Про реформи, ідеологію, технології та Культуру

Ідеологія - це система суспільного мислення, не тільки теоретичне оформлення яким-небудь соціальним шаром своїх уявлень про закономірності розвитку суспільства, вона включає в себе також систему цінностей і норм, які задають орієнтири до дії.

Якщо замислитись, то насправді приходиш до висновку, що ніяка висока і новітня технологія не замінить ідеологію, що має свої, тільки їй притаманні соціальні функції.

Потрібність технологій безсумнівна у всіх сферах, а служать вони загальному благу тільки, коли підпорядковані відповідній ідеології.

Від того яка ідеологія покладена в основу, таку державу і побудуємо. Реальність така, що дві системи зіткнулися в Україні - капіталізм і соціалізм, йде взаємопроникнення. Потрібно народити, синтезувати щось принципово нове з найкращими елементами обох систем - постіндустріальне, інформаційне суспільство, про яке писали в різні часи теоретики еволюції суспільного розвитку.

Постає слушне питання : чому буксують реформи?
Про відсутність чіткої єдиної ідеології реформ, як першопричини їх гальмування, говорить президент Центру економічного розвитку (ЦЕР) О. Пасхавер (Відеоблог "Революція цінностей" на Espreso.TV. 

1 квітня 2015 р. )

Програма розвитку громадянського суспільства є технологією трансформації України з корупційної олігархократії в Державу Відповідальності йСправедлівості, пріоритет Культури - це ідеологія, фундамент.

ЧТО ЭТО ЗА ВРЕМЯ НАЧАЛОСЬ?

Живем под звездами и маемся.  Грешим под солнцем и не каемся.  Сын на отца идет войною.  До брата брат стоит спиною.            (Э.А. Пиньковская "Причины и следствия")

…Что это за время началось?  Люди, как будто по команде, все разом, перестали любить и уважать друг друга, и это взамен тому, что было? После объявления нового курса развития нашего общества, якобы в более демократичное и цивилизованное, наступила разруха во всем. Вместо того, чтобы становиться еще честнее, следователи и судьи принялись фальсифицировать судопроизводство, искажая действительность тем, что не доискивались правды. Множилось мздоимство и лжесвидетельство. Надо чаще задавать себе эти вопросы. Прямо так и спрашивать: - Ты в какой роли себя комфортнее ощущаешь: взяточника дающего или берущего? Коррупционера искушающего или искушаемого? Рабовладельца или раба?  Об этом же спрашивать чиновников, бизнесменов, ученых и так далее, всех остальных граждан. Пусть думают, с чем сжились, чего не распознали вокруг себя,  против чего восстали?...

(отрывок из рассказа Ии Сапиной "Нужны новые слова или новые люди?")