Каналізація українського суспільства на «катку» під йолкою

Бурхливі протести, які почалися під неполітичними гаслами, успішно каналізуються в примітивну політичну площину, а саме – хто має очолювати країну, Кабінет Міністрів, міністерства чи адміністрації. Тобто, підступний замисел Ляльковода зіграти у наперстки з українським суспільством, хоч і з певними втратами, але продовжує втілюватися у життя. За нашої згоди!

Не вдалося спровокувати кровопролиття – провокується зіткнення лобами потенційних конкурентів нинішнього Гаранта на майбутніх виборах, щоб відвернути увагу від катастрофічних результатів обіцяного покращення життя. Щоб ми скотилися до обговорення персоналій у владних кріслах і вчергове втратили унікальний шанс кардинально змінити наше життя.
 Ще зовсім недавно на великому бізнес-форумі Рінат Ахметов висловився, що Україні сьогодні потрібні правила та ефективне управління. Я так порадів, що нарешті це дійшло до великого бізнесу. Бо вже втомився другий рік волати, що змінювати треба правила і норми життя, а не прізвища сидентів на тих чи інших державних кріслах під пильним наглядом "смотрящіх".

На мій погляд, сьогодні нам треба припинити розмови про персоналій при владі, а почати в суспільстві широке обговорення, що люди хочуть бачити і відчувати в своїй країні. Лише після того, як ми узагальнимо бачення своєї країни тепер і в майбутньому хоча б частини від 46 мільйонів українців, можна буде говорити про нові ПРАВИЛА ЖИТТЯ по-справедливості та гарантії їх неухильного виконання. Тобто, сформувати своєрідне СОЦІАЛЬНЕ ЗАМОВЛЕННЯ для майбутньої стратегії розвитку країни.Це той осиковий кіл, який назавжди припинить спекуляції на протиріччях між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю, минулим і майбутнім, бізнесом і владою, яка цей бізнес намагається доїти повз державний бюджет. А також зробить безглуздими керовані політтехнологами маневри партійно-політичних надбудов фінансово-промислових груп. Лише після цього можна думати, хто буде тими менеджерами, які організують втілення наших побажань.
Не можу відповідати за інших, тому висловлюю свої особисті бажання:

1. У міліції більше не калічать душу і тіло людей
2. Мажори на крутих автівках більше не калічать і не вбивають безкарно людей
3. Державні чиновники перестають брехати своєму народові
4. Державний бюджет працює на добробут усіх українців, а не купки особливо наближених осіб.
5. Абсолютно усі українці рівні перед законом.

Як цього досягти? Дуже просто: впливовий бізнес і визнані суспільні діячі за Круглим столом досягають порозуміння, що так, як зараз, жити більше неможливо і треба здійснити ряд системних перетворень. Серед учасників мала б ще бути влада, проте вона повністю дискредитувала себе перед народом. А нинішній Гарант виявився неспроможним бачити щось окрім інтересів "Сім’ї". Хоча просто заради самозбереження йому варто було б долучитися…
Для обговорення пропоную негайні заходи:
1. Відставка усіх міністрів разом з очільником Уряду. Від цього не розвалиться економіка, адже в кожному міністерстві є професіонали, які знають, що робити і добросовісно виконують свої обов'язки. Зате це унеможливить подальший дерибан бюджету за командами смотрящіх.
2. Захист громадян від свавілля правоохоронних та судових органів

• начальник Київської міліції, який відповідає за дії своїх підлеглих (показово жорстоке побиття людей на Майдані та на вулиці Банковій), має з власних коштів сплатити придбання поламаної беркутівцями фото-відеотехніки, а також лікування усіх постраждалих. Хай продає своє житло, позичає, але виплатить все до копійки.
• звільнення з посади начальника ДАІ Києва за трактор на Банковій (без ДАІ це неможливо зробити)
• звільнення з посади і притягнення до кримінальної відповідальності прокурора Києва, який не відреагував на численні відеоматеріали про міліцейське свавілля і побиття людей, а також дії провокаторів під захистом міліції
• притягнення до кримінальної відповідальності кожного працівника міліції, який порушив права людей, які були затримані під час протестних подій у Києві
• проведення незалежного розслідування і притягнення до відповідальності посадових осіб, які забезпечили сприяння діям провокаторів під час подій на вулиці Банковій.

3. Розпуск у повному складі Конституційного Суду, який нині спокійно спостерігає за явними порушеннями чинної Конституції, зате протягом майже 20 років не спромігся хоча б наголосити, що в країні цією Конституцією просто нехтують, не приймаючи ключових законів, затвердження яких регламентуються Основним Законом. Наприклад, про імпічмент Президента.
4. Позбавлення ліцензії на телемовлення усіх операторів, які під надуманими приводами чи навіть без причини відключали трансляцію незалежних телеканалів (5 каналу, TVi)
5. Звільнення усіх посадовців, які офіційно подавали неправдиві відомості (брехали) суспільству.
6. Звільнення УСІХ суддів у ланцюжку вироків, по яких було прийнято виправдальне рішення Європейського Суду з прав людини. Гроші, виплачені державою, повинні бути солідарно компенсовані усіма причетними суддями з власної кишені.
7. Визначити конкретний термін для можливості покаяння перед народом України тих осіб, які вимушено виконували злочинні накази і розпорядження, але готові свідчити, хто віддавав такі накази.
Що варто зробити протягом першого місяця:
1. Притягнути до кримінальної відповідальності УСІХ осіб, причетних до махінацій на останніх виборах.
2. Прийняти виборчий кодекс, який виключить будь-яку можливість фальсифікацій.
3. Призначити позачергові вибори Верховної Ради.
Серед моїх бажань є й такі, які  варто здійснити протягом 3-х місяців, але без виконання яких ми не досягнемо незворотності на шляху до порядку, демократії та справедливості:
1. Прийняти Закон «Про особисту майнову відповідальність посадових осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність». Можна коротко назвати його «Закон Честі». Закон має визначати механізм повної та безумовної відповідальності посадових осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність. І повну компенсацію ними втрат чи неотриманих зисків. Чіткий, прозорий і безумовний механізм визначення цих втрат і зисків, невідворотність покарання, абсолютну пропорційність ступеня відповідальності рівню впливу на залучення і витрату ресурсів.
2. Здійснити моніторинг усіх судових рішень на предмет процесуальних порушень або притягнутих за вуха вироків. По всіх таких судових рішеннях прийняти рішення про перегляд у чітко визначений термін. А судді, які допустили порушення, негайно звільнені з роботи зі скасуванням всього строку державної служби. У випадку не підтвердження вироків судді мають компенсувати з власних коштів матеріальні та моральні збитки постраждалих.
На моє переконання, здійснивши вказані вище дії, можна гарантувати:

1. Порядок, відповідальність, справедливість. 
2. Можливість жити і успішно працювати в цивілізованій державі, якою можна пишатись. 
3. Впевненість у невтручанні коли заманеться сторонніх осіб у бізнесові та особисті справи. 

Правники можуть заперечити, мовляв, виконання частини з моїх мрій не передбачено законом. Тоді варто подумати і над такою колізією: в державі прийнято тисячі відверто лобістських законів і підзаконних актів, після чого вчинено неймовірну кількість так званих «законних рішень». А тепер спритники прикриваються європейськими нормами про позовну давність чи «закон не має зворотної сили».
Пам'ятаємо, що ми і тільки ми творимо наше майбутнє, а не «добрий» цар чи не менш «добрий» уряд. Вірю, що українці оберуть достойне майбутнє, а не вигрібну яму, в яку нас штовхають нинішні можновладці.
Ще раз наголошую: без особистої відповідальності та системи в управлінні на всіх рівнях будь-яка реформа в країні приречена стати черговим фарсом.
А головне – більше ніколи ми не будемо залежати від будь-яких невігласів чи відвертих негідників при владі. І не будемо з жахом чекати 2015 року…
Саме це варто зробити предметом обговорення на Майдані та в суспільстві. Переконаний, що такий шлях вигідний усім. Крім явних чи прихованих злочинців…
Слава Україні!
Валерій Панько, громадянин України