Соціальне замовлення у Білій Церкві у поперечному шпагаті

20 грудня 2018 року був визначальним днем для соціального замовлення у 2019 році, адже на бюджетній сесії депутати мали затвердити фінансування проведення конкурсу соціальних проектів в сумі 900 тисяч гривень, як було визначено у відповідній Програмі, що була прийнята лише місяць тому.

Знаючі люди вже після затвердження Програми казали нам, щоб не розслаблялися, і переконували, що грошей на її виконання депутати не виділять. Вони помилились. Таки виділили, але... в 10 разів менше, ніж планувалося. Пропонуємо переглянути, як голосували депутати.

Риторичне запитання - чи можна з такою сумою починати конкурс соціального замовлення - навіть не варто задавати. Це наче якесь посміховисько і відверте знущання над громадськими організаціями, які було повірили депутатам міськради і вже готують свої проекти на конкурс соціального замовлення.

З іншого боку - конкурс таки затвердили, подяка їм, могли б і цього не зробити.

Перші гарячі висновки (остаточні дивіться кінці матеріалу):

1. Непослідовність рішень депутатів і посадовців знищує довіру до влади загалом.
2.  Соціальне замовлення – це реальний рушій розвитку громадянського суспільства.
3. Лишається ще примарний, але шанс, що депутати переглянуть своє рішення і таки знайдуть необхідну суму для повноцінного конкурсу соціального замовлення.

***

Все почалося з посадовців, які готували проект бюджету і формували порядок денний. Поки що невідомо, хто саме з чиновників порушив листопадовий депутатський вердикт про фінансування соціального замовлення.

Те, що питання фінансування соцзамовлення не впало як сніг на голову за вимогою депутатів Андрія Короля та Ігоря Гейла, для депутатів і посадовців не новина. Більш того, зразу після отримання інформації про відсутність фінансування соціального замовлення у проекті бюджету ми направили листа міському голові Геннадію Дикому. Його ж копія була роздана усім депутатам. Знайомтеся.

Звичайно, ми вчергове почули, що люди, які приймають рішення у Білій Церкві, не розуміють, що таке "соціальне замовлення" і де цей механізм ефективно працює. Здається, що деякі навіть і не спробували зрозуміти. На підтвердження цих слів подаємо хронологію подій:

14 травня 2018 року. Ми провели кілька інформаційних зустрічей "Соціальне замовлення: конспект вигод і план дій" за участю одного із розробників механізму соціального замовлення Андрія Крупника.
Першою була зустріч з депутатами міськради і посадовцями, на яку завітав міський голова Г.Дикий і "неймовірна" кількість депутатів і посадовців (див. фото).
А.Крупник детально пояснив суть механізму і проілюстрував досвідом Великобританії, Німеччини, Угорщини, Болгарії, Швеції, Австрії, Польщі, Литви. Для прикладу, відсоток коштів, які обертаються в недержавному секторі та виділені державою через механізм соціальних контрактів у Німеччині складає 70%, а у Франції – 80%.
В Україні 17 років успішно діє механізм соцзамовлення в Одесі, є досвід Полтави, Києва, Харкова, Сум, Хмельницького, Тернополя.

Наступними були розмови з представниками соціально відповідального бізнесу та громадських організацій Білої Церкви.

На всіх цих зустрічах кожному учаснику був розданий буклет з детальним поясненням, що таке соціальне замовлення.

31 жовтня ми організували спеціальний тренінг для посадовців міськради, з Одеси приїхав Андрій Крупник, щоб детально розібрати усі тонкощі проведення конкурсу соціального замовлення. До речі, А.Крупник є директором Одеського інституту соціальних технологій, доцентом Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, керівником Аналітичного центру ‒ заступником голови Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення.

Самі подивіться, скільки слухачів зібралося на запрошення, надіслане до виконкому міськради офіційним листом від 26.10.2018 №19. Ми здогадуємося, хто з перших керівників не розпорядився направити представників управлінь міськради - майбутніх замовників на семінар. Нагадує такий собі звичайнісінький саботаж.

29 листопада кожен присутній на сесії депутат отримав один аркуш паперу з коротким поясненням соціального замовлення від Андрія Крупника. Цитуємо один із абзаців:

"Супротивниками запровадження соціального замовлення в Одесі були ті депутати міської ради, хто очолював "підгодовані" з бюджету громадські організації, а також представники бюджетної сфери (освіти, соцзахисту), які побачили у соціальному замовленні небезпеку своєму монопольному становищу у сфері надання цих послуг". Аналогії очевидні?!.

Протягом листопада-грудня телеканал "Крокус" у своїх інформаційних блоках демонструє створений нами кліп соціальної реклами. Але складається враження, що депутати і посадовці його чи не сприйняли, чи навіть не дивились ні в ефірі "Крокуса", ні на нашому сайті чи мережі Фейсбук.

А тепер давайте разом зробимо кілька висновків.
1. Продемонстровані непослідовні рішення різних гілок влади щодо ініціативи громадськості аж ніяк не сприяють формуванню до них довіри населення, у тому числі найбільш активної його частини – громадських лідерів.

2. Уповноважені мешканцями міста посадові особи поки що не зрозуміли, що соціальне замовлення – це вже не розмови про побудову громадянського суспільства, а практична відправна точка на цьому шляху. Це вирішення гострих соціальних проблем жителів міста, до розв'язання яких у міської влади з різних причин «не доходять руки». Це та школа громадського активіста, пройшовши яку громадські організації стають більш потужними і професійними, вчаться шукати і знаходити порозуміння з партнерами та владними інституціями, брати на себе солідарну відповідальність за розвиток міста. Тільки так формується соціальний капітал у громаді. Тому історично важливо, щоб громадські організації міста розпочали надавати послуги населенню за бюджетні кошти.

3. Шанс на те, що соціальне замовлення у Білій Церкві в 2019 році таки відбудеться, ще не втрачений. Але для цього потрібна добра воля як депутатів міськради, так і посадовців виконавчих органів.

І наостанок, усіх посадових осіб, дотичних до процесу, закликаємо прислухатися до слів А.Крупника: "Я знаю принаймні 5 причин, чому влада має бути зацікавленою у впровадженні соціального замовлення:

• Це престижно. Сьогодні цивілізовані люди вже не сприймають керівників, які не вміють/ не хочуть/ не люблять спілкуватися з громадськістю.
• Відкрита і доступна влада стає суспільно легітимною. Коли громада визнає владу своєю.
• Це джерело додаткових ресурсів.
• Тісна співпраця з громадськими організаціями – представниками цільових груп – дозволяє владі краще знати і розуміти проблеми у цих групах.
• Співпраця з тими, хто висловлює свої думки, пропозиції дає можливість владі розділити з ними відповідальність за долю цього міста, рішення, які приймаються. Це солідарна відповідальність".

Віримо, що соціальному замовленню у Білій Церкві бути!