Гра без правил і без прав

«Пилите гири, Шура, они золотые». Ця фраза Великого Комбінатора згадалась, коли читаєш численні матеріали неоголошеної війни «бледнолицых с красноносыми», чи то пак перевізників з пасажирами чи влади з населенням у Білій Церкві.

Останнім бойовим зіткненням стало звернення міської Координаційної ради національно-демократичних сил «Народовладдя» до ключових посадовців міста з вимогою дати юридичну оцінку діям автотранспортних підприємств «Валоїс», Білоцерківський автобусний парк, «Діліжанс», КАН.


Нагадаємо, що коли перевізники Білої Церкви самовільно підвищили ціни на проїзд до 3 гривень, міські чиновники здивовано кліпали очима і розводили руками, мовляв, самоуправство. І лише потім після гарячих дебатів з’явилося рішення про 2.5 гривні.
Це вже навіть не дивує, оскільки чиновники не те що собаку – слона з’їли в замилюванні очей і приховуванні очевидного факту: в місті немає нормальних правил життя. Якщо у нас сталась прикра подія з перевізниками – відкриваємо Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту й читаємо, чи можуть самовільно змінюватися тарифи і яке покарання передбачено. І чинимо згідно правил. До речі, спроби знайти на офіційному сайті Білоцерківської міськради документ під назвою "Порядок здійснення перевезень пасажирів транспортом загального користування в м. Біла Церква" не увінчалися успіхом. При тому, що це має бути здійснено згідно цілої низки нормативних документів.
Отже, наведення порядку у перевезенні пасажирів слід починати з розробки і затвердження Порядку перевезень. Далі - оголошення нового прозорого конкурсу на право перевезення пасажирів за новими правилами, які містять імперативні положення типу «порушив правила і з наступного дня ти вже не перевізник».
Тригривнева проблема взагалі не варта обговорення, якби не одна цікава деталь, що лишається поза увагою суспільства. Мова йде про неформальний «корупційний податок» через запроваджених Януковичем «інституту смотрящіх», що брали з усіх фінансових операцій від 20 до 30% у «всеукраїнський общак». А ще офіційні цифри 40% тіньової економіки. От і рахуємо 60% у кишеню спритникам поза бюджет.
Якщо влада змінилась насправді, мають змінитися і тіньові схеми, вірніше, – зникнути взагалі. В такому випадку старого тарифу у 2 гривні мало б з головою вистачити і на оскаженілий бензин, і на покриття інших витрат.
А коли ціни зростають і більше нічого не змінюється – можу констатувати, що в Революції Гідності ми потерпіли чергову поразку.
Проте вірю, що не все ще втрачено. Битва з Системою за справедливі правила життя продовжується. Як і «гаряча дружба» із північним сусідом на безкраїх просторах Південного Сходу…