неділя, 4 грудня 2022 р.

Українська держава та суспільство - конкуренти чи партнери?

Перспективи, проблеми, напрямки партнерства/конкуренції

Постановка такого питання є досить цікавою з точки зору причинно-наслідкового зв’язку. Адже, якщо припускається, що наявна конкуренція – тоді за що/кого. Якщо партнери – тоді у чому чи проти кого? Спробуємо зробити свої припущення та висновки, при цьому опустимо тему війни. Принаймні, загалом.


Стверджуємо, що українська держава не є конкурентом суспільству. Вона реально є паразитом, що використовує ресурси суспільства для власного комфортного життя, лишаючи цьому самому суспільству "мінімальний продуктовий набір" та красиву картинку далекого щасливого майбутнього, яка щороку підмальовується новими фарбами і деталями.

Чинна політична система, по суті, усунула народ (який згідно ст. 5 Конституції України є першоджерелом влади) від цієї самої влади. Наслідок цього – фундаментальне поширення корупції в усі сфери життя країни.

Фактично в Україні побудовано корупційний державний устрій, в якому громадяни не мають реальних важелів впливу на ключові процеси у державі, у тому числі на виборний, а в країні розвивається так звана "фасадна демократія".

Якими можуть бути перспективи такої держави?

Скоріш за все, є два варіанти розвитку подій: або формальний чи неформальний розвал на окремі феодальні територіальні утворення, або побудова нової країни. Чи можна модернізувати чинну державу? Про це яскраво висловився економіст В.І. Борзунов з міста Суми: "Те, що створене в Україні, я називаю "колоніальною незалежністю" і "корупційним консенсусом". Таку систему модернізувати немає смислу – її потрібно замінити системою народовладдя у складі стратегії сталого розвитку".

ВЗГЛЯД НА НЕЗАВИСИМОСТЬ И РЕФОРМЫ  ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ
 РАЗМЕРА КОНКРЕТНОЙ ПЕНСИИ -ИЛИ КТО ДУМАЕТ  О НАРОДЕ
 УВАЖИТЕЛЬНО?
Про реформи протягом усіх тридцяти років незалежності гаряче сперечались політики усіх мастей. Хто більше – 62 чи 128 реформ? Але фактично всі спроби реформування в Україні не торкнулися фундаментальних основ корупційної держави: відсутності культури як системи цінностей у всіх сферах (спотворені суспільні цінності), неефективної системи управління на всіх рівнях (що й породило кадрову непрофесійність) і реальної безвідповідальності посадових та виборних осіб за свої дії чи бездіяльність. Чи можна починати ще одну – тисячу і одну реформу? Відповідь уже дав В.І. Борзунов.

Що нас може чекати, якщо обрати шлях перезаснування держави?

Післявоєнна відбудова і розвиток України прогнозовано будуть відбуватися в складних умовах внутрішньої та зовнішньої конкуренції інтересів, а тому потребують нестандартних, інноваційних та самостійних системних рішень, а також максимального залучення активної частини суспільства. Йдеться про статистично доведену частку 20% активних громадян за принципом Парето. Адже саме вони мають здійснити 80% змін. Для них потрібно створити необхідні умови, інструменти і механізми для діяльності, а також запобіжники для мінімізації можливого негативного впливу частини старої еліти.

Українці нарешті мають визначитися: і далі поліпшувати "фасад" корупційної системи чи сформувати новий суспільний договір і створювати нову країну справедливості та відповідальних громадян з урахуванням позитивного вітчизняного і світового досвіду та історичних уроків минулого.

Нині Україна має шанс на перезаснування держави як м’який (порівняно з революцією) спосіб радикальної зміни економічної, соціальної та культурної політики, втілення дієвих інструментів та механізмів справжнього народовладдя і подальшого сталого розвитку країни.

І нарешті – від теорії до практики…

Якщо вдумливий читач добрався до цього рядка, вельми ймовірно, що у нього може виникнути питання: а де ж конкретні рішення, що треба здійснити на практиці?
Маємо честь повідомити, що такі рішення є, план дій теж. І для знайомства з ними достатньо набрати посилання https://initiative-2025.blogspot.com.

Немає коментарів:

Дописати коментар