пʼятниця, 4 квітня 2014 р.

Дещо про реформу місцевого самоврядування

 Не знаю як вам, але мені вже смішно вислуховувати численні гасла про неминучу реформу
місцевого самоврядування через «децентралізацію» і «справедливість у розподілі податків». 
Адже потужна виборча політична риторика майже повністю заглушила не лише голос 
громадянського суспільства, а й просто логіку. 


Таке враження, що політики всерйоз думають, що простий перерозподіл податків зможе вирішити всі проблеми місцевого самоврядування. І намагаються не помічати системний пакет законодавчих ініціатив, підготовлених громадськими активістами, втілення яких може дійсно кардинально змінити життя в Україні.В цій ситуації хочу вставити і свої 5 копійок на означену тему. Але спочатку давайте спробуємо кинути побіжний погляд на те, чим є місцеве самоврядування зараз. Отже, згідно чинного законодавства у місцевого самоврядування
Завдання:
  • зміцнення засад конституційного ладу України
  • забезпечення реалізації конституційних прав людини і громадянина
  • створення умов для забезпечення життєво важливих потреб та законних інтересів населення
  • розвиток місцевої демократії.
Найважливіші функції:
  • залучення населення до участі у вирішенні питань місцевого та загальнодержавного значення
  • володіння, використання  та управління комунальною власністю
  • забезпечення комплексного соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території
  • надання соціальних послуг населенню
  • забезпечення законності, громадської безпеки, правопорядку
  • охорона прав, свобод і законних інтересів громадян
  • соціальний захист населення
  • сприяння працевлаштуванню громадян
  • захист прав місцевого самоврядування.
На папері все виглядає чинно і логічно. Але давайте поглянемо за Христовим «По плодах їх узнаєте їх» і вимальовується досить таки цікава картина виконання колективними органами, посадовими особами та виконавчими службами делегованих нами повноважень.

Обидві структурні одиниці приймають рішення «від імені» населення і не несуть за свої рішення жодної відповідальності перед цим населенням (сподіваюсь, читач цих рядків розуміє, що «відповідальність на виборах» є простою партійно-політичною димовою завісою. Адже зруйнувати будь-яку структуру, не кажучи вже про ресурси громади, можна і за пару років).Є особа з частковою відповідальністю, це міський голова.
Є виконавчі органи і служби міськради, що опікуються наданням послуг.

Загальна тенденція: прагнення набуття монопольного становища чи часткової монополізації на базі чинної чи колишньої комунальної власності з метою отримання надавачами послуг максимального прямого чи прихованого прибутку. Звідси орієнтація на перманентне збільшення тарифів і відсутність стимулів до підвищення ефективності. Виняток складають ОСББ, які загалом не впливають на процес з причини кількісної мізерності.Ось така вимальовується ФОРМА.Чи можна говорити в такому випадку про РЕ-ФОРМУ (переформатування) діючої несистеми?Впевнений, що скоріш можна говорити про СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ місцевого самоврядування і вироблення стратегії найменш болісного переходу в новий стан.
Можливий варіант переходу може бути таким:
А нова ФОРМА буде містити і нові СМИСЛИ:
  • ефективне використання і примноження ресурсів громади
  • раціональне управління і координація
  • збалансованість категорій права/відповідальність
  • загалом сталий розвиток громади через соціальне партнерство.

Немає коментарів:

Дописати коментар