Милосердя, як сувора справедливість

МИЛОСЕРДЯ – співчутливе, доброзичливе, дбайливе, любовне ставлення до іншої людини. Милосердя – це доброта та мудрість.

Серце милуюче. Милість сердечна. Як зрозуміти суть цього?
Милосердя – це почуття (думка + емоція).
«Пізнання почуттів – процес необхідний в епоху милосердя та співчуття». 
«Милосердя слід відрізняти від зовнішньої благодійності, коли серце не бере участі у справах милосердя. Милосердна людина знає, що «на добро треба відповідати добром, а на зло – справедливістю».
  (Е.А. Піньковська)

Один із проявів милосердя – сувора справедливість.

Є люди, що стогнуть і плачуть, споживачі, потрібно виявляти до них милосердя, але й певну суворість, допомагаючи таким чином їм подолати лінь і жалість до себе.
Сувора справедливість – «…це означає суміщення певної суворості та справедливості».
Не кожен і не одразу може зрозуміти та прийняти таке милосердя ні від Бога, ні від людей.
СПРАВЕДЛИВИЙ – діючий об'єктивно, відповідно до істини. Спрямований на здійснення правильних, нагальних завдань. Істинний, правильний.

Милосердя, як сувора справедливість  болісне, змушує страждати, переживати душевні муки. Зате в результаті позбавляє від ще незрівнянно більших страждань у майбутньому, які міг би заподіяти незжитий порок (вада, гріх) його носію.