новації від Кабміну – відпустити формування цін на дитяче харчування, хліб, борошно, крупи, яйця, соняшникову олію та м'ясо-молочні продукти. Цитую прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана: "Пілотний проект зі скасування державного регулювання цін на продукти харчування є антикорупційним кроком, який дозволить подолати один з інструментів тиску на бізнес".
"Перемены в нас самих и в мире, в котором мы живем, не происходят в одночасье ‒ они требуют времени. Но если мы не приложим усилий, то ничего так и не произойдет. Перемены приносят не решения правительств или ООН. Настоящие перемены грядут, когда отдельные люди вступают на путь собственного преобразования, руководствуясь ценностями, что лежат в самом сердце всех нравственных систем человечества, данными научных открытий и здравым смыслом."Далай-лама
Спочатку наведу цитату з книги Фрідріха Хаєка "Шлях до кріпацтва", яку прочитав у пості Олександра Лєменова: "Щоб побудувати кращий світ, ми повинні знайти в собі мужність почати жити по-новому. Ми повинні прибрати перешкоди, які через людську дурість недавно опинилися у нас на шляху, та вивільнити творчу силу індивідів. Замість того, щоб «планувати прогрес», ми повинні створити сприятливі умови, щоб він насправді відбувався".
Інша цитата – за Принципом Парето 20 % соціально активних громадян здійснюють 80% змін. Такі громадяни є не лише в громадському секторі, а й у бізнесі чи органах державної та місцевої влади. І для успішних змін вони потребують певних інструментів та механізмів.
2013 року за ініціативою колишнього голови громадської ради Анатолія Федоровича Голоса була створена і 21 листопада вперше побачив світ проект Програми розвитку громадянського суспільства і соціального партнерства, яку ми назвали "Правила справедливого життя". Головним лейтмотивом програми стали слова українсько-польського письменника, історика, філософа і гуманіста (1513-1566) Станіслава Оріховського-Роксолана: «Справедливість – це душа держави, головна чеснота, на основі якої мають вирішуватися всі питання».
Чем больше в коллективе, городе, государстве будет совестливых и любящих ближнего своего сограждан, тем меньше станет преступлений и, естественно, меньше наказаний, а в судейской практике – меньше ошибок.
На ком лежит ответственность за воспитание законопослушных граждан? Понятно, что на родителях, учителях и руководителях всех рангов.
Но, если в государстве растет число преступлений, это наводит на мысль, что в семьях, школах, в руководителях разных коллективов и всей страны умножилось количество людей, не имеющих ни совести, ни «любви к ближнему своему»? Кто виноват? Что делать? Как выжить человеку трудолюбивому, законопослушному, справедливому в окружении безбожных, бессовестных, безумных соотечественников, сотрудников, соседей и даже родственников?
Вопрос: кто виноват, если лжецы встречаются среди родственников, соседей, сограждан, современников?
Ответ: сам виноват, если тебя сплошь и рядом окружают лишь лжецы.
Вопрос: Я-а-а-а-а?
Ответ: ты, конечно, так как оцениваешь слишком придирчивым взглядом слова и поступки других. В то же время, прощаешь и оправдываешь в себе маленькие хитрости и незначительную лесть, когда это нужно тебе. Вспомни закон зеркального отображения и магнитного притяжения. С одной стороны ты, как более правдивый, видишь (как в зеркале) то, что уже знаешь, и притягиваешь к себе магнитом правдивости менее правдивых людей. Притянув, «вытягиваешь» из них своим большим магнитом правдивости их меньшую правдивость, которая есть на дне совести у подошедшего к тебе человека. Но сверху, у тех, кого обвиняешь, лежит его неполноценная правдивость, и ты это качество отчетливо видишь. Помни, в тот момент, подошедший близко к тебе человек нуждается в твоей помощи.
Вопрос: и что же мне с этим делать? Как помочь тому, кто мне противник?
Пиньковская Э.А. Ликбез (читать полностью)
У книзі автор розповідає про відомих людей міста, що в різні роки пішли за вічну межу. Це — письменники, художники, музиканти, науковці, медики, працівники освіти, актори, громадські діячі...
