Післявоєнна відбудова і подальший розвиток України будуть відбуватися в складних умовах внутрішньої та зовнішньої конкуренції інтересів, а тому потребує нестандартних, інноваційних, самостійних системних рішень, а також максимального залучення активної частини суспільства.
Йдеться про статистично доведену частку 20% за Принципом Парето. Адже саме ці люди мають здійснити 80% змін. А для цього потрібно створити необхідні умови, інструменти і механізми аби мінімізувати можливий негативний вплив частини старої еліти у намаганні адаптувати зміни у своїх приватних інтересах.
Основні функції держави: внутрішня і зовнішня безпека, а також створення умов для самореалізації громадян, їх культурного розвитку.
Перш за все, потрібно точно визначити "діагноз" країни, без пом’якшень і завуальованості аби призначити правильні та найбільш ефективні "ліки". І назвати глибинні причини та конкретних "героїв" нинішнього стану.
Наведемо лише декілька штрихів:
1. Маємо чесно визнати, що в Україні за 30 років збудовано корупційну державу, в якій громадяни фактично не мали важелів впливу на ключові процеси, у тому числі виборний. Чинне законодавство по суті було поступово, але цілеспрямовано адаптоване для укріплення корупційної системи, зберігаючи ряд "декоративних" і декларативних політичних інструментів і процесів.
Наведемо лише декілька штрихів:
1. Маємо чесно визнати, що в Україні за 30 років збудовано корупційну державу, в якій громадяни фактично не мали важелів впливу на ключові процеси, у тому числі виборний. Чинне законодавство по суті було поступово, але цілеспрямовано адаптоване для укріплення корупційної системи, зберігаючи ряд "декоративних" і декларативних політичних інструментів і процесів.
2. Політика малих змін (справ) була тактично ефективною (сприяла певним локальним поліпшенням), але стратегічно провальною, адже не руйнувала фундамент цієї корупційної держави, зате прикрашала її "фасад" псевдодемократії. Натомість внутрішня політика країни не стала результатом ретельного визначення причинно-наслідкових зв’язків та розробки збалансованої стратегії сталого розвитку України. Як результат, чинні державні й регіональні плани і програми розвитку скоріше нагадують своєрідний "вінегрет рішень" задля досягнення лобістського консенсусу.
3. Майданні форми впливу громадян на політичні процеси себе вичерпали, а останнім часом і навіть дискредитували.
Чому це відбувалося? Насправді є лише три ключових причини нинішнього стану країни, які призвели до формування корупційного тіньового державного монстра: відсутність культури у всіх сферах життя (спотворення цінностей), хаос в управлінні на всіх рівнях (що породило кадрову депрофесійність) та безвідповідальність посадових і виборних осіб за свої дії чи бездіяльність.
Країна (не держава) нарешті має визначитися, чи знову роками продовжувати поступове поліпшення фасаду корупційної системи чи сформувати новий суспільний договір і створювати нову країну справедливості та відповідальних громадян, з урахуванням позитивного досвіду та історичних уроків минулого.
На етапі післявоєнної відбудови Україна має шанс на перезаснування держави як м’якого (порівняно зі всеохватною революцією) способу радикальної зміни економічної, соціальної та культурної політики, втілення дієвих інструментів та механізмів справжнього народовладдя і сталого саморозвитку країни.
Перезаснування держави та створення ефективного механізму відновлення країни, трансформації економічної та суспільно-політичної системи, а також її сталого розвитку – виконання цих завдань потребує системного проектного підходу, команди, спроможної здійснити стратегування, напрацювання єдиного комплексу з інноваційних та вже перевірених часом ефективних рішень, а також координацію та управління проектом.
Серед визначених рішень (але не обмежуючись ними) мають бути передбачені:
1. Впровадження механізму безумовної відповідальності посадових і виборних осіб (депутатів) усіх рівнів за свої дії чи бездіяльність. У тому числі за створення умов для безкарного розграбування природних ресурсів країни, зловживань на митниці, у податковій політиці, лобістському бюджетуванні, тарифоутворенні, державних закупівлях, судовому свавіллі, суцільних відкатах тощо. Відповідальність має відповідати рівню впливу особи на розподіл і витрачання ресурсів. Інститут колективної відповідальності (а юридично це = фактично повній безвідповідальності) має зникнути назавжди.
2. Формування необхідної та достатньої моделі прозорого, раціонального та ефективного управління на всіх рівнях за активної участі та під контролем громадянського суспільства з використанням ефективних мало бюджетних інструментів громадської участі та впливу. Створення, впровадження і контроль безумовного дотримання кадрової політики нової країни. Ліквідація "партійно-політичного" впливу окремих груп інтересів. Створення і впровадження декларованої ще кандидатом у Президенти України В.Зеленським системи народовладдя. Радикальна зміна виборчої системи, позбавленої партійного диктату та узурпації, заміна конкуренції маніпулятивних політичних технологій на конкуренцію професійних команд.
3. Пріоритет культури . Розробка основ культурної політики, зокрема, трансформації суспільних цінностей виживання у цінності розвитку, формування громадянської культури. Принципова зміна функцій Міністерства культури з пріоритетом в експертну і моніторингову з точки зору відповідності рішень державних органів затвердженій культурній політиці.
План надзвичайних дій створюється на короткий термін (до 2 років), протягом якого поетапно мають бути здійснені ключові трансформації з наступним стратегуванням довготривалого розвитку країни. Цей план не може бути результатом консенсусу політичних чи фінансових еліт, оскільки чинний стан країни багато в чому є результатом деструктивної діяльності саме численних політичних партій, які нині є переважно надбудовами фінансово-політичних груп.
План мінімально має включати наступні розділи:
1. Система управління.
4. Культурна політика незалежної України.
Можливі додаткові розділи:
Команда проекту
В умовах обмеженості в часі та ресурсах до виконання завдань традиційно можуть бути залучені урядові структури за участю профільних наукових установ або експертні команди неурядових організацій, які мають досвід виконання подібних завдань і належний професійний потенціал. І найбільш імовірно, що вони будуть пропонувати рішення, перевірені практикою у значно відмінних економічних, суспільно-політичних, історичних та інших умовах. Але існує ризик того, що ці рішення певною мірою чи повністю можуть бути залежні від груп впливу (політичних, економічних, грантових тощо).
Війна назавжди змінили не лише Україну, а й увесь світ. Тому потрібен цілий комплекс рішень, як перевірених часом, так і принципово нових, адекватних змінам [2]. Згенерувати їх та включити в єдиний комплекс може незалежна команда, спроможна вийти за межі усталених рішень, максимально дистанційована від груп впливу і яка буде управляти проектом.
[1] Парадокс: з 1991 року відбувалась цілеспрямована адаптація законодавства під інтереси фінансово-промислової еліти, свідоме порушення конституційних основ при мовчазній згоді Конституційного Суду. І з цим правовим обтяжливим "вантажем" ми маємо відбудовувати країну?!
[2] Креативність – це значить узяти вже відомі елементи і з’єднати їх унікальним чином (Жак Фреско, виробничий інженер, промисловий дизайнер і футуролог).
На етапі післявоєнної відбудови Україна має шанс на перезаснування держави як м’якого (порівняно зі всеохватною революцією) способу радикальної зміни економічної, соціальної та культурної політики, втілення дієвих інструментів та механізмів справжнього народовладдя і сталого саморозвитку країни.
Пропонований сценарій та управління змінами
Перезаснування держави та створення ефективного механізму відновлення країни, трансформації економічної та суспільно-політичної системи, а також її сталого розвитку – виконання цих завдань потребує системного проектного підходу, команди, спроможної здійснити стратегування, напрацювання єдиного комплексу з інноваційних та вже перевірених часом ефективних рішень, а також координацію та управління проектом.
Серед визначених рішень (але не обмежуючись ними) мають бути передбачені:
1. Впровадження механізму безумовної відповідальності посадових і виборних осіб (депутатів) усіх рівнів за свої дії чи бездіяльність. У тому числі за створення умов для безкарного розграбування природних ресурсів країни, зловживань на митниці, у податковій політиці, лобістському бюджетуванні, тарифоутворенні, державних закупівлях, судовому свавіллі, суцільних відкатах тощо. Відповідальність має відповідати рівню впливу особи на розподіл і витрачання ресурсів. Інститут колективної відповідальності (а юридично це = фактично повній безвідповідальності) має зникнути назавжди.
2. Формування необхідної та достатньої моделі прозорого, раціонального та ефективного управління на всіх рівнях за активної участі та під контролем громадянського суспільства з використанням ефективних мало бюджетних інструментів громадської участі та впливу. Створення, впровадження і контроль безумовного дотримання кадрової політики нової країни. Ліквідація "партійно-політичного" впливу окремих груп інтересів. Створення і впровадження декларованої ще кандидатом у Президенти України В.Зеленським системи народовладдя. Радикальна зміна виборчої системи, позбавленої партійного диктату та узурпації, заміна конкуренції маніпулятивних політичних технологій на конкуренцію професійних команд.
3. Пріоритет культури . Розробка основ культурної політики, зокрема, трансформації суспільних цінностей виживання у цінності розвитку, формування громадянської культури. Принципова зміна функцій Міністерства культури з пріоритетом в експертну і моніторингову з точки зору відповідності рішень державних органів затвердженій культурній політиці.
План надзвичайних дій створюється на короткий термін (до 2 років), протягом якого поетапно мають бути здійснені ключові трансформації з наступним стратегуванням довготривалого розвитку країни. Цей план не може бути результатом консенсусу політичних чи фінансових еліт, оскільки чинний стан країни багато в чому є результатом деструктивної діяльності саме численних політичних партій, які нині є переважно надбудовами фінансово-політичних груп.
План мінімально має включати наступні розділи:
1. Система управління.
a. Адміністративно-територіальний устрій.
b. Принципи організації державного, регіонального та місцевого управління.
c. Державна і регіональна кадрова політика.
d. Ревізія законодавчих і нормативних змін за 30 років [1], створення надзвичайної Карти правових реформ.
f. Конституційна реформа.
2. Відповідальність.
a. Пакет нормативно-правового забезпечення щодо втілення Принципу безумовної відповідальності посадових і виборних осіб за свої дії чи бездіяльність.
b. Виборча система, механізм відповідальності учасників виборчого процесу за невиконання чи неналежне виконання передвиборчих зобов’язань, подолання партійно-політичного диктату.
3. Надзвичайна економічна політика.
a. Модель місцевої та регіональної економіки сталого розвитку.b. Модель державної інноваційно-інвестиційної Економіки майбутнього.
Можливі додаткові розділи:
- Відновлення системи охорони здоров’я.
- Принципи та підходи комунальної реформи.
- Освіта і наука в новій Україні.
- Соціальна політика.
Очікувані результати від планованих дій
- Вперше в новітній історії Україна представить світу демократичну модель держави справедливості й відповідальності.
- Інститут Президентства (з усіма службами), Парламент і місцеві ради, а також виконавчі органи усіх рівнів перестануть бути ласим місцем для особистого збагачення за рахунок українців.
- Популізм і маніпуляційні технології впливу на суспільну свідомість втратять смисл.
- Корупція втратить смисл свого існування (отримання неправомірної вигоди від займаної посади буде занадто дорогою і невідворотно покараною справою).
- Запровадження механізму безумовної відповідальності протягом першого року радикально якісно змінить функціонування усіх гілок влади, відкриє дорогу професійним управлінським кадрам, забезпечить оздоровлення фінансової системи і тарифної політики, а також заблокує розкрадання чи неефективне використання бюджетних коштів.
- Завдяки створенню нової системи управління і відповідної кадрової політики протягом 2-х років суспільство отримає дешеву і в той же час ефективну управлінську ланку на всіх рівнях. На керівних посадах працюватимуть найбільш досвідчені професіонали.
- Початок трансформації суспільних цінностей: від цінностей виживання до цінностей розвитку (за А.Пасхавером). Загальний термін ціннісних трансформацій триватиме не менше 20 років.
- Суспільне визнання ролі культури як базового чинника розвитку:
- Культура в СОЦІУМІ передбачає дотримання прав людини.
- Культура в ПРАВОЗАХИСТІ – рівність і справедливість.
- Культура в ЕКОНОМІЦІ – чесність.
- Культура у ПОЛІТИЦІ – миролюбність і терпимість.
- Культура в НАУЦІ – прагнення істини.
- Культура в МИСТЕЦТВІ – піднесення Добра.
- Культура в РЕЛІГІЇ повинна вміщати все перераховане, це і буде проявом любові.
МАТРИЦЯ ДОБРОГО ВРЯДУВАННЯ
Війна назавжди змінили не лише Україну, а й увесь світ. Тому потрібен цілий комплекс рішень, як перевірених часом, так і принципово нових, адекватних змінам [2]. Згенерувати їх та включити в єдиний комплекс може незалежна команда, спроможна вийти за межі усталених рішень, максимально дистанційована від груп впливу і яка буде управляти проектом.
Управляюча команда має напрацьовувати ключові ідеї, стратегічні цілі та загальні плани, ставити технічні завдання окремим відібраним командам фахівців для напрацювання технологій та методик, здійснювати моніторинг виконання завдань та вносити оперативні корективи. При цьому діяльність команди не має бути публічною.
Валерій Панько, президент Фонду "Творча Ініціатива"
____________________________________[1] Парадокс: з 1991 року відбувалась цілеспрямована адаптація законодавства під інтереси фінансово-промислової еліти, свідоме порушення конституційних основ при мовчазній згоді Конституційного Суду. І з цим правовим обтяжливим "вантажем" ми маємо відбудовувати країну?!
[2] Креативність – це значить узяти вже відомі елементи і з’єднати їх унікальним чином (Жак Фреско, виробничий інженер, промисловий дизайнер і футуролог).
Немає коментарів:
Дописати коментар