Воля! Незалежність! Реформи! Ці гасла самі собою надзвичайно переконливі за змістом. Народи колишньої могутньої держави, під назвою СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік, їх було 15) ще на початку вісімдесятих років минулого століття надихнулися на «Перебудову» зовнішніх та внутрішніх взаємин між країнами. У зовнішній політиці настало відносне «потепління» після тривалого періоду «холодної війни» між Заходом та Сходом, але з явними ознаками економічного та фінансового придушення планової соціалістичної моделі господарювання в країнах Союзу ринковою (капіталістичною) моделлю економіки. Слідом за тим, так звана демократизація державного устрою привнесла чужі «цінності» із життя Західного суспільства.
У внутрішній політиці СРСР велика «Перебудова» завершилася у грудні 1991 розпадом Союзу.
У кожній із республік, що відокремилися, почалося «Будівництво» нової, вільної, незалежної, демократичної держави.
НОВЕ – вперше створене, що нещодавно виникло.
СВОБОДА (філ.) – можливість вияву суб'єктом своєї волі в умовах усвідомлення законів розвитку природи та суспільства.
ВІЛЬНА ЛЮДИНА – нічим не утиснута, не обмежена у своїй суспільно-політичній діяльності.
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – політична самостійність, відсутність підпорядкованості, суверенітет.
СУВЕРЕНІТЕТ – повна незалежність держави у її внутрішніх справах та у веденні зовнішньої політики.
ДЕМОКРАТІЯ – політичний устрій, у якому верховна влада належить народу.
СОЦІАЛІСТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ – влада належить комуністичній партії (форма правління – диктатура пролетаріату).
НАРОДНА ДЕМОКРАТІЯ – політичний устрій у період переходу від капіталізму до соціалізму (форма правління парламентаризм із функціями диктатури пролетаріату).
БУРЖУАЗНА ДЕМОКРАТІЯ (сучасна ліберальна) – політичний устрій, у якому парламентаризм є прикриттям панування буржуазії над трудящими (форма правління – олігархія, монархія).