Єднаймося, бо ми того варті!

Скільки було розмов про необхідність змінити правила життя, негайне створення гарантованих запобіжників концентрації абсолютної влади в одних руках? Багато. Чим закінчилося? Принципово нічим: у Верховній Раді знову продовжилась практика "піаністів", а ми починаємо гратися у вибори. Вп’яте готуємося обирати Президента, який має лише права і не несе будь-якої відповідальності.

Відомий соціолог Ірина Бекешкіна нещодавно вказувала: "Насправді проблема не в тому, хто буде керувати Україною після відставки Януковича чи Азарова. Потрібно терміново трансформувати Україну в нормальну, цивілізовану, демократичну країну, в якій народ матиме важелі впливати на будь-які рішення влади і без Майдану. Адже революції виникають там і тоді, де не працюють механізми демократії".

Переконаний, що вказана трансформація має здійснюватися на філософському грунті культури і справедливості. На думку українського історика, філософа і гуманіста XVI століття Станіслава Оріховського-Роксолана, «справедливість – це душа держави, головна чеснота, на основі якої мають вирішуватися всі питання. В істинній державності найбільшою цінністю є людина, захищена законом».

А щодо культури найточніше висловився культуролог, голова Асоціації музеїв і галерей Зеновій Мазурик: "Управляти модернізаційним процесом складніше, ніж розставляти на відповідальні пости неграмотних управлінців, але «своїх» відданих функціонерів. У такому процесі роль культури має вийти за межі галузі. Культура як модернізаційний чинник інтегрує і збалансовує всі види суспільної діяльності, урівноважує свободу відповідальністю, творить культурні обмеження. А без цього неможливий рух у краще майбутнє".
Отже, сьогодні нам конче потрібно сформулювати спільне для 46 мільйонів українців бачення майбутнього своєї країни. Тобто, сформувати соціальне замовлення для майбутньої стратегії розвитку країни, а також ПРАВИЛА СПРАВЕДЛИВОГО ЖИТТЯ в інтересах громадян і держави в цілому. Плюс гарантії їх неухильного виконання усіма громадянами, незалежно від посади чи майнового стану.
Це той грунт, на якому зросте порозуміння Сходу і Заходу, Півдня і Півночі, минулого і майбутнього, бізнесу і влади. А також зробить безглуздими керовані політтехнологами виборчі маніпуляції. Лише після цього можна думати, хто буде тими менеджерами, які організують втілення наших побажань. Починаючи з Гаранта Конституції.
Нагадаю, що кожен з чотирьох Президентів з усіх сил протидіяв унормуванню механізму імпічменту. І жодна політична сила не проявила потрібної наполегливості після обрання до Верховної Ради. Значить, принципові зміни мають відбутися до виборів.
Маю конкретні пропозиції, але спочатку ліричний відступ.
Колись знайома розказала історію, як за одну хвилину в молодій родині запанував мир і спокій: дружина застосувала прийом «праска в голову» у відповідь на спробу рукоприкладства чоловіком. Давайте запасемося своїми прасками і попередимо, що будемо обирати Гаранта Конституції та депутатів Верховної Ради лише за умов:

1. Поширення дії Кодексу законів про працю на депутатів Верховної Ради у частині позбавлення депутатського мандата за прогул.
2. Безумовного виконання вимог Конституції про персональне голосування через механізм автоматичного позбавлення мандату при документальному підтвердженні голосування за іншу особу. Достатньо поставити шість-вісім ВЕБ-камер і не морочити голову з системою «РАДА-3, чотири чи п’ять…»
3. Прийняття пакету законів про імпічмент Президента.
4. Прийняття прозорого і системного Виборчого Кодексу з механізмом суворого і автоматичного покарання винних у порушеннях цього кодексу.
5. Впровадження автоматизованої технології проведення виборів, створеної нашими науковцями. Її використання гарантуватиме прозорі, чесні та дешеві вибори.
6. Запровадження механізму відповідальності кандидатів на виборах за невиконання передвиборчих обіцянок-цяцянок.
7. Усунення підгрунтя корупційної економіки за наступним алгоритмом:

a.затвердити Антикорупційну стратегію України на 2014-2017 роки (пропоновану коаліцією громадських організацій)

b.прийняти закони

• про націоналізацію
• про заборону використання офшорних схем при веденні підприємницької діяльності в Україні

c.визначити не більше 2 місяців для переведення зарубіжних офшорних активів в Україну

d.по закінченні цього терміну визнати протизаконним ведення бізнесу в Україні з використанням офшорних схем, націоналізувати підприємства, створені офшорними компаніями чи за їхньої часткової участі

    8.Всі законодавчі акти, прийняті Верховною Радою України з порушенням Конституції (голосування за відсутніх депутатів), мають бути переглянуті новим складом демократично і чесно обраного Парламенту.
    9.Прийняття Закону «Про безумовну відповідальність посадових осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність», умовно «Закон Честі». Де буде визначений автоматичний механізм кримінальної та фінансової відповідальності без виключень та послаблень. Причому рівень відповідальності має відповідати рівню займаної посади чиновника і його доступу до ресурсів чи впливу на прийняття рішень. Це може стати ключовим елементом Нового Курсу Нового Рузвельта для України.
І жодних посилань на "революційну доцільність"! Це буде тестом на чесність політиків.
Тепер спробую зібрати в купу думки на тему «правила життя» на рівні громади. Знову почну з грунту, на якому зросте нова демократія:

Як «виростити» місцеву демократію? Ще 2007 року в Європейській Стратегії Інновацій та Доброго Врядування на Місцевому Рівні були визначені 12 принципів доброго демократичного місцевого врядування. Базуючись на цих принципах, формулюю бажані очікування від такого врядування:

• Права людини ефективно захищаються не лише уповноваженим у Києві, а й у громаді
• Посадові особи виконавчих органів несуть жорстку та безумовну майнову і адміністративну відповідальність за свої рішення, дії чи бездіяльність
• Витрачання бюджетних коштів здійснюється виключно у відповідності до Бюджетного регламенту, який має бути прозорим і логічним
• Впроваджена система управління якістю надання комунальних та публічних послуг виконавчими органами місцевої влади
• Забезпечений моніторинг проблем громади та їх вирішення виконавчими органами місцевої влади (умовно «Книга скарг і пропозицій»)
• Запроваджений механізм електронного врядування і електронних консультацій з громадськістю
• Створений чіткий механізм і критерії оцінки діяльності органів виконавчої влади загалом і конкретних посадових осіб зокрема
• Створені умови для підвищення інституційної спроможності громадських організацій та розвитку соціального партнерства у громаді
• Місцева виконавча влада відповідально реагує на критичні публікації та відеосюжети у ЗМІ
• Місцеве Громадське радіо і телебачення у повній мірі та без перешкод висвітлюють громадську думку
• Існує чіткий і прозорий механізм підтримки соціально відповідального бізнесу, що діє в інтересах громади.

Щоб втілити ці очікування, варто створити відповідні місцеві правила і норми справедливого життя, які мають діяти автоматично, без виключень і особливих умов для певних осіб. Пропоную такий варіант цих правил і телеграфно – механізми їх реалізації:

Якщо ми втілимо ці правила життя в усій Україні, – матимемо нову державу. Без крові, потрясінь і страждань людей. Адже майбутнє України твориться не лише на київських вулицях і Майданах, а й у кожному місті, селищі чи селі, на вулиці чи вуличному кварталі, в родинах, врешті-решт. Із цих персональних майбутніх складається мозаїка держави і громадянське суспільство. Про яке періодично згадують державні мужі, але далі розмов рухатися не ризикують. А даремно, адже саме через громадянське суспільство ми вже домоглися змін у державі. Та можемо очікувати наступних:

Ми заслужили право називатися народом, а не електоратом чи біомасою. І висувати вимоги до майбутнього Президента чи депутатів, а не слухати казочки політтехнологів, як ми гарно заживемо при Гаранті Імярек.
Тож єднаймося і починаємо будувати нову політику в новій країні. Ми того варті!