О СОЗНАНИИ

Почему сегодня люди часто употребляют такие характеристики? Сознание – трезвое, пьяное, отсутствует. Гражданин – сознательный, несознательный, неадекватный. Поступок – осознанный, неосознанный, безнравственный. Сознание – способность мыслить, рассуждать и определять свое отношение к действительности как свойство высшей нервной деятельности человека. Возможно, пришла пора разумно мыслящим, интеллигентным, образованным современникам внимательнее изучить свою мыслительную деятельность? Как это сделать?

Если бы разумно мыслящие люди стали зрячими, а разумные люди стали трезвыми, тогда общественное сознание непременно бы пробудилось к миротворчеству, пониманию, правдивости и уважению во взаимоотношениях между людьми, нациями и народами разных стран.  Пиньковская Э.А. Ликбез (читать полностью)

ДОБРО И ЗЛО

Верующие, знают, что зло творят люди безбожные, бессовестные и безумные, потому молят Бога о снисхождении к ним (зло творящим).

Господи! Вразуми тех, кто не ведает, что творит зло по своей воле. Господи! Истреби в людях без чести их нечестивость. Господи! Дай безбожным узреть истину, яви им чудо прозрения! Аминь!

Добро и зло  категории вполне материальные, потому что являются следствием жизнедеятельности человека. Добрая мысль рождает доброе слово. Доброе слово предполагает дальнейшее доброе дело. Почему же так много зла творится там, где люди считают себя добрыми?

Ия Сапина. Ликбез - Товариство культури "Світло" (читать полностью )

Культурна політика в незалежній Україні: не сповнені надії і втрачені можливості. Що далі?

Для нової влади у нових умовах перехідного періоду від авторитаризму до демократії, де загострилися всі соціальні проблеми, культура стала валізою без ручки: важко нести і кинути не можна, бо в ній є щось цінне, але поки невідомо що і як його використати.  На найглибшому рівні українського народу, на рівні культури, протягом століть його недержавного буття зберігалась і передавалася з покоління в покоління найвища цінність – свобода . В умовах неволі цінність свободи набувала різноманітних форм культурного вираження і поширення у різних верствах народу. Це впливало на якість стосунків із зовнішнім світом, на розвиток інших цінностей, які відображали сенс життя, на поведінковий модус і на організаційні форми, виражалось в героїзації борців за свободу і міфологізації боротьби як способу визволення. На рівні культури формувалися й транслювалися культурні форми та способи захисту своєї ідентичності від зовнішнього політичного, ідеологічного і релігійного тиску. Знамените «хуторянство» є однією з таких форм.

Якщо виходити з чотирирівневої моделі суспільства: культура, громадянське суспільство, інституції, ідеологія, то в умовах бездержавності культура як найглибший рівень, на якому формуються сенси життя, цінності, свідомість, традиції, не могла мати впливу на формування інституцій, а лише в певних умовах обмежено і підконтрольно створювала зародки громадянського суспільства та формувала ідеологію, орієнтовану на боротьбу за незалежну державу.

Прощання з ілюзіями: будуємо Державу Справедливості та Відповідальності

– Товарищ прапорщик, остановите поезд!
– Поезд, стой! Раз-два! (Анекдот радянських часів)

Це про те, що як і поїзд, – досконалу в своєму роді корупційну систему і викривлену
свідомість громадян аж ніяк не подолати намірами, розмовами та командами про «реформи». Якщо хтось мав ілюзії, що українських корупціонерів можна здолати одною лівою, прийнявши найкращий закон, запровадивши спеціальний комітет і давши найширші повноваження чесним-пречесним комітетчикам – його можна негайно записувати у клінічні оптимісти або клієнти цікавих закладів для Наполеонів.

Останнім часом найпопулярнішим словом, поряд з «війна», стало «реформи». Якщо відверто, його вже настільки затерли і знівелювали, що будь-яке згадування автоматично викликає іронічну посмішку. Бо поки що мало конкретних кроків – одні розмови, люди не відчувають конструктивного руху до змін. Правда, є надія на новий уряд, особливо на досвідчених та непідкупних західних «варягів», яких Європа й Америка, втомлені від хронічного безслідного зникнення фінансової допомоги та кредитів, змушено делегували на ключові урядові посади.

Не заигрались ли политики?

Стоит проанализировать: не заигрались ли политики? Бывает такое, когда выборы ради выборов, чтобы захватить власть.Реформы ради реформ, чтобы ничего не делая, симулировать активную деятельность. Конфликт ради конфликта, чтобы неудачи списать на противника. Такое встречается и в быту: болезнь ради болезни, чтобы получать льготы. Подобное поведение называется СИБУРДЕ (симуляция бурной деятельности). Где же предел? Где мера целесообразного и соизмеримого поведения? Построением такого государства, где у людей в сердце – Божественные заповеди,а в разуме – старание их выполнить, человечество занимается много тысячелетий.

1.  Народ достоин своего правительства (так как избираются лучшие из худших). 2. Политики делают то, о чем втайне мечтают их избиратели (в делах депутатов, как в зеркале, отображается то, что народ носит в мыслях своих). 3. Нельзя объять необъятное (нельзя осчастливить всех, во всем и сразу). Ия Сапина. Ликбез - Товариство культури "Світло" (читать полностью )

ПРАВИЛА ХОРОШОГО ТОНУ (згадаєм)

Правила хорошого тону цікаво та зрозуміло викладені у книжці для дітей Емми Піньковської "Моя земля", призначеній для формування почуттів: миролюбності, правдивості, вдячності і відповідальності, таких необхідних у вихованні дітей раннього віку. Нам, дорослим, не завадить час від часу теж їх згадувати.  Читати книгу повністю Правило перше: не плюй на землю! Якщо треба виплюнути з рота зайву слину, то це можна зробити непомітно в серветку або в носовичок. Ці речі слід мати при собі постійно. Будь благородною людиною. Правило друге: не сміти. Кидай сміття тільки в урну, або в сміттєвий бак, або в свою кишеню. Пам'ятай, що порядок і чистота зберігаються не там, де прибирають, а там, де не смітять. Будь охайною людиною. Правило третє: не руйнуй! Не ламай, не обривай гілок з дерев, кущів, не зривай квітів у парках, у лісі, на вулиці. Не дряпай стіни в під'їздах і ліфтах. Посади дерево або квітку. Так ти принесеш радість усім, що живуть поруч з тобою. Будь дбайливою людиною.

Збережемо "Олександрію" для нащадків !

25.08.2018р.

Дендропарк "Олександрія". Най, най, най

Рекорди дендропарку «Олександрія»:

- найбільший дендропарк України – площа 405,6 га;

- найстаріший дендропарк України – заснований у 1788 році;

- має найбільшу серед парків і садів України колекцію рослин – понад 2500 видів, сортів та форм;

- діброва парку є найбільшою старовіковою (середній вік дубів 200 років, максимальний – понад 400 років) і чистою заплавною дібровою України (можливо навіть Європи) – площа 48 га;

Велика галявина (композиційне ядро парку) має більше 200 років, є рекордсменом за кількістю рослин, що зростають на обмеженій площі – 170 видів на 10 га.

- на території парку зростають найстаріші в Україні тюльпанове дерево та сосна Веймутова.

Так написано про наш Білоцерківський парк «Олександрію» на одному з сайтів. Можна ще знайти в інтернеті, спеціальних виданнях чимало матеріалу по темі. У 2002 році їй був присвячений цілий номер "Міської газети" (№35(69) від 9.09.2002р). Серед дописувачів були шановані люди: художники, науковці, працівники парку, громадські діячі – дуже цікавий матеріал. Піднімались різні аспекти життя парку, згадували про програму його розвитку та спостережну раду з посиланням на статтю «Олександрію треба рятувати усім миром» (газета «Сім’я», №9 від 28.02.2002 р.) Далі про наболіле. Важко оцінювати як рятували і що врятували ті хто хотів це зробити за останні 12 років?

Факти, на жаль, невтішні, принаймні з точки зору кількості втрачених цінних дерев. Стихія постаралась, час невблаганний теж мабуть бере своє. Найбільше вражає втратами велика галявина: від Веймутової сосни залишилась третина, є інші загиблі та поранені дерева, рятують їх як можуть, а вони все одно гинуть наче сигналячи нам про те, що не так щось робимо.

Наскільки можна спостерігати, особливо за останні декілька років, кардинально змінилась поведінка пересічних відвідувачів на тій же Великій галявині: під соснами та березами частенько розташовуються (навіть з дитячими колясками) групки відпочиваючих, буває бігають собаки і діти, граючи в м'яч. Про весільні кортежі вже зайве й говорити: заходять далеко в глиб галявини для фотографування. Сміття звичайне явище, можна за декілька хвилин назбирати на відстані витягнутої руки від доріжки, жменю обгорток від цукерок, морозива, останки гумових різнокольорових кульок, пластикові пляшки трапляються теж. Все це при тому, що урни поряд в достатній кількості та й прибирається регулярно. Всі ці явища набрали досить масового характеру.

20.05.2012 р.

Можна вже і авто побачити, що повільно рухається алеєю збоку руїн вздовж галявини. Може виняток і випадковість звичайно. Ось з другого боку галявини сперлись на величезну тополю (осокір), яка на превеликий жаль починає всихати, два новенькі спортивні велосипеди, їх власники відпочивають на лавочці поряд. Таке суспільство споживання маємо, нічого тут додати.

А була ж Велика галявина як святиня – «ні ногою», багато поколінь білоцерківців так виховані, тому і боляче дивитись на цю «демократію», яка проявляється як вседозволеність та потурання замість відповідальності та законослухняності.

"Велика галявина повинна бути заповідною. Такого трав'янистого покриву не зустрінеш у ландшафтних парках. І хіба це не наша гордість і краса, що ми її будемо перетворювати просто в газон?" - писала ще 2002 р. Галина Кляшторна, науковий співробітник дендропарку.

Все починається ніби з дрібниць, а призводить до великих негараздів і на Великій галявині теж.

Зараз навіть зауваження дітворі та молодшому поколінню незручно робити, ні на що посилатись, не має таблички про правила поведінки на галявині. Така табличка біля центрального входу є: про правила поведінки на екологічній алеї, з поясненнями, проханнями, дотепними жартами навіть. При спробі все ж зробити таке зауваження, у відповідь дівчиною десь років 20 було сказано таке: «А вам чим це заважає, ідіть куди йшли, всі так чинять і охорона, коли ходиш, ніколи нічого не каже».

Читати в таких випадках лекцію про охорону довкілля якось недоречно, сто відсотків - правильно не будеш почутий. Спасибі, що не послали далі, а тільки туди, куди йшли і навіть на ви. Якщо без жартів, то мабуть для виправлення ситуації, табличкою (бажано декількома) з поясненнями та закликами не обійтися. Можна ще додати попередження про штраф на кругленьку суму і номер телефончику по якому можуть зателефонувати пильні відвідувачі і попередити про порушників охороні, функції якої теж доречно переглянути. Громадський контроль з посвідченнями та «фотосесією» ще можна організувати, головне захотіти і рухатись в потрібному напрямку, роблячи необхідні кроки. Ось такі роздуми з приводу. Ми ж в Україні бажаємо гідного життя, як у Європі. Там порядок:переплутав урни з сміттям, не туди ненавмисне викинув - прийде платіжка, будь здоров - і все.

20.05.2012р.

Хотілось би звичайно спиратись на людське сумління, та не в усіх ,на жаль, воно є. У когось спить, хтось недовиховав, когось недовиховали, не засвоєні як слід правила хорошого тону, забуваються добрі традиції, а у звичку входить зовсім інше. На даний час маємо те, що маємо, як казав один відомий наш політик.

Навіть героїчна боротьба з наслідками мало що вирішує, якщо не усунено причину. Медики це дуже добре знають на прикладі людських недугів. З хворобами суспільними все аналогічно, основні з яких: байдужість, споживацька психологія, низька загальна культура. Мало хто усвідомлює, що екологія душі людини, викривлене, егоїстичне мислення більшості призводить до екологічних проблем у природі, спричиняє стихійні лиха і руйнує гармонію. Хто ж винен? Що і як робити? З чого починати? Мабуть прокидатись, усвідомлювати стан речей, об’єднуватись і поступово виправляти, що можливо.

Настав час змін, реформ. Перш за все у своїй голові та душі - почуттях. Тоді можна спробувати щиро відповісти на питання:

«Олександрія» - сьогодні, а що побачать наші нащадки?

Скільки видів рослин з 170 на Великій галявині витримають таке знущання, якщо не усвідомимо свою відповідальність та не відродимо добрі традиції, якщо не врятуємо усім миром? Вочевидь, бракує (як на загал) нам, відвідувачам "Олександрії", належної поваги та вдячності до Матінки Природи, до праці тих, хто залишив нам парк у спадок, і тих, хто зараз його оберігає. Є над чим замислитись кожному, можливо пригадати правила хорошого тону! 

Не зашкодь! Врятуй і збережи!

Весь мир сегодня тесно взаимозависим

Я всегда говорю, что настало такое время, когда мы должны прежде всего думать о человечестве, благополучии человечества. Веками мы делили людей на «своих» и «чужих», и между «своими» и «чужими» возводили глухую стену. Это разделение лежит в основе насилия: применим насилие, уничтожим «чужих» и выйдем победителями.

Но в современных реалиях этот принцип больше не действует. Весь мир сегодня тесно взаимозависим. Сама действительность говорит нам о том, что в своих поступках мы должны исходить из того, что все мы одинаковые человеческие существа, должны руководствоваться всеобщими интересами и ясным пониманием единства человечества. Пришло время понять, что люди одно большое «мы». Весь мир часть этого «мы», часть моего «я». Так вы сможете преисполниться искренней заботы о благополучии других… Далай-лама о делении на "своих" и "чужих"

О ПОЛИТИЧЕСКОЙ КАРМЕ

Люди не задумываются о том, что их карма создается ими самими. Вообще-то слово карма переводится как действие. Потому любое действие (равно как и бездействие) влечет за собою определенные последствия, приносящие радость или огорчение человеку. Надо знать, что осознанное бездействие зачастую приносит успех, а бездумное действие может вылиться в неудачу. На собственных ошибках учатся все разумные люди, "homo sapiensы". Народ, взрастивший и избравший своих политиков, обязан наблюдать, анализировать, делать выводы: согласен с тем, что происходит в стране или не согласен?

Ия Сапина. Ликбез - Товариство культури "Світло" (читать полностью )

ВОЛЯ, ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ

Украинский народ, вдохнувший воздух свободы и независимости, с огромным энтузиазмом восстал на Майдане против той формы государственного правления, которую проводили украинские политики.  Часто можно услышать сегодня  слова: воля, свобода, право, с пафосом произносимые с трибун, с телеэкранов, в печатных изданиях. Проверь, избиратель, правильно ли ты понимаешь произносимые политиками слова? Оцени, не вкладывается ли иной смысл? Не искажается ли суть явления?

Ия Сапина. Ликбез - Товариство культури "Світло" (читать полностью )